Вы здесь

Український скаутський рух (1911-1944 рр.)

Автор: 
Окаринський Володимир Михайлович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2002
Артикул:
3402U000211
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ФОРМИ І МЕТОДИ ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНСЬКИХ
СКАУТСЬКИХ ЧАСТИН
Форми і методи діяльності українських скаутських частин розвинулися на скаутській основі, зокрема, британській. Практично відразу зусиллями перших організаторів руху, вони були пристосовані до української національної специфіки. Найбільше до цього спричинилися О.Тисовський, про що свідчить діяльність його гуртків в Українській академічній гімназії, а також П.Франко - основний передвоєнний організатор Пласту в Галичині. На центральних українських землях у цьому напрямку працювали Є.Слабченко (Біла Церква, Київ) - автор рукописних видань, В.Плющ (Чернігів) та ін. Українізації піддаються як зовнішні форми скаутинґу (відзнаки, гасло, назва) так і внутрішні (особливості програми діяльності, деякі ідеологічні пристосування). Національною основою у пристосуванні скаутинґу до українського ґрунту стало козацтво: назву "скаут" було перекладено як "пластун" (П.Франко), "скаутинґ" - "пласт" (І.Боберський), гасло "be prepared" ("будь підготований") - "вартуй!" (Є.Слабченко), скаутcький салют мав на центральних і східних українських землях назву "яса" тощо. Адаптації піддавалася й ідеологія скаутинґу.
Метою скаутського руху є виховання доброго громадянина своєї батьківщини. Залишивши без зміни педагогічні засади самовиховання у малому гурті підлітків віку під наглядом старших, перші організатори звернули основну увагу на ті методи скаутського виховання, що міняють негативні риси національної вдачі українців. Ряд ідеологів руху (А.Річинський, К.Паліїв, О.Тисовський) визначали, що глибинною ціллю організації є виправлення національних хиб. "Для нас, українців, - говорить А.Річинський, - пластове виховання потрійно важне: воно не тільки гартує молодь фізично й духово, не тільки забезпечує нам кадри вишколених борців, але й служить добрим засобом до направи від'ємних сторін нашої національної вдачі" [378, 57]. Серед таких вад К. Паліїв називає мрійливість, надмірний сентименталізм, "солом'яний вогонь", неправильне чергування вартостей і обов'язків у житті, брак дисциплінованості, недовіра до своїх сил і стійкості переконань, несправедливий осуд і пошук причин невдач у інших, брак сильної волі, витривалості, відповідальності [336]. Ці риси заважали українцям стати державною організованою нацією (неточність, пасивність, фаталізм, відсутність активності, недисциплінованість і анархізм, неповага до свого керівництва, сліпе прихилення перед чужим, гіпертрофований еґоїзм всупереч суспільному добру тощо). Тому до скаутського закону, який з'ясовував основні риси ідеального ініціативного громадянина, були долучені такі "специфічно-українські риси" як словність (здатність тримати своє слово), сумлінність, точність, ощадність (підприємливість), доброзичливість, врівноваженість, корисність (перед громадою), пильність (у виконанні будь-якої роботи), послух керівництву, дбання про здоров'я (гартування тіла й утримання від вживання алкоголю та інших наркотичних речовин), оптимізм (самовладання серед будь-яких обставин). Тому пластовий закон, зокрема, містить 14 замість загальноприйнятих 10 пунктів.
Ці важливі прикмети виробляються через фізичне, інтелектуальне, суспільне виховання з акцентом на самовихованні методом ігор і практичних вправ. Тому заняття в українських скаутських частинах у основі своїй не відрізнялися від загальноприйнятих у скаутському світі. При досягненні мети, скаутинґ базується на трьох принципах, які репрезентують його основоположні закони і переконання: обов'язок перед Богом (співвідношення особи з духовними цінностями), обов'язок перед іншими (співвідношення між людиною та суспільством), обов'язок перед собою (відповідальність за розвиток самого себе: завдання скаутинґу - допомогти молоді цілком розвинути свої здібності, сприяти процесові самореалізації особистості). Скаутська виховна метода визначається, як засоби, методичні прийоми, що здійснюються для досягнення скаутської виховної мети. Її впроваджують у різних країнах світу національні скаутські організації. Метода базується на основних принципах. Її визначають як систему поступової самоосвіти через чотири основні чинники.
1. Присяга і закон. Їхня виховна роль полягає у тому, що молода людина за власною волею здійснює особистий вибір підпорядковуватися певному кодексові поведінки і перед групою рівних приймає на себе відповідальність за дотримання даного нею слова. Скаутська Присяга і Три Головні Обов'язки є базою ідеології та основою скаутського життя. Закон - це від 10 до 14 прикмет, які кожен скаут повинен в собі розвинути у повсякденному житті. Вимоги, закладені у Пластовому Законі, мають формувати риси характеру молодих людей, які взяли на себе обов'язок бути скаутами. Виробленню характеру надається в скаутській виховній системі вирішального значення, бо від цього залежить не тільки успіх людини у житті, але й майбутнє всього народу і держави. Складовими характеру Бейден-Пауел бачив вміння дотримуватись обов'язку, почуття честі, панування над собою, альтруїзм, віру у власні сили, пильність, життєрадісність [242, 84-85].
2. Навчання через діяльність - ідея активного виховання. Навчання повинно здійснюватись через спостереження, дослідження та особисту діяльність. Адже не шляхом заучування формул та слів, а лиш пізнанням осіб і дій, діти пізнають основи авторитету та розуміють елементи суспільного життя [232, 9]. Цей принцип ліг в основу багатьох скаутських занять.
3. Участь у малих групах під проводом дорослих. Цей принцип включає послідовне усвідомлення і прийняття відповідальності та підготовку до самоврядування, спрямованого на розвиток характеру, компетентності, впевненості у собі, здатності до співпраці, провідництва (лідерства). Реалізується це через так звану гурткову систему, що має ряд позитивних аспектів. Життя у гурті навчає послуху, дисципліни, свідомого виконання взятого на себе обов'язку, привчає до громадської повинності, це підготовча школа для служіння більшій громаді: народу - нації - державі [232, 9]. Скаутинґ є моделлю сус