Вы здесь

Романізми в українських говорах Хустщини

Автор: 
Кьорян Галина Вікторівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2002
Артикул:
0402U000374
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ЛЕКСИКА НАРОДНОГО ПОБУТУ
Лексика народного побуту є однiєю з найбiльш дослiджених галузей словникового
фонду пiвденно-захiдних дiалектiв української мови; її елементи якнайповнiше
вiдбивають специфiку iсторичного розвитку народу - суб'єкта та об'єкта мовної
дiяльностi. Формування цієї тематичної групи супроводжується екстралiнгвiстично
взаємодiєю народiв у процесi їхнього спiвiснування на певнiй спiльнiй територiї
або ж у процесi опосередкованих контактiв, коли необов'язковим є пряме
контактування носiїв мов - мовнi системи можуть самi впливати одна на одну або
через засоби масової iнформацiї, лiтературу i таке інше, або посередником у
взаємодiї двох мов виступає одна чи кiлька iнших мов. Оскiльки побутова лексика
є одним iз найдавнiших стратiв лексичного фонду будь-якої мови чи дiалекту
(вона формується на раннiх етапах розвитку народу - носiя мови), то
генетико-етимологiчний аналiз її елементiв у поєднаннi з їх синхронною
характеристикою дозволяє вiдтворити (хоча i не завжди достовiрно) картину
мiжмовних стосункiв народу, носiя даної мовної системи, його вiдносин з iншими
етносами.
Закарпаття загалом, а Хустщина як її складова частина, є однiєю з найбiльш
типових зон мовної iнтерференцiї, де протягом тривалого часу спiвiснують
український, угорський, румунський, нiмецький народи; це знайшло чiтке
вiдображення i в лексичних фондах дiалектiв, якими говорить гетерогенне
населення Закарпаття. Лексика народного побуту є тим стратом, в якому всi змiни
в мовi, зумовленi екстралiнгвiстично, простежуються найбiльш чiтко, адже всi її
елементи мають денотатами конкретнi речi, а з ними простежується й iсторiя мови
та iсторiя народу.
На прикладi романських запозичень в українських говорах Хустщини ми хотiли б
визначити загальну схему контактування дослiджуваних говорiв з румунською мовою
(як безпосереднiм учасником мовної взаємодiї) та з французькою, iталiйською та
iспанською мовами, чий вплив на українськi дiалекти був опосередкований
захiднослов'янськими (польська, чеська, словацька), схiднослов'янськими
(росiйська, українська) або ж угорською мовами. Аналiз функцiонування
романiзмiв у говорах Хустщини може також, на наш погляд, дати бiльш чiтку
характеристику їх на тлi всього карпатоукраїнського дiалектного масиву та їх
мiсце в системi закарпатських дiалектiв, а також спiввiднести дослiджувану
територію з Карпато-Дунайською зоною мовної iнтерференцiї в цiлому. Тому всi
лексеми будуть розглядатися порiвняно з їх аналогами у сусiднiх та вiддалених
вiд української мовах, що утворюють карпато-дунайський мовний союз. Такий
підхід дозволить, на нашу думку, підтвердити чи спростувати правомiрнiсть
об'єднання Хустщини з даним iнтерферентним континуумом.
б а т а Рл у ў
У лiтературній українській мові не фiксується. У пiвденно-захiдних дiалектах
лексема функцiонує у значеннях "збивачка в масничцi; посуд на молоко; копистка
для вимiшування сиру; копистка для вимiшування мамалиги" [ЕСУМ, т.1,
стор.150].
У дiалектах центральної частини Закарпаття (Хустський, Тячiвський, Мiжгiрський
райони) лексема батаРлуў реалiзується в семі "копистка для вимiшування сиру"
[Дз, II, к.178]. У прилеглих до Хустського району селах Тячiвського району
лексема побутує також у значеннi "палка, якою крiпиться кружок маслоробки"
[ЗКДА, вип.2, НМ 81].
У дослiджуваних говорах лексема батаРлуў функцiонує у значеннi "копистка для
вимiшування мамалиги", при цьому для означення тiєї ж реалiї вживаються
паралельно iншi назви токаРн’аник та мiРшак [ВМ]. У семантичному планi iснує
певна вiдмiннiсть мiж лексемами батаРлуў та токаРн’аник. Так, Дзендзелiвський
Й. О. наводить таку диференцiацiю значень [Дз, II, лексичний коментар до к.
178]: для означення копистки, яку використовують вiвчарi при варiннi мамалиги в
умовах гiрського випасу овець, вживається лексема баталув, а токаняник означає
трохи меншу за розмiром копистку, якою послуговуються вдома для вимiшування
мамалиги. Нам не вдалося зафiксувати такої вiдмiнностi при проведеннi
анкетування в тому ж н.п. Березово. Імовiрно, однакова частотнiсть вживання
обох лексем з часом нiвелювала таку семантичну диференцiацiю. У тому ж н.п.
нами була виявлена певна перевага у використаннi лексеми тока|н’aник на
означення копистки для вимiшування мамалиги i в домашнiх умовах, i при
випасаннi овець на полонинi, а лексема батаРлуў метафоризувалася, набувши
переносного значення з пейоративним вiдтiнком, її вживають при звертаннi
(грубо, образливо) до чоловiка або хлопця (ти / батаРловеи дурРниый!). Лексема
батаРлуў спорадично побутує в говорах Хустщини у семi "чоловiчий статевий
орган". Ця сема могла виникнути внаслiдок метафоризації семи "копистка”. Шляхом
метонiмiчного переносу значення за подiбнiстю форми могла виникнути i така
виявлена в ходi опитування сема, як "палка, якою заганяють рибу в сiть при
риболовлi". Імовiрно, тут мав мiсце i перенос значення за функцiональною
подiбнiстю: для заганяння риби в сiтi палкою звичайно плескають ("б'ють") по
водi (в румунськiй мовi слово bгtгlгu “праник для бiлизни; товкач" походить вiд
основи дiєслова bate "бити" [DLRM, С.74]). Отже, семантичне гнiздо батаРлуў у
дослiджуваних говорах може бути представлене таким чином: 1.копистка для
вимiшування мамалиги (по всiй територiї); 2.дерев'яна палка для заганяння риби
в риболовецькi сiтi (Н.Бистр); 3.нерозумний чоловiк, телепень (Бер, Бор, Др,
Коп, Олекс); 4. чоловiчий статевий орган (Бер).
Сема "копистка для вимiшування мамалиги" об'єднує Хустщину з ареалами поширення
гуцульських, буковинських та галицьких дiалектiв (див. вище), iншi семи не
фiксуються в жодному з дiалектол