Вы здесь

Макроекономічне короткострокове прогнозування динаміки ВВП з урахуванням впливу соціальних факторів

Автор: 
Макара Ольга Володимирівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2002
Артикул:
3402U000521
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ ПРОГНОЗУВАННЯ ДИНАМІКИ ВВП У КОРОТКОСТРОКОВОМУ ПЕРІОДІ
2.1 Методологічні складові короткострокового прогнозування динаміки ВВП
В економічному прогнозі мають визначатися та оцінюватися основні напрямки
розвитку економіки, відображаючи всю сукупність складних внутрішніх та
зовнішніх зв’язків та залежностей між складовими перш за все на
макроекономічному рівні. Макроекономічний прогноз – це компроміс між двома
принциповими підходами до прогнозування: екстраполяція сучасних національних
тенденцій, порівняльний міжнародний аналіз та визначення
індикаторів-передвісників майбутніх змін, базуючись на вивченні передового
досвіду інших країн у формуванні прогнозу. Макроекономічне прогнозування
означає, що об’єктом дослідження повинні бути стратегічні економічні та
соціальні процеси на макрорівні. Всі основні елементи економічної і соціальної
сфери в своєму розвитку повинні розглядатись в їх причинно-наслідковому зв’язку
та взаємообумовленості.
Кожен прогноз має розв’язувати своє завдання, так, наприклад, будуються
прогнози по обсягам валового внутрішнього продукту, досить часто розробляються
галузеві прогнози, прогнози рівня зайнятості та безробіття населення, прогноз
інфляції, прогноз рівня обмінного курсу національної валюти, прогноз рівня
відсоткових ставок за кредит, прогноз доходної та витратної частини бюджету,
прогноз обсягів експорту та імпорту та багато інших більш спеціалізованих
прогнозів по різним елементам економіки.
Незалежно від мети кожен макроекономічний прогноз базується на певних
теоретичних положеннях, щоб відповідати критерію наукової обгрунтованості. Що
стосується механізмів досягнення адекватності та інформаційної єдності, то тут
незамінним стає апарат економіко-математичного моделювання, особливо часто
застосовуються достатньо складні економіко-математичні методи, з використанням
апарату економетричного моделювання.
Дослідники на чолі з К. Холденом виділяють наступні етапи побудови
економетричної моделі [25]:
1) вибрати адекватну теорію, яка пояснює поведінку економічної системи, та
потрібні змінні;
2) відобразити теорію у вигляді системи рівнянь, яка пов’язує вибрані змінні;
3) знайти дані про значення змінних, дотримуючись, наскільки можливо,
теоретичних концепцій;
4) використовуючи відповідні економетричні методи, оцінити числові значення
невідомих параметрів, які входять до рівнянь;
5) спрогнозувати значення екзогенних змінних. На основі рівнянь з параметрами,
які були вже оцінені, і прогнозу щодо екзогенних змінних зробити передбачення
потрібних нам показників, а саме, значень ендогенних змінних.
Цей перелік надає чітке уявлення про природу та застосування економетричних
методів у прогнозуванні. На практиці ми не завжди можемо побудувати
економетричні моделі, наприклад, надійні дані про значення змінних можуть
взагалі не існувати.
Використання макроекономічних моделей у процесі прогнозування зараз стає дуже
популярним. Наприклад, у Великій Британії існує більше 100 установ, які
займаються макроекономічними прогнозами. Здебільшого – це комерційні приватні
фірми і вони надають виключно результати своїх прогнозів, а описи багатьох з
макроекономічних моделей не можуть бути надані з комерційних причин.
Так у Франції найбільш відомий центр прикладних економічних досліджень при
університеті Нантер, на протязі останніх 20 років розробляє короткострокові та
надкороткострокові прогнози ВВП країни для Уряду і науковців, базуючись на
багаторівневій та багатокритеріальній економетричний моделі. Ця модель постійно
удосконалюється разом зі змінами у французькій економіці, але навіть застарілі
її варіанти являються комерційною таємницею і не можуть бути розголошені.
Це свідчить про неоднозначність вибору чинників при побудові економетричних
моделей, в цьому полягає широта дослідницького кола при моделюванні. Так,
можливо отримати прогнози певного показника з однаковою похибкою, але
побудованих на різних моделях, з урахуванням різних груп індикаторів. При цьому
обидві моделі мають право на існування, за умови їх адекватної оцінки
прогнозованого періоду. Внаслідок цього досягається наукова новизна прогнозу,
навіть якщо на меті стоїть прогнозування тих самих показників.
Нами пропонується наступна схема дій (рис.2.1) для короткострокового
прогнозування. Така схема була відтворена в цій роботі: певні блоки вже
розглядалися в першому розділі, а центральна частина дослідження проводиться у
другому та третьому розділах.
По суті макроекономічні моделі – це спроба описати економічну систему.
Найчастіше постає проблема зв’язку з очікуваними у майбутньому значеннями
змінних. Існує декілька підходів для вирішення цієї проблеми. Перший – метод
опитування, другий – метод аналітичних сподівань, третій підхід використовує
інструментальні змінні, а четвертий базується на гіпотезі раціональних
сподівань.
Враховуючи, що наша мета спрогнозувати ВВП, найбільш узагальнюючий показник
економіки, то відповідно модель повинна базуватися на широкому колі положень
економічної теорії, пов’язаних з цим. Головна економічна тотожність записується
:
Y=C+I+X-Im, (2.1)
де Y- вироблений продукт або ВВП,
С- загальне кінцеве споживання,
I-обсяг інвестицій,
X- обсяг експорту товарів та послуг,
Im- обсяг імпорту товарів та послуг.
Рівняння (2.1), завдяки своєму теоретичному наповненню, вірне за означенням, і
його можливо використовувати, як відправну точку, але на жаль неможливо
застосувати напряму при прогнозуванні. Це витікає з того, що ми не маємо в
розпорядженні даних для оцінки параметрів моделі, на прогнозований періо