Вы здесь

Агротехнічні умови підвищення врожайності гречки в проміжних посівах на зрошуваних землях півдня України.

Автор: 
Аверчев Юрій Володимирович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2002
Артикул:
0402U000858
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДІВ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Грунтово-кліматична характеристика зони і погодних умов у роки проведення
дослідів
Експериментальна робота виконана на зрошуваних землях КСП ім. Ленінського
Комсомолу Бериславського району Херсонської області в період з 1997 по 1999 рр.
Господарство, де проходили дослідження, розташовано в зоні південного Степу
України.
Ґрунтовий покрив дослідних ділянок представлений - темно-каштановими
середньосуглинистими залишково слабосолонцюватими ґрунтами. Рельєф ґрунту –
рівнинно-хвилястий. Реакція ґрунтового середовища близька до нейтрального – РН
– 6,8-7,3.
Основними особливостями цих ґрунтів є невелика потужність гумусового шару
(45-56, іноді до 60 см).
Суттєвою ознакою ґрунтів є відносно низький вміст у них органічних речовин.
Так, гумусу в шарі 0-18 см міститься 2,56 %, 18-30 см -2,45 %, 30-40 см - 1,02
%, 40-50 см - 0,82 %, 0-50 см - 1,71 %, 60-70 см - 0,62 %, 90-100 см - 0,52 %.
Ґрунти ділянки мають слабку нітрифікуючу здатність. Вміст нітратів в орному
шарі ґрунту – від 1,6 до 2,0 мг на 100 г ґрунту.
Запаси калію в ґрунті великі – 22-33,0 мг на 100 г ґрунту.
Ґрунти добре забезпечені фосфорними сполуками. Вміст рухомого фосфору не нижче
4,5-5,3 мг на 100 г ґрунту.
За механічним складом ґрунти – середньосуглинні.
Питома маса орного шару - 2,65 г/см3. Щільність ґрунту в гумусовому горизонті -
1,20-1,39 г/см3; загальна пористість - 47,7 %, найменша вологоємність - 21,6 %,
вологість стійкого зів'янення - 9,3 %.
Запаси вологи при найменшій вологоємності складають: у шарі 0-60 см - 172,3 мм,
у шарі 0-100 см - 285,1 мм. Корисні запаси вологи складають: у шарі 0-60 см -
99,5 мм, у шарі 0-100 см - 161,0 мм.
Ґрунтові води залягають на глибині 10-15 м.
Розташоване в зоні південного Степу України КСП ім. Ленінського Комсомолу
характеризується всіма природними кліматичними особливостями, що властиві зоні
південного Степу України.
Клімат посушливий, з великими ресурсами тепла і сонячного світла, з
недостатньою кількістю опадів і нерівномірним розподілом їх по рокам і періодам
вегетації сільськогосподарських культур [226-231]. Середньорічна сума опадів
становить 330-380 мм і коливається від 280 до 330 мм у посушливі і від 500 до
620 мм - у вологі роки. У вологі роки багато культур одержують достатню
кількість вологи в усі періоди свого розвитку і можуть обходитися без зрошення
[232].
Основна кількість опадів (близько 70 % річної норми) випадає в теплий період,
переважно у вигляді дощів зливового характеру. Гідротехнічний коефіцієнт
дорівнює 0,5-0,7, що обумовлює необхідність застосування в цій зоні зрошення.
Середня за рік відносна вологість повітря складає 63-70 %. У теплий час року
вона знижується до 50-60 %; у квітні – до 40-42 %, а в липні-серпні іноді
спостерігається зниження до 30 %.
Середня тривалість вегетаційного періоду становить 200-220 днів. Безморозний
період триває 180-190 днів, сума активних температур повітря дорівнює
3200-3400°С; середньорічна температура повітря коливається в межах 9,7-11,7°С.
Середньодобова температура найтеплішого місяця ( липень ) - 22,3-23,5°С, а най
холоднішого (січень) - мінус 3-5°С. Мінусові температури припиняються звичайно
в першій декаді березня, а весняні заморозки - у другій декаді квітня. Перші
осінні заморозки починаються в середині жовтня, а ґрунтові - на початку
жовтня.
Зима нетривала, з частими і тривалими відлигами. Сніжний покрив нестійкий.
Весна настає недружньо. Перехідним місяцем від зими до весни є березень. З
весняних місяців травень найбільш дощовий. Разом з тим уже навесні бувають
суховії. Весняні заморозки припиняються в другій декаді квітня, але в окремі
роки вони спостерігаються і пізніше.
Літо звичайно тепле, іноді спекотне, часто посушливе. Липень є місяцем найбільш
високих температур. У літні місяці випадає найбільша кількість опадів за рік. У
серпні опадів випадає менше, ніж у червні і липні. Дуже часто бувають тривалі
бездощові погоди.
Осінь тепла і, звичайно, суха. Перші заморозки з'являються в основному в другій
половині жовтня. Після заморозків, як правило, настає тепла і суха погода,
продовжується вона протягом 3-4 тижнів.
Для характеристики умов росту і розвитку гречки в роки проведення дослідів
наводимо хід найголовніших метеорологічних факторів, що складалися під час
вегетації рослин (табл. 2.1).
Аналіз даних табл. 2.1 показує, що метеорологічні умови в період вегетації
гречки в проміжних посівах у роки проведення досліджень складалися по різному.
Вегетаційний період 1997 року характеризується як відносно вологий і
прохолодний. Середня температура повітря склала 17,7°С або на 0,4°С менше за
середню багаторічну. Опадів випало 262,0 мм або на 56 мм більше норми.
Ранній місяць вегетаційного періоду (травень) проходив при середньодобовій
температурі повітря 16,9°С. Найбільш теплою була друга декада травня,
середньодобова температура склала 20,1 при нормі 16 °С. Сума опадів за травень
склала 25,7 мм або 67 % норми.
Літо було теплим і вологим. Середня за сезон температура повітря склала 21,6°С
і була близька до норми. Най тепліший місяць - липень. Середньодобова
температура липня – 22,7°С, максимальна температура повітря піднімалася до
25,8°С, мінімальна не знижувалася нижче 19,8°С.
За літній період випало 172,5 мм опадів, що в 1,92 рази вище норми. Основна
кількість опадів випала у третій декаді липня та у першій декаді серпня.
Середня відносна вологість повітря була високою – 73 %. В окремі дні липня,
серпня вона піднімалася до 80 – 83 %.
Таблиця 2.1
Основні метеорологічні елементи вегетаційного періоду в роки проведення
дослідів
( Дані групи Центру по метеорології та власних спостережень )
Роки до