Вы здесь

Клініко-експериментальне дослідження впливу малих доз радіації на щитовидну залозу в ендемічній зоні Прикарпаття.

Автор: 
Орішко Ярослав Альбертович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2002
Артикул:
0402U001067
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄКТИ I МЕТОДИ ДОСЛIДЖЕННЯ.

2.1. Загальна характеристика обстежених людей і екологічно
несприятливого регіону Прикарпаття
В основу даної роботи покладенi результати обстеження 670 осiб в Iвано-Франкiвськiй обласнiй клiнiчнiй лiкарнi, Iвано-Франкiвському обласному ендокринологiчному диспансерi, Стецiвськiй лiкарськiй амбулаторiї Снятинського району, Чернiївськiй дільничній лікарні Тисменицького району.
Перша група обстежених - це 210 хворих, які знаходились на стацiонарному лiкуваннi в ендокринологiчному вiддiлi ОКЛ в 1996 - 1997рр. з клiнiчно встановленим дiагнозом - гiпотиреоз. Дiагноз гiпотиреоз середнього ступеня важкостi встановлено 160 особам (76,1%), важкого - 50 (23,9%). Для верифікації дiагнозу хворим проводилось повне клiнiчне обстеження з використанням лабораторно-iнструментальних методiв обстеження та визначення рівня гормонiв щитовидної залози. За етiологiчним фактором вiдбiр хворих не проводився, оскiльки це не впливає на характер скарг. У хворих проведено дослідження стану щитовидної залози згідно з розробленою анкетою.
Друга група обстежених складалась з 260 осiб, що постiйно проживали на територiях, якi пiддались впливу радiоактивної хмари пiсля аварiї на Чорнобильскій атомнiй електростанції, як в "йодний" (квiтень - травень 1986 р), так i в наступний "безйодний" перiод (з 1986 по 1997 рiк). Обстеження проводилось за допомогою анкет і методом об'єктивного обстеження. При заповненнi анкети дотримувались умови, що дана особа не мала ранiше встановленого дiагнозу "гiпотиреоз та не брала участi в лiквiдацiї наслiдкiв аварiї на ЧАЕС.
Контрольна - 3 група складала 200 осiб, що постiйно проживають з 1986 року на територiї, яка не вважається забрудненою радiонуклiдами пiсля аварiї на ЧАЕС. При заповненнi анкет дотримувались вищезгаданих умов.
Табл 2.1.
Розподiл обстежених людей 1 групи за вiком i статтю
Вікові групиКількість осіб%Чоловіки%Жінки%35 - 44 р.3014,273,32310,945 - 54 р.6028,6125,74822,955 - 65 р.12057,2167,610449,6Всього2101003516,617583,4
Табл 2.2.
Розподiл обстежених людей 1 групи за ступенем важкостi гiпотиреозу
Важкість гіпотиреозуКількість осіб%Чоловіки%Жінки%Середня форма16076,12612,313463,8Важка форма5023,994,34119,6Всього2101003516,617583,4
Табл 2.3.
Розподiл обстежених 2 групи за вiком i статтю

Вікові групиКількість осіб%Чоловіки%Жінки%17 - 29 р.3413,172,72710,430 - 44 р.11243,1145,49837,745 - 65 р.11443,883,010640,8Всього2601002911,123188,9
Табл 2.4.
Розподiл обстежених людей 3 групи за вiком i статтю

Вікові групиКількість осіб%Чоловіки%Жінки%17 - 29 р.3819,094,52914,530 - 44 р.7336,5126,06130,545 - 65 р.8944,563,08341,5Всього2001002713,517386,5

Особливiстю нашої роботи є вивчення впливу малих доз iонiзуючого опромiнення в умовах ендемiчної мiсцевостi Прикарпаття. На основi проведених комплексних дослiджень вмiсту йоду у водi, грунтах i продуктах харчування, вирощених на цих грунтах, на територiї областi видiлено три бiогеографiчнi зони: приднiстровська, прикарпатська i карпатська. До приднiстровської рiвнинної зони належить Снятинський i Тисменицький райони, жителiв яких ми обстежували. Як видно з рис.2.1 , найбiльш бiдними на йод є грунти гiрської карпатської зони. Вмiст мiкроелементу там становить вiд 4х10-5 % до 10х10-5 %, тодi як у грунтах прикарпатської зони вiд 10.5х10-5 % до 40х10-5%. Найбiльший відсоток йоду мiститься в грунтах приднiстровської рiвнинної зони - від 40х10-5% до 63,1х10-5%. Поширенiсть ендемiчного зобу в цих зонах неоднакова i корелює зі ступенем йодної недостатностi. Одночасно з цим, враховуючи данi обласної санiтарно-епiдемiологiчної станцiї про вмiст йоду в водi Iвано-Франкiвської областi - рис.2.2, встановлено, що вмiст цього мiкроелементу в гiрських районах коливається вiд 0,19 до 4,1 мкг/л, а в передгiрських та рiвнинних районах цей показник не перевищує 6.4 мкг/л. Останнi контрольнi визначення йоду в рiчках i iнших джерелах водопостачання показали, що вмiст цього елементу зменшується.
Що стосується Снятинського району, то вiдомо, що концентрацiя йоду в водi тут не перевищує 2 мкг/л, а у водi Тисменицького району цей показник не перевищує 2,3 мкг/л.
Аналiзуючи вищесказане, можна зробити висновок, що в дослiджуваних районах спостерiгається досить високий ступінь зобної ендемiї, а враховуючи збiльшення показникiв захворюваностi на ендемiчний зоб II-ІІІ ступеня, можна сказати - прогноз щодо цього захворювання є несприятливим.

Умовні позначення:
4,0-10,0·10-5%; 40,1-50,1·10-5%;
10,1-40,1·10-5%; 50,1·10-5-63,1·10-5%;
Рис.2.1 Вміст йоду в грунтах Івано-Франківської області.

Норма 4,5-6,5 мкг/л

Рис.2.2. Вміст йоду в питних водах Івано-Франківської області (мкг/л)
Сумарна площа з високим рiвнем забруднення Cs137 5-15 Кi/км2 після аварії на ЧАЕС в Івано-Франківській області становить 21 тис.кв.км. До такої зони належить Снятинський район Iвано-Франкiвської областi, де за даними вiддiлу радiацiйної медицини обласної санiтарно-епiдемiологiчної станцiї рiвень радiоактивного опромiнення в 1987 - 1991 рр. досягав в середньому 56 мкР/год, при забрудненостi радiонуклiдами Cs137 i Sr90 вiд 5 до 15 Кi/км2 i вiд 0.19 до 0.42 Кi/км2 вiдповiдно.
За результатами дослiдження територiю Снятинського району Iвано-Франкiвської областi, де сумарне дозове навантаження склало бiльше, нiж 0,05 бер на рiк, було вiднесено до 4 зони - зони постiйного радiоекологiчного конт