Вы здесь

Продуктивність озимої пшениці залежно від попередників, добрив та обробітку грунту в Степу України

Автор: 
Шевченко Олександр Олександрович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2002
Артикул:
0402U001491
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ГРУНТОВО-КЛІМАТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РЕГІОНУ ТА ОСОБЛИВОСТІ МЕТЕОРОЛОГІЧНИХ УМОВ У РОКИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДІВ. МЕТОДОЛОГІЧНА ОСНОВА ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1 Грунтово-кліматична характеристика регіону та особливості метеорологічних умов у роки проведення дослідів.
Однією з умов, забезпечуючих отримання високих та стабільних урожаїв сільськогосподарських культур є повне забезпечення культурних рослин всіма необхідними факторами життя. Така умова може бути виконана на основі врахування природних ресурсів регіону, раціонального використання досягнень землеробства та вимог рослин до умов навколишнього середовища [205]. При цьому правильне використання землі забезпечує підвищення урожайності, збільшення валового збору продукції рослинництва та зниження витрат на її виробництво.
При підвищенні ефективності аграрного виробництва велике значення надається грунтовому покрову та клімату. Як писав В.В. Докучаєв [71], "Грунт і клімат є основні та найважливіші чинники хліборобства ? перші та неминучі умови урожаїв". Грунтово-кліматичні особливості районів впливають на ріст, розвиток та урожайність вирощуваних культур, обумовлюючи підбір застосовуваних агроприйомів, сільськогосподарських машин та знарядь при проведенні польових робіт.
Наукові основи вивчення взаємозв'язків сільськогосподарських рослин з погодою та кліматом були закладені у працях А.Т Болотова, І.М. Комова, А.І Воєйкова, П.І. Броунова. На необхідності врахування грунтово-кліматичних умов та біологічних особливостей сільськогосподарських культур наголошували П.А. Костичев, К.А. Тімірязєв, В.В. Докучаєв та інші. Зокрема, М.І. Вавілов [28], філософськи осмислюючи вплив природних факторів на урожай, писав: "Кліматичні фактори у нашій країні, взяті в цілому, визначальні в проблемі урожайності, вони сильніші за економіку, сильніші за техніку". П.І. Броунову [196] належить відкриття їснування критичних періодів у житті рослин: "Для рослин існують особливі періоди ? критичні ? протягом яких рослини особливо потребують дії певного метеорологічного фактора або навпаки дія якогось з факторів є особливо небажаною. Для кожної сільськогосподарської культури тривалість та інтенсивність такого періоду може змінюватися залежно від грунту та клімату". Знання умов життя рослин та їх вимог до навколишнього середовища дозволяє найбільш повно використовувати потенційну продуктивність рослин в конкретній грунтово-кліматичній зоні, врахування таких вимог є обов'язковим і при плануванні наукових досліджень [148].
Відомо, що за основними агрокліматичними показниками степова зона України поділяється на південну та північну підзони. Північна характеризується дещо сприятливішими для розвитку сільськогосподарських рослин умовами зволоження та температурного режиму [239].
Північний Степ ? зона нестійкого землеробства, де посушливість клімату зумовлена не тільки недостатньою кількістю опадів та високими літніми температурами, але й низькою відносною вологістю повітря, яка у літні місяці знаходиться на рівні 48-50%, а в окремі дні знижується до 20-25%.
Грунти північного Степу представлені переважно чорноземами звичайними малогумусними легко-, середньо- та важкосуглинними з потужністю гумусного горизонту 60-100 см [76].
Вологість стійкого зав'ядання в орному шарі коливається в межах 10-14%, а найменша вологоємкість - 27-33%.
Для літнього періоду характерні досить високі температури повітря. У липні середньодобова температура повітря складає 20-21оС, але абсолютний максимум в окремі дні сягає 38-39оС. Тривалість вегетаційного періоду 200-230 діб, а сума температур вище 5о складає 3000-33000.
Звичайно зими малоснігові з періодичними відлигами. Сніговий покрив настійкий і зберігається у різних частинах підзони 70-110 діб. Середньомісячна температура січня -6,9, а лютого -5,9оС. Періодично спостерігаються дуже холодні зими, коли мінімальна температура знижується до -35оС.
Експериментальна частин даної роботи виконана на Ерастівській дослідній станції Інституту зернового господарства УААН, яка розташована у П'ятихатському районі Дніпропетровської області (географічне положення - 48о39' з.ш та 33о51' п.д.). За зональним діленням цей район відноситься до північної підзони степової зони України [239].
Грунтовий покрив на полях станції - чорнозем звичайний малогумусний важкосуглинний, з наступною морфологічною будовою: гумусовий горизонт (від 0 до 38-46 см) темносірий, пухкий, важкосуглинний з нечітко вираженою грудчастозернистою структурою. Гумусовоперехідний горизонт (від 38-46 до 60-65 см) бурувато-сірий, пухкий. Від 60-65 сдо 80-90 см залягає сірувато-бурий нерівномірно пофарбований перехідний горизонт. Материнська порода (глибше 80-90 см) - карбонатний, важкосуглинний лес із слабкою гумусованістю у верхній частині.
Механічний склад цих грунтів наступний: пилу (часток 0,05-0,01 мм) - 44-45%, фізичної глини (часток менше 0,01 мм) ? 49,1-52,7%.
Вміст гумусу в орному шарі коливається від 4,0 до 4,5%. Із збільшенням глибини кількість його помітно зменшується і на глибині 30-40 см складає 3,0-3,5%, а глибше 40-60 см - 1,9-2,4%. Поглинені основи в орному шарі представлені кальцієм (27,9-31,2) та магнієм (4,9-5,6 мг/екв. на 100 г абсолютно сухого грунту), тобто насичення поглинаючого комплексу кальцієм складає 80%. Реакція грунтового розчину нейтральна: рН водної витяжки 6,5-7,0. Валові запаси поживних речовин в орному шарі: азоту 0.23-0,26%, фосфору - 0,11-0,16%, калію - майже 2%.). По наявності рухомих форм елементів живлення грунт достатньо забезпечений (мінеральний азот - 30,5 мг/кг, Р2О5 -105 мг/кг, К2О - 145 мг/кг).
Питома вага та об'ємна маса грунту збільшується по профілю з глибиною та коливається в межах: питома вага від 2,62 г/см3 у шарі 0-20 см до 2,69 г/см3 у шарі 80-100 см; об'ємна маса відповідно від 1,16 до 1,23 г/см3.
Вологість стійкого зав'ядання 11,2-12% від ваги абсолютно сухого грунту. Запас недосяжної вологи складає у метровому шарі близько 150 мм, а запас вологи, відпові