Вы здесь

Порывняльный аналіз фізіологічних особливостей підлітків різних соціальних груп

Автор: 
Стратюк Олена Анатоліївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2002
Артикул:
0402U001790
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Загальна методика досліджень
Методичні підходи роботи грунтуються на концепції Всесвітньої організації охорони здоров'я про трьохкомпанентну складову здоров'я [45,53,99,100,129,130], теорії функціональних систем [33,49,61], фізіологічної кібернетики [47,48,49], концепції імунітету [39,67,85,118, 140,158164,240,247], онтогенетичних особливостях та системному підході до вивчення нейрофізіологічних процесів [19,50,74,87], методології та методах сучасної психофізіології [111,112,198,213].
Медико-біологічний та психофізіологічний експеримент - головний метод дослідження в системній фізіології, де використовуються адекватні дослідницькі методики, прилади, засоби. При цьому відповідність та ефективність цих підходів (медико-біологічних, біохімічних, фізіологічних, психофізіологічних та психологічних, математичних) створюють ієрархічно пов'язані елементи системи фізіологічних принципів та закономірностей, критерієв їх організації та взаємозв'язку.
Загальна технологія медико-біологічних та психофізіологічних експериментів, що використовуються у дисертації представлений на рис.2.1.
Рис.2.1 Загальна технологія дослідження функціональних систем підлітків.
За якісними ознаками всі екперименти мали напрямок, який представлено на рис.2.2.
За метою
За умовами проведення
За засобом комплектування дослідницьких груп
За інформованістю досліджуваних
За спрямованістю
За логічною схемою доказів
Рис.2.2. Схема експерименту в піддослідних групах.
В початковий, проміжний та кінцевий періоди експерименту проводився добір інформації. Таким чином уточнювалися певні кількісні показники функціональних станів організму підлітків.
Відповідно до мети роботи, яка передбачає пошук особливостей функціональних показників підлітків, крім групи учнів шкіл-інтернатів для дітей сиріт (n=110), були сформовані контрольні групи підлітків у загальноосвітніх школах (n=100). Первинна медико-біологічна інформація, щодо здоров'я підлітків була отримана з стандартних медичних карт шкільних установ охорони здоров'я. Підлітки обох соціальних груп відносились до однієї вікової категорії, тобто усі вони народились у період з 1984 по 1986 р.р., одже на період експерименту їм було по 14-16 років. Ми провели статевий розподіл на хлопців та дівчат у кожній соціальній групі. Серед підлітків шкіл-інтернатів в експерименті приймали участь 56 хлопців та 54 дівчини, а в контрольній групі - 53 хлопця та 47 дівчат.
Приоритетними при виборі оціночних критеріїв в нашій роботі вважались ті показники, значення яких було легко і просто отримати в умовах поліклінічних та диспансерних кабінетів відповідного профілю. Загальна класифікація параметрів, що вимірювались у підлітків різних соціальних груп, представлена на рис. 2.3.
Підсистеми першого рівня є основними у виборі оцінок та інтерпритації показників різних компонентів здоров'я. Підсистеми другого рівня (антропометричні, функціональні, імунологічні та ін.), а також відповідна їх подальша ієрархічна деталізація 3 і 4 рівня - це показники як прості (прямі) у вимірах ( зріст, вага, ЧСС, АТ та ін.), так і різного рівню складності розрахунків (наприклад, показники серцевого ритму, розеткоутворення, співвідношення Тч/Тр та ін.).
Умовні позначення обраних показників (рис.2.3) прийняті у відповідності до поданих у літературі:
ТТГ - тиреотропний гормон, Т3 - трийодтиронін, Т4 - тироксин, ДГЕАС-С - дегідроепіандростерон-сульфат, ЧСС - частота серцевих скорочень, АТ - артеріальний тиск, КЕК - коефіцієнт економічності кровообігу, АП - адаптаційний потенціал системи кровообігу, МСК - максимальне споживання кисню, Тр/Тч - відношення теуфилин резистентних та теуфили чутливих лімфоцитів.
Дослідження фізіологічних та психофізіологічних особливостей підлітків інтернатів проводились в умовах медико-біологічного лабораторного експерименту, а також безпосередньо на базі шкіл-інтернатів та загольноосвітніх шкіл (рис. 2.1 - 2.3).
Експеримент тривав протягом 1998 - 2001 р.р., усі основні дослідження проведені на базі медичних лабораторій Херсонського обласного діагностичного центру, обласного кардіологічного диспансеру, медичного центру "Торнадо", а також безпосередньо в школах-інтернатах та загальноосвітніх школах. Під час експерименту обстежено 110 соціально депривованих підлітків та 100 учнів контрольної групи за всіма показниками.
2.2. Використані методи дослідження
2.2.1. Дослідження імунного статусу
Для визначення імунологічного статусу підлітків нами застосований метод визначення основних субпопуляцій Т-лімфоцитів, рекомендований Міністерством охорони здоров'я України для застосування в практиці роботи профільних закладів з метою діагностики імунологічних порушень. Дослідження проводились на базі клінічних лабораторій Херсонського обласного діагностичного центру. Під час експерименту обстежено 110 підлітків шкіл-інтернатів і 100 учнів загальноосвітніх шкіл, які склали контрольну групу.
Принцип метода. В пробірку, що містить 2 мл розчину Альсвера (або розчину гіпаріну), вносили 3-5 мл венозної крові. Додавали рівну кількість середовища 199, змішували і наслоювали порівну в 2 пробірках, що містили по 3 мл "градієнту" кожна (удільна вага градієнт у - 1,077). "Градієнт" складається з 10 мл поліглюкіну та 3,5 мл розчину верографину. Пробірки центрифугують 30 хв, при 2500-3000 об/хв. З обох пробірок піпеткою Пастера відбирають інтерфазу в одну центрифужну пробірку. Суміш клітин двічи відмивають фізіологічним розчином, для чого центрифугують при 1500 об/хв по 10 хв. Осадок ресуспендують у 1,0 мл фізіологічного розчину.
Разносять суміш лімфоцитів у 3 пробірки по 0,3 мл. У ціж пробірки вносять по 0,3 мл 0,5% суміші ерітроцитів барана. Потім одну пробірку центрифугують 1 хв, при 1000 об/хв; а другу та третю пробірки інкубують при темпе