Вы здесь

Несправжня борошниста роса дині і обгрунтування заходів з обмеження її шкодочинності в умовах Лісостепу України.

Автор: 
Онищенко Ольга Іванівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2002
Артикул:
0402U001795
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
УМОВИ, МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Агрометеорологічна характеристика вегетаційних періодів
за роки досліджень

Дослідження виконано в 1990-1993 рр. в Інституті овочівництва і баштанництва УААН на полях дослідного господарства "Мерефа", розташованого в Харківському районі Харківської області, яка за агрокліматичним районуванням відноситься до Лівобережного Лісостепу України.
Клімат зони змінюється від помірного, теплого і достатньо вологого на північному заході до жаркого і посушливого на півдні і південному сході. Загалом, він помірно континентальний з наростанням континентальності із заходу на схід. Середня температура повітря в січні становить -4-8 0С. Абсолютний мінімум досягає -41 0С. Сніговий покрив тримається 70-110 днів. Взимку часто спостерігаються відлиги. Тривалість безморозного періоду становить 155 днів, з температурою понад +10 0С - 160 днів. Період вегетації продовжується 115-170 днів. Сума ефективних температур коливається від 2400 до 3000 0С.
Розподіл атмосферних опадів характеризується зональністю і нерівномірністю. Середньорічна їх кількість коливається від 600-650 мм на півночі до 500-520 мм на півдні. Сума опадів за період з температурою понад 10 0С дорівнює 270 мм.
Грунти дослідних ділянок представлені черноземом звичайним малогумусним вилугуваним легкосуглинковим. Фізичної глини в гумусовім горизонті міститься 26,9-29,6%, гумусу - 2,38%, сума обмінних основ дорівнює 24,9 мекв, гідролітична кислотність - 2,88 мекв на 100 г грунту, вміст рухомих форм фосфору і калію помірний.
В цілому кліматичні умови Лівобережного Лісостепу сприятливі для вирощування дині.
Фактичні метеорологічні умови, які склалися в роки проведення досліджень, представлено в таблицях 2.1-2.4. Типовими за температурним режимом були 1991, 1993 рр.; 1990 і 1992 рр. характеризувались більш прохолодним періодом вегетації. Кількість опадів в основному була близькою до норми. Виняток становив 1992 р., коли, починаючи з другої декади травня до кінця липня, сума їх перевищила багаторічне значення. Відносна вологість повітря в основному була вища звичайної, за винятком 1991 р., коли вона на 3-6, а часом і на 9% була нижча норми.
Метеорологічні умови при вирощуванні дині (1990-1993 рр.) характеризувались певними особливостями. Температурний і водний режими не завжди сприяли росту, розвитку рослин і формуванню врожаю. Так, в 1990р., незважаючи на своєчасно проведений посів, дружних сходів не одержали через понижені температури повітря і надлишок вологи (кількість опадів за травень, червень на 32,3-44,5 мм перевищила норму), які спричинили значні випади. В результаті, проведено пересів.
Достатня кількість вологи і високий температурний режим повітря в червні сприяли розвитку збудника несправжньої борошнистої роси - в третій декаді відмічено перші її ознаки.
Наступний, 1991 р., характеризувався достатньою кількістю тепла і вологи, був сприятливим для росту і розвитку дині. Перші ознаки хвороби також проявилися в третій декаді червня.
В 1992 р., в першій половині вегетації, склалися несприятливі умови як для дині, так і для розвитку патогена, коли надлишок вологи в травні - червні (108,2 проти 102,2 мм за нормою) в поєднанні зі зниженими температурами повітря на 1-2,6 0С негативно вплинули на ріст і розвиток рослин - вони були пригнічені. Перші ознаки ураження рослин хворобою виявлено в третій декаді липня.
Погодні умови вегетаційного періоду 1993 р. були несприятливими для рослин дині, вони характеризувалися пониженими температурами повітря і надлишком опадів, але додаткові агрозаходи дозволили одержати заплановану врожайність. На відміну від попередніх років, сприятливі умови для з'явлення несправжньої борошнистої роси склалися з другої декади серпня, коли рослини були у фазі плодоношення. Хвороба набула епіфітотійного характеру і за 10 діб рослини всохли.

2.2. Матеріали і методики досліджень

Дослідження проведено постановкою лабораторних, вегетаційних і польових дослідів. Лабораторні й вегетаційні дослідження здійснено в лабораторії захисту рослин Інституту овочівництва і баштанництва (ІОБ УААН), польові - в дослідному господарстві "Мерефа".
Лабораторні дослідження. Їх характер і зміст визначали конкретні питання, пов'язані з вивченням основних завдань теми.
Вплив передпосівної підготовки насіння на розвиток несправжньої борошнистої роси дині вивчали, користуючись "Методическими рекомендациями по подготовке семян овощных и бахчевых культур" [44]. При цьому використовували такі речовини і заходи:
- апрон, 38,9 % з.п. (4 кг/т);
- парабензойну кислоту (ПАБК) - стимулятор росту (водні розчини 0,005 і 0,05%-ної концентрації з експозицією 12 годин);
- барбатування (захід направлено на скорочення досходового періоду, підвищення дружності проростання і польової схожості - використовували барбатор конструкції ІОБ УААН); експозиція -18 год., відношення насіння і води 1:4, тиск кисню на виході - 0,5-0,8 атм.);
- замочування (насіння занурювали у воду з температурою 20-25 0С на 12 год., потім її зливали, а насіння підсушували до сипучого стану);
- прогрівання проводили в термостаті при температурі 35-40 0С протягом 4 діб);
- іонізуючу радіацію (насіння опромінювали в Харківському фізико-технічному інституті дозою 900 рад., експозиція - 7 діб).
Контролем в дослідах було сухе насіння.
Насіння після обробки протруйниками та іншими речовинами розміщували в чашках Петрі на вологому фільтрувальному папері і витримували в термостаті при температурі 20 0С. Енергію проростання підраховували на третій день після посіву, повну схожість - на сьомий.
Методика визначення активності окислювально-відновлюваних ферментів. Дослідження проводили з метою виявлення реакції рослин дині при ураженні несправжньою борошнистою росою. Визначали активність каталази, пероксидази, вміст аскорбінової кислоти в листках дині. Активність каталази визначали газометричним методом, пероксидази - за Девісом, в