Вы здесь

Біотичний зв'язок фітопатогенних бактерій з корисною та шкідливою ентомофауною грушевих насаджень

Автор: 
Симочко Віталій Вікторович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2002
Артикул:
0402U001809
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Пошук відомостей з тематики для поповнення даних літератури проводився у бібліотеках Інституту захисту рослин, Інституту мікробіології та вірусології ім. Д.К. Заболотного, ЦСГБ УААН, ЦНБ ім. Вернадського м. Київ та бібліотеки м. Ужгорода.
Матеріалом досліджень були різні види корисної ентомофауни та комах-фітофагів грушевих насаджень, що були відібрані під час весняних, літніх та осінніх обстежень за період 1999 - 2001 років. Місцем відбору комах були сади Чернівецької (Придністровська науково-дослідна станція УААН) та Закарпатської (сад "Лужанка" Берегівського району, присадибні ділянки с.Чорнотисово Виноградівського району, присадибні ділянки околиць міста Ужгорода) областей. Мікробіологічний аналіз відібраних комах проводили на базі Закарпатського територіального відділу карантину рослин УААН. Ідентифікація виділених фітопатогенних бактерій проводилась у ЗТВ карантину рослин ІЗР УААН (м.Ужгород) та Інституті мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного (м.Київ).
Виявлення ентомофауни проводили різними методами та в різні фази розвитку рослин. Відлов корисних комах проводили на модельних деревах за допомогою ентомологічних сачків в період раннього та пізнього цвітіння грушевих насаджень [149].
Для виявлення комах-фітофагів у садах використовували візуальні маршрутні методи, відмічаючи тільки наявність шкідників. Обстеження проводили як на поверхні рослин так і в середині їх органів. Для виявлення комах на поверхні рослин використовували ентомологічні сачки [150].
Також проводили встановлення кількісного складу комах-шкідників грушевого саду по видам.
Для виявлення попелиць та листоблішок у фазу розпускання бруньок (до цвітіння) оглядали 100 суцвіть і розеток листків на десяти модельних деревах, де підраховували яйця і дорослих комах. Влітку (після цвітіння) колонії личинок виявляли на молодих пагонах (по 10 на 1 дерево), на яких скупчуються личинки, спричиняючи деформацію листків та вкриваючи їх своїми виділеннями [150].
Ступінь заселеності комахами пагонів грушевих дерев визначали за 4 бальною шкалою:
0 - бутони, розетки листків не заселені;
1 - наявні поодинокі особини шкідника;
2 - наявні невеликі колонії комах, що займають менше 50% листків;
3 - колоніями зайнято більше половини листків та пагонів.
Цією ж методикою користувались для встановлення чисельності грушевого клопа (Stephanitis pyri F.).
Листовійок виявляли після розпускання бруньок, у фазі рожевого бутону, відразу після цвітіння. Чисельність обліковували оглядом 100 суцвіть і розеток листків на кожному модельному дереві. Всіх виявлених гусениць підраховували без розподілу на види і встановлювали середню чисельність на дерево.
Довгоносиків обліковували на початку розпускання бруньок до цвітіння. На дереві струшували з різних боків крони чотири гілки легким чотириразовим ударянням по них палицею, обтягнутою гумою. Під гілки підстилали біле простирадло, на яке падали жуки. Встановлювали середню чисельність на 1 дерево [150].
Виявлення американського білого метелика проводили влітку (починаючи з фази рожевого бутону), візуально відмічаючи кількість гнізд шкідника на деревах. Встановлювали середню кількість гнізд на дереві.
Грушеву плодову галицю виявляли по пошкоджених личинками плодах влітку. Огляд дерев проводили з 4-ох сторін, при чому з кожної сторони оглядали по 100 плодів на десяти модельних деревах. Встановлювали середню кількість уражених плодів на 1 дерево.
Мікробіологічний аналіз комах проводили у два етапи: аналіз поверхні тіла та аналіз внутрішніх органів. Для виявлення бактерій на поверхні тіла комаху поміщали у колбу, заливали стерильною водою (до мітки 100мл), ретельно струшували протягом 5 хвилин на шутель-апараті (180 об/хв). З вихідної суспензії піпеткою брали 1 мл і зливали у пробірку з 9 мл стерильної води (розведення 1:10). Виконували 6-ти кратне розведення. З 5-го та 6-го розведеннь піпеткою відбирали 0,1 мл і поміщали у чашку Петрі з агаризованим середовищем. Стерильним шпателем злегка розтирали краплю суцільно по чашці.
Для виділення бактерій із внутрішніх органів поверхню комах попередньо стерилізували 7,5%-ним розчином пероксиду водню (Н2О2). Далі комаху поміщали у стерильну ступку додавали приблизно 2 мл стерильної води і розтирали товкачиком. Отриману гомогенну масу добавляли у мірну колбу і стерильною водою доводили об'єм до 100 мл. Розведення та висів робили так, як і при мікробіологічному дослідженні покривів тіла комах.
При штучному інфіковуванні комах-фітофагів збудниками бактеріальних захворювань груші в лабораторних умовах користовувались різними методами проведення досліджень в залежності від систематичних положень піддослідної ентомофауни.
При вивченні виживання Pseudomonas syringae pv. syringae у гусеницях та лялечках Hyphanthria cunea Drury гусеницям АБМ 3 та 4-го віку згодовували штучно уражені листками шовковиці (листки змочувались у суспензіях Pseudomonas syringae pv. syringae муз. штам 281 у концентраціях 105, 106, 107 кл. в 1 мл). Після дводобового годування комах, проводили мікробіологічний аналіз на виявлення бактерій P. syringae pv. syringae. Частина піддослідних гусениць заляльковувалась і через 15 діб після заляльковування їх теж аналізували.
При виявленні збудника бактеріального опіку плодових у листовійках проводили штучне ураження ізольованих чотирьох пагонів груші, що знаходились у фазі рожевого бутону. Використовували для інокуляції суспензію добової культури Erwinia amylovora (2024) у концентрації 108 клітин на 1мл стерильної води. На пагони підселили гусениць листовійок. На 10-й день від початку досліду проводили мікробіологічний аналіз 10 листовійок (покриви тіла та внутрішні органи), їх екскрементів (10 проб). Після залялькування частини гусениць, виходу імаго з лялечок на 5-й день також проводили їх мікробіологічне дослідження. Контролем була гусінь, що поміщена на неінф