Вы здесь

Ефективність інгаляційних кортикостероїдіву лікуванні загострень бронхіальної астми

Автор: 
Гогунська Інна Володимирівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2002
Артикул:
3402U002117
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА, МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ Й ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ
2.1 Клінічна характеристика хворих

За єдиним протоколом відкритого порівняльного проспективного рандомізованого дослідження обстежені 90 хворих із загостренням персистуючої бронхіальної астми середньої тяжкості, із них у 40 (44,5 %) було легке загострення у 50 (55,5 %) - тяжке. Усі хворі лікувались в алергологічному відділенні міської лікарні N 1 м. Мелітополя з 1998 по 2000 роки.
Основними критеріями включення пацієнтів у дослідження була наявність у них:
- загострення бронхіальної астми;
- персистуючої бронхіальної астми середньої тяжкості;
- дорослий вік;
- відсутність тяжких соматичних захворювань, вагітності;
- відсутність регулярної базисної терапії інгаляційними кортикостероїдами.
1-а основна група хворих, у яких проводилось лікування загострень бронхіальної астми інгаляційними кортикостероїдами за розробленою схемою, включала 60 пацієнтів. У хворих основної групи рандомізовано застосовувались 2 інгаляційних кортикостероїди - будезонід (1 основна група - 30 осіб) і флютиказона пропіонат (2 основна група - 30 осіб). Контролем ефективності їх лікування були 30 пацієнтів, терапія яких проводилась традиційним способом із залученням системних кортикостероїдів.
Розподіл хворих за віком і статтю наведений в таблиці 2.1. За віком і статтю хворі вcіх трьох груп вірогідно не відрізнялись. Дві основні і контрольна групи в складалась з жінок (60,0 %, 53,3 %, 63,3 % відповідного) і чоловіків (40,0 %, 46,3 %, 36,7 %) молодого й середнього віку, переважали особи 20 - 44 років (54,9 %, 53,3 %, 50,0 % відповідно) серед інших вікових категорій (р Таблиця 2.1
Розподіл хворих із загостренням бронхіальної астми за віком і статтю
ГрупиКількість хворих за вікомКількість хворих за cтаттюхворих20-44
абс. % 45-60
абс. %чоловіки
абс. %жінки
абс. %1 основна23 54,97 24,818 60,012 40,02 основна24 53,36 22,216 53,314 46,73 контрольна26 50,04 18,719 63,311 36,7Р1 - Р2> 0,05> 0,05> 0,05> 0,05Р1 - Р3> 0,05> 0,05> 0,05> 0,05Р2 - Р3> 0,05> 0,05> 0,05> 0,05
Хворі 3-х груп мали встановлений діагноз бронхіальної астми середньої тяжкості й стаж хвороби не менше 4-х років - в 1 основній групі (6,2 ? 1,4) років, в 2-й основній групі (7,1 ? 1,4) років, в 3-й контрольній (7,5 ? 1,1) років, що вірогідно не відрізнялось, p > 0,05. Частота загострень становила відповідно (3,2 ? 0,4), (3,5 ? 0,8), (3,6 ? 0,6) раза на рік, що також вірогідно не відрізнялось, p > 0,05.
Загострення бронхіальної астми діагностувалось за симптомами бронхіальної астми й показниками пікфлоуметрії і функції зовнішнього дихання. Загострення бронхіальної астми діагностувалось в наступних випадках:
- симптоми хвороби існують понад 48 годин і не ліквідуються препаратами, які пацієнт застосовував в режимі базисної терапії [7, 60];
- погіршення показників пікфлоуметрії на 30 % і більше від кращого індивідуального і показників функції зовнішнього дихання на 20 % і більше від належного значення [7, 29, 32].
Тяжкість загострення бронхіальної астми визначалась вираженістю симптомів за бальною шкалою, і рівнем показників пікфлоуметрії і функції зовнішнього дихання - легке й тяжке загострення [2, 7].
Легке загострення діагностувалось, якщо загальний астма рахунок за симптомами й кількістю інгаляцій швидкодіючих ?2-агоністів не перевищував 15 балів, показники пікфлоуметрії на 30 - 40 % від кращого індивідуального значення і функції зовнішнього дихання на 20 - 30 % від належного значення. Тяжке загострення діагностувалось при астма рахунку більше 15 балів, зниженні показника пікфлоуметрії понад 40 % від кращого індивідуального значення, показників функції зовнішнього дихання більше, ніж на 30 % від належного значення [130].
Вихідний стан хворих на початку лікування за симптомами бронхіальної астми наведений в таблиці 2.2.
За вираженістю симптомів і кількістю інгаляцій швидкодіючих ?2-агоністів хворі 3-х груп вірогідно не відрізнялись. У хворих з легким загостренням вираженість окремих симптомів коливалася від (1,5 ? 0,5) балів до (2,2 ? 0,3) балів, тоді як у пацієнтів із тяжким загостренням від (2,2 ? 0,8) балів до (3,8 ? 0,4) балів, тобто ці симптоми були більш вираженими була Кількість інгаляцій швидкодіючих бета2-агоністів коливалася від (6,2 ? 1,5) прийомів на добу до (7,4 ? 0,8) прийомів у хворих з легким загостренням і від (9,4 ? 2,1) прийомів на добу до (10,4 ? 1,2) прийомів на добу при тяжкому загостренні бронхіальної астми. Тобто і при легкому і тяжкому загостренні відмічалось передозування бета2-агоністів, внаслідок зниження чутливості до них.

Таблиця 2.2.
Розподіл хворих в групах за симптомами астми на початку лікування
Симптоми1 основна2 основна3 контрольна(бал)Легке
загост-рення
n= Тяжке
загост-
рення
n=Легке
загост-рення
n= Тяжке
загост-
рення
n=Легке
загост-рення
n= Тяжке
загост-
рення
n=Р1-Р2*Р1-Р3*Р2-Р3*Нічна астма2,1?0,23,5?0,42 ?0,53,8?0,41,8?0,53,1?0,6>0,05>0,05>0,05Ранкова
скутість2,2?0,33,3?0,32,1?0,23,3?0,52,0?0,63,3?0,5>0,05>0,05>0,05Денна астма1,8?0,42,8?0,41,6?0,62,2?0,62,1?0,52,8?0,4>0,05>0,05>0,05Кашель протягом дня1,5?0,52,9?0,51,9?0,82,5?0,41,8?0,82,8?0,6>0,05>0,05>0,05Кількість інгаляцій
швидко-діючих препаратів6,4?1,210,4?1,27,4?0,88,8?1,56,2?1,59,4?2,1>0,05>0,05>0,05Загальний
астма раху-нок14,0?0,522,9?0,615?0,620?0,713,9?0,521?0,6>0,05>0,05>0,05
Примітка. * Порівнюються однакові ступені тяжкості загострення між групами.
Характеристика хворих 3-х груп за показниками пікфлоуметрії і функції зовнішнього дихання наведена в таблиці 2.3.
Як свідчать дані таблиці 2.3 у всіх хворих були знижені значення показників пікфлоуметрії (ПОШвид) і функції зовнішнього дихання (ФЖЄЛ, ОФВ1, МОШ25, МОШ50, МОШ75), які коливалися від помірного зниження 61,9 % - 74,3 % від кращого індивідуального значення за П