Вы здесь

Фінансова стійкість комерційного банку, методи її оцінки та зміцнення

Автор: 
Клюско Лідія Антонівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2002
Артикул:
0402U002376
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКИ ОЦІНКИ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ
КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ

2.1 Порівняльний аналіз методик оцінки фінансової стійкості комерційних банків

Конкретні позиції комерційних банків по мірі стабілізації економіки будуть визначитись рівнем їх фінансової стійкості, який має бути визначений за допомогою своєчасної і об'єктивної її оцінки та прийняття оптимальних управлінських рішень в самому банку, а також вжиття відповідних заходів впливу наглядовими контролюючими органами.
У світовій та вітчизняній практиці розроблено і використовується багато різноманітних методик оцінки фінансової стійкості комерційних банків, кожна з яких базується на сукупності показників, які в тій чи іншій мірі характеризують масштаби банку та різні сторони його діяльності. Важливе значення серед них мають методики, побудовані на розрахунках рейтингів.
Рейтинг банку - це система оцінки його діяльності, основана на стандартизованому наборі фінансових показників інформаційною базою для визначення яких є дані з банківських балансів. Він дає змогу здійснювати не тільки внутрішню оцінку фінансового стану самим банком, але і в порівнянні з іншими комерційними банками. У міжнародній практиці використовуються різні методики складання банківських рейтингів.
Рейтингові системи в залежності від методу побудови, поділяються на бальні та індексні. За бальною системою кожному показнику присвоюють розрахований за спеціальною методикою певний бал у відповідній шкалі, визначеній експертами. Загальний підсумок балів є підставою для зарахування конкретного банку до відповідної групи або категорії. При індексному методі для кожного з показників розраховуються вагові коефіцієнти. Інтегральний індекс як узагальнююча характеристика розраховується шляхом розв'язання лінійного рівняння. У сучасній банківській практиці при розробці методики аналізу і оцінки фінансової стійкості банків зазначені методи використовуються у змішаному вигляді.
У зарубіжній практиці рейтингова оцінка здійснюється спеціальними незалежними рейтинговими агентствами на основі угоди з банком. До найбільш поширених належать рейтингові системи, розроблені такими американськими рейтинговими агентствами, як: Moody's Investor Service, Standart & Poor's Rating і відомими міжнародними рейтинговими компаніями, зокрема, IBCA Ltd i Thomson Bank Watch, які спеціалізуються на оцінці фінансових інституцій. Окрім них у кожній країні функціонують і свої рейтингові компанії. До державних можна віднести., наприклад, рейтингові системи банківського нагляду, здійснюваного центральними банками.
Звичайно, пріоритетними є незалежні банківські рейтинги, побудова яких виступає однією з важливих умов відбору критеріїв та методик оцінки, здатних суттєво підвищити об'єктивність аналітичних висновків про фінансову стійкість банків.
В Україні рейтингове оцінювання діяльності банків проводять Інформаційно-аналітичний центр "Банк-Інформ" при Асоціації українських банків, фірма "Калина" Українська фінансова група та інші. Всі вони використовують різні рейтингові методики, кожна з яких включає власний перелік показників, але жодна з них не визначає узагальнену оцінку фінансової стійкості, і банки ранжуються за окремими критеріями. Інформація про результати таких оцінок подається у вигляді таблиць, які дають можливість визначити позиції банку лише за окремими характеристиками (розміром статутного фонду, сумою активів, валютою балансу тощо) Тому, як зазначають А.Мазаракі та Н.Шульга [122], у класичному розумінні такі методики не можна віднести до класу рейтингових. У світовій практиці такі табличні матеріали називаються ренкінгами (ranking), або лістингами (listing). Такий підхід не дає змоги отримати інтегральну оцінку діяльності банків, а також встановити реальне місце кожного з них у загальному списку.
На сьогодні в Україні немає національного рейтингового агентства з міжнародним статусом, тому вітчизняні банки змушені звертатися до провідних іноземних агентств, оскільки для залучення коштів на міжнародному ринку капіталів необхідно мати кредитний рейтинг, який відповідає міжнародним вимогам і стандартам. Для прикладу варто зупинитись на методиці рейтингових оцінок компанії Standard & Poor's, яка насамперед виділяє мікроекономічні, що визначають діловий ризик, та макроекономічні, що визначають фінансовий ризик, фактори. У цілому вона розглядає економічний потенціал банку в рамках економічної системи. Аналіз зовнішніх факторів визначає здатність банку протистояти змінам зовнішнього середовища. Ця компанія (як і більшість інших) визначає два види банківських рейтингів - довгостроковий і короткостроковий. Короткостроковий рейтинг - це оцінка ймовірності банкрутства банку протягом найближчого року. Якщо банк має високий короткостроковий рейтинг, це означає, що в нього можна вкладати кошти строком на 1 рік.
Класифікація оцінок довгострокового рейтингу Standard & Poor's така:
ААА - максимально високий рівень надійності, спроможність відповідати за своїми зобов'язаннями знаходиться на найвищому рівні;
АА - спроможність відповідати за своїми зобов'язаннями знаходиться на високому рівні. Ця категорія, має незначну відмінність від ААА;
А - спроможність відповідати за своїми зобов'язаннями знаходиться на достатньо високому рівні. Надійність банку за цією категорією більше залежить від змін економічної ситуації, ніж банків двох попередніх категорій;
ВВВ - адекватна спроможність відповідати за своїми зобов'язаннями. Надійність банків цієї категорії має значну залежність від змін економічної ситуації;
ВВ - надійність банків цієї категорії залежить від випадкових факторів, що знижує їх спроможність відповідати за своїми зобов'язаннями;
В - надійність компаній знаходиться на прийнятному рівні, однак невизначеність ситуації може серйозно вплинути на здатність банку відповідати за своїми зобов'язаннями;
ССС - кредитоспроможність банку значною мірою залежить від невизначеності ситуації, виплата за з