Вы здесь

Економічний механізм ефективного використання трудового потенціалу за умов формування ринкових відносин

Автор: 
Згалат-Лозинська Любов Олександрівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2002
Артикул:
0402U002392
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

Розділ 2
Аналіз ефективності та особливості використання трудового потенціалу України
Сучасний стан та оцінка ситуації, що склалася на ринку праці
Перш ніж проаналізувати ефективність використання трудового потенціалу маємо
потребу дослідити сучасний стан ринку праці України. Це дасть можливість
оцінити ситуацію, яка має місце на сьогодні, та визначити закономірності та
особливості використання трудового потенціалу. в даному випадку найбільш
доцільним є використання ситуаційного підходу, адже саме за допомогою нього
можна виявити найбільш вагомі фактори позитивного та негативного впливу на
ситуацію, яка склалася на ринку праці, що є дуже важливим для розробки
оптимального комплексу заходів, важелів, методів більш ефективного регулювання
ринку праці та передбачити можливі наслідки їх реалізації. Якраз ситуаційний
підхід дасть можливість прискорити процес формування та більш ефективної
реалізації економічного механізму використання трудового потенціалу.
Характеризуючи ситуацію, що склалася на ринку праці України, необхідно
розглянути розподіл зайнятого населення за галузями економіки та сферами
діяльності. Зміни, які відбулися в структурі зайнятості за галузями економіки
впродовж минулого десятиліття, не можна вважати позитивними. Впродовж
1992-2000рр. відбулося скорочення чисельності працюючих майже в усіх галузях,
окрім фінансування, кредитування, страхування, житлово-комунального
господарства та побутового обслуговування населення, а також апарату органів
державного і господарського управління, кооперативних і громадських
організацій. Ці зміни не свідчать про початок прогресивного процесу скорочення
питомої ваги екологічно шкідливих та неконкурентоспроможних виробництв засобів
виробництва і відповідне збільшення питомої ваги галузей і виробництв,
зорієнтованих на задоволення потреб населення, в загальному обсязі
виробництва.
Найбільш негативні зрушення мали місце у галузях, які мають пріоритетне
значення для розвитку економіки. Це перш за все галузі другого сектора
економіки, зокрема промисловість, де скорочення зайнятості впродовж
1992-2000рр. становило 44,6% чисельності працівників галузі, будівництві –
53,1%, транспорті та зв’язку – 28,1%, а також наука та наукове обслуговування –
близько 40% (табл.2.1). Внесок лише цих чотирьох галузей у загальне зменшення
чисельності зайнятих в економіці за даний період складало 84%. Серед основних
причин ситуації, яка склалася, слід віднести недостатню конкурентоспроможність
вітчизняних товарів як на міжнародному, так і часто на внутрішньому ринку,
кризу капіталовкладень та у зв’язку з цим обмеженість можливостей для оновлення
виробничих фондів або перепрофілювання підприємств, економію бюджетних коштів
на науково-прикладні розробки тощо, які й призвели до деформування галузевої
структури зайнятості. З 1992 по 2000рр. відбулося зниження питомої ваги
працівників цих галузей у загальній чисельності зайнятих в економіці: у
промисловості воно склало – 8,2%, будівництві – 3,0%, транспорті та зв’язку –
0,3%, науці та науковому обслуговуванні – 0,5%. (Додаток З). Однак впродовж
1997-2000рр. почали проявлятися деякі позитивні зміни в динаміці зайнятості:
відбулося призупинення темпів скорочення працівників науки та наукового
обслуговування, транспорту та зв’язку, а також працівників будівництва та
промисловості у 2000р. Серед основних причин останнього слід відзначити
покращення економічної ситуації в державі та відповідно підвищення
інвестиційної активності, в результаті чого скорочення робочих місць в цих
галузях у зазначений період було незначним.
Міжгалузевий розподіл робочої сили впродовж 1992-2000рр. також характеризується
зростанням питомої ваги зайнятих у галузях першого та третього секторів
економіки, а саме у сільському господарстві на 6,3% кількості зайнятих в
галузях економіки, освіті, культурі та мистецтві – 0,7, охороні здоров’я та
соціальному забезпеченні – 1,4, незначною мірою у торгівлі та
житлово-комунальному господарстві, а також апараті органів державного
управління на 2,1%. Незважаючи на це вподовж зазначеного періоду чисельність
працюючих освіти, культури та мистецтва зазнала
Таблиця 2.1.
Динаміка чисельності зайнятих по галузям та сферам економіки, тис. осіб
1992
1995
1996
1997
1998
1999
2000
Темпи зростання (зменшення), %

2000р. до 1992р.
2000р. до 1995р.
1998р. до 1997р.
1999р. до 1998р.
2000р. до 1999р.
Зайнято в усіх сферах економічної діяльності
24 505,0
23 725,5
23 231,8
22 597,6
22 348,7
21 823,7
21268,5
86,8
89,6
98,9
97,7
97,5
Зайнято в галузях економіки
23 985,0
21 962,0
20 868,3
19 835,1
19 415,0
18 789,6
18063,3
75,3
82,2
97,9
96,8
96,1
Із них:

Промисловість
7 400,8
5 761,3
5 335,4
4 882,0
4 733,2
4 342,3
4097,5
55,4
71,1
97,0
91,7
94,4
Сільське господарство
4 920,1
5 257,5
5 006,3
4 902,9
4 930,2
4 832,7
4836,4
98,3
92,0
100,6
98,0
100,1
Будівництво
1 909,6
1 485,0
1 365,7
1 194,3
1 097,4
973,7
895,4
46,9
60,3
91,9
88,7
92,0
Транспорт і зв'язок
1 622,5
1 449,0
1 398,4
1 308,0
1 281,3
1 229,0
1166,0
71,9
80,5
98,0
95,9
94,9
Торгівля, громадське харчування, матеріально-технічне постачання, заготівлі і
збут
1 750,6
1 614,4
1 574,1
1 522,0
1 448,8
1 509,6
1347,1
77,0
83,4
95,2
104,2
89,2
Житлово-комунальне господарство та побутове обслуговування населення
897,8
968,0
913,9
817,0
776,0
814,1
711,0
79,2
73,5
95,0
104,9
87,3
Охорона здоров'я, фізична культура та соціальне забезпечення
1 521,1
1 515,6
1 481,6
1 443,2
1 433,1
1 445,6
1393,7
91,6
92,0