Вы здесь

Особливості формування високопродуктивних дубових насаджень в умовах Лівобережного Лісостепу

Автор: 
Марчук Юрій Миколайович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2002
Артикул:
0402U002647
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ПРОГРАМА, МЕТОДИКА ТА ОБСЯГ ВИКОНАНИХ РОБІТ
2.1. Програма досліджень
Метою цієї роботи є комплексна оцінка сьогоднішнього стану дубових лісів лівобережної України на прикладі лісів Харківської, Сумської і Полтавської областей та розробка заходів щодо підвищення їх продуктивності, стійкості та посилення багатогранних еколого-захисних та соціальних функцій організаційними, лісівничими та селекційними методами.
Цільова установка грунтується на доведеному факті, що в результаті багатовікової господарської діяльності реальні площі та наявні запаси дубових лісів регіону дослідження зараз не відповідають в повному обсязі потенційним можливостям дуба в певних грунтово-едафічних та кліматичних умовах формувати максимальний запас високоцінної товарної деревини та виконувати одночасно на високому і стабільному рівні eкологічні, захисні та оздоровчі функції.
Програму досліджень умовно можна розділити на три логічно пов'язані між собою блоки: економіко-інвентаризаційний, лісівничий та селекційний. Кожний із них передбачає у кінцевій меті вирішення зазначеної вище мети роботи.
Таким чином, програма з першого напрямку має на меті вирішення наступних основних питань:
1. Вивчення територіального розташування, вікової структури та сировинних ресурсів дуба в держлісфонді регіону дослідження;
2. Аналіз дібровних типів лісу та продуктивність дуба у них ї тенденції її зміни під впливом комплексу факторів;
3. Визначення потенційних продуктивних можливостей дубових лісостанів та визначення шляхів їх досягнення;
4. Аналіз лісосічного фонду дуба та його використання:
4.1. Обсяги рубок головного користування;
4.2. Обсяги рубок, пов'язаних із веденням лісового господарства;
4.3. Динаміка розміру лісокористування та сортиментна структура в просторі та часі.
Лісівничими дослідженнями передбачалось вирішення наступних питань:
1. Дати лісівничу оцінку різних за антропогенним ступенем трансформованих дубових лісостанів регіону дослідження:
а) здійснити типологічний аналіз поширення дубових лісів;
б) провести лісівничу та таксаційну характеристику деревостанів;
в) оцінити вплив антропогенного фактору, включаючи господарську діяльність на ступінь трансформації біоценотичних та лісівничих параметрів і біологічне розмаїття;
г) вивчити вікову та просторову структуру дубових лісостанів певних лісорослинних умов та вплив на неї абіотичних факторів, включаючи господарський режим;
д) дослідити напрямки лісовідновних процесів у дубових лісостанах та на зрубах;
е) вивчити породну та вікову структуру підросту і визначити напрямки сукцесійних явищ та антропогенних змін у них.
2. Узагальнити передовий досвід господарювання у дубових лісостанах і визначити лісівничу та екологічну роль різних видів рубок стиглого лісу в ідентичних за складом та структурою насаджень і різноманітних категоріях захисності:
а) cанітарні рубки та їх лісівниче значення в онтогенезі дубових лісів;
б) заходи щодо реконструкції та переформування малоцінних насаджень;
в) рубки догляду в середньовікових та пристигаючих насадженнях та їх роль у формуванні високопродуктивного та репродуктивного дубового ярусу мішаних лісостанів.
3. Здійснити ретроспективний лісівничо-біологічний аналіз господарської діяльності в дубових лісах окремих урочищ регіону дослідження та визначити їх приоритетні напрямки.
Селекційний блок досліджень включає наступний перелік питань:
1. Проведення інвентаризації лісових генетичних резерватів дуба звичайного:
1.1. Вивчення формового та селекційного розмаїття;
1.2. Дослідження інтенсивності плодоношення.
2. Обстеження клоново- насінних, родинних плантацій та постійних лісонасінних ділянок:
2.1. Інвентаризація та оцінка стану щеп;
2.2. Вивчення характеру їх цвітіння та плодоношення.
3. Селекційний, морфологічний та таксаційний аналіз лісових культур дуба, створених різним за селекційними категоріями насінним матеріалом.
2.2. Методика досліджень
2.2.1. Методика аналізу лісового фонду та визначення резервів відтворення деревних ресурсів. Головним при визначенні задач розвитку лісового господарства на далеку перспективу є відтворення лісових насаджень, їх комплексне і раціональне використання, яке враховує потреби суспільства в лісовій продукції, різних корисних функцій і властивостей лісу, а також техніка, технологія і організація господарства. Питання динаміки лісокористування, використання і відтворення лісів потрібно розглядати комплексно. Вони визначають техніко-економічну політику розвитку як лісового господарства, так і всіх галузей лісового комплексу.
Найбільш важливі відомості про ліс (площа, запас, приріст і географічне розміщення) приводяться в матеріалах по обліку лісового фонду, який складався, головним чином, через кожні п'ять років (довідники по обліку лісового фонду 1961-1988). Зважаючи на те, що складені вони далеко не ідеально і мають багато неточностей, приведені в них дані мають велику цінність, так як без них неможливо правильно вести лісове господарство і лісокористування, забезпечити безперебійну роботу галузей лісового комплексу.
При дослідженнях використовуються різні методи аналізу: динамічний, структурний, порівняльний, метод групування, узагальнення, закладення і аналізу дослідних об'єктів, методи прогнозу: інерційний, нормативний та інші.
Технологічні аспекти проведення досліджень за окремими питаннями:
1. Програма та методика досліджень по темі складається для вивчення лісового фонду дубових лісів та лісівничо-селекційних особливостей вирощування високопродуктивних дубових насаджень в умовах Лівобережного лісостепу.
2. Вивчення ресурсів дуба, їх вікової структури та розміщення. Збір даних по територіальному розміщенню ресурсів дуба, їх віковій структурі та інших таксаційних показниках проводиться по матеріалах обліку лісового фонду, а також по матеріалах лісовпоряджень різних років. Збираються вони по регіону Харківської об