Вы здесь

Науково-методичні основи створення навчальних атласів на основі ГІС-технологій (на прикладі атласу для 8-9 класів)

Автор: 
Остроух Віталій Іванович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2002
Артикул:
0402U002858
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2. НАУКОВО-ТЕХНІЧНА БАЗА ЗАСТОСУВАННЯ КОМП'ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У СТВОРЕННІ КАРТ І АТЛАСІВ
ДЛЯ СЕРЕДНЬОЇ ШКОЛИ
2.1. Технічне забезпечення комп'ютерних технологій створення і використання карт у школі.
Кожного дня для прийняття рішень нам доводиться обробляти зростаючі по об'єму масиви інформації, які являють собою електронні таблиці й бази даних. Причому в багатьох напрямках діяльності людини велика частина інформації має картографічну складову. Для спільної обробки картографічної інформації й баз даних у 70-ті роки з'явилося і в даний час потужно розвивається програмне забезпечення, яке має назву геоінформаційні системи (ГІС).
Географічні інформаційні системи (ГІС) - визначаються, як інтегральні комп'ютерні системи для введення, зберігання, аналізу та виведення просторово координованої інформації. Це область, яка швидко розвивається і лежить у межах багатьох дисциплін, серед яких - картографія, обчислювальна техніка, географія, фотограмметрія, дистанційне зондування, статистичні дослідження, геодезія, та інші галузі знань, що мають справу з обробкою та аналізом просторово локалізованих даних. Збирання таких даних має таку ж давню історію, як і картографія, і кожен атлас представляє собою одну з форм ГІС, яка містить в собі множину різноманітних даних із різних джерел.[37]
Багато наукових та виробничих підприємств, маючи значні бази паперових карт, потребують нових шляхів зіставлення картографічних матеріалів, їх аналізу за різними джерелами, і як наслідок - необхідність використання цифрових копій. Вони беруть своє походження від Географічної інформаційної системи Канади, яка була побудована на базі перших великих ЕОМ та пакетної системи обробки даних. Ця перша ГІС була розроблена на початку 60-х років задовго до появи недорогих діалогових графічних автоматизованих робочих місць. Не дивлячись на технічні обмеження, властиві тому стану розвитку, розробники уже тоді розуміли, що певні види аналізу карт та інвентаризації, в тому числі накладення контурів та виміру площ, можуть виконуватись на ЕОМ більш ефективно, ніж вручну. Тому і в теперішній час можливість проведення автоматизованого аналізу карти залишається найважливішим доказом на користь створення ГІС - як засобу інтеграції окремих географічних та інших наук при комплексних географічних дослідженнях. [16]
В англомовній літературі термін "GIS technology" означає збірне поняття, яке об'єднує методологію, технологію, проектування й використання ГІС. Дякуючи появі у 50-х роках ЕОМ, виникла практична можливість створення ефективних ГІС, що швидко реагують на запити. Упровадження ЕОМ дало нові можливості розвитку картографії:
- дозволило усім, хто відповідає за збирання та відображення різноманітних статистичних даних, автоматизувати їх обробку і тим самим прискорити та зробити більш гнучкими як саму обробку, так і аналіз;
- забезпечило створення засобів автоматизованого картографування;
- виникли умови для створення та розробкаи ГІС.
Т.Коппок та Е.Андерсон у своїй статті "Загальний огляд розвитку геоінформаційних систем" так описували розвиток інформаційних систем: "Урядові заклади, які зайняті збиранням даних, особливо національні бюро перепису населення, а також спеціалізовані департаменти, що відповідають за сільське господарство та обробну промисловість, вже перейшли від ручних до механічних систем, які включають сортування та табулювання перфокарт, а зараз активно рухаються до машинних систем, і це не зважаючи на те, що методи збирання даних усе ще мало змінилися.
Багато агентств не в повній мірі використовують дані, що зібрані іншими користувачами. Багато з них, до того ж, мало цікавляться просторовим розподіленням отриманих таким чином даних, хоча звичайно вони відображають підсумки майже державного значення по великим адміністративним ділянкам. І все ж таки з'являється велика кількість статистичних даних у цифровому вигляді, у ряді випадків координованих у просторі. Тобто виконані умови, необхідні для розробки ГІС". [125]
Такий же шлях пройшла й автоматизація картографії. Спершу розроблялися статистичні тематичні карти невеликих районів (що легко могли перетворюватись у цифрові). Поступово, по мірі розроблення певного програмного забезпечення, проходив розвиток більш складних систем. М.Ф.Гудчайлд у своїй роботі "Географічні інформаційні системи ГІС" так описує перші ГІС: "Географічні інформаційні системи - це комплексний блок комп'ютерів, що призначені для введення, зберігання, аналізу та виведення просторово прив'язаних даних. Вони починають свій розвиток від Географічної інформаційної системи Канади, побудованої на базі перших великих ЕОМ та пакетної системи обробки даних. Ця перша ГІС була розроблена на початку 1960-х років ще задовго до появи недорогих графічних автоматизованих робочих місць (АРМ) - як Канадська ГІС (GGIS), діюча у 80-х рр. як Відділ земельно-облікових систем (CLDS) та перетворена потім у Відділ інформаційних систем по навколишньому середовищу (EIS). Значний канадський досвід в області розвитку ГІС визначає її сьогоднішнє лідируюче положення у цих дослідженнях. Спектр досліджень автоматизованих картографічних та геоінформаційних технологій охоплює міське планування, комунальне господарство, керування лісовими, сільськогосподарськими, рибними ресурсами, топографічне картографування, створення морських навігаційних та гідрографічних карт, шляхове будівництво та інженерне проектування. Канада має добре розвинуту інфраструктуру навчання технологіям ГІС. У формуванні великих баз даних використовуються десятки тисяч цифрових карт". [37]
Геоінформаційні системи першого та другого покоління, що створювалися та експлуатувалися у період до початку 80-х років, були унікальними продуктами з глибоко індивідуальною архітектурою, структурою, технічним, інформаційним та математичним забезпеченням. При всіх зовнішніх відмінностях вони не мають суттєвого функціонального узагальнення, що базується на схожості типів об'єктів інформаційного моделювання (це просторові об'єкти,