Вы здесь

Біологічно-активні речовини в системі захисту озимої пшениці від вірусних хвороб в умовах правобережного Лісо-степу України.

Автор: 
Мостов\'як Іван Іванович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2002
Артикул:
0402U002860
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ГРУНТОВО-КЛІМАТИЧНІ УМОВИ ЗОНИ, ДЕ ПРОВОДИЛИСЯ ДОСЛІДЖЕННЯ, ТА ПОГОДНІ УМОВИ В РОКИ ЇХ ПРОВЕДЕННЯ

2.1. Місце проведення досліджень та характеристика ґрунтів

Територія України розділена на окремі ґрунтово-кліматичні зони, в тому числі Лісостеп з підзонами - Західний, Центральний і Східний [224]. Загальна площа Лісостепової зони України складає 202,8 тис. км2 або 36,6% території держави. До складу Центрального Лісостепу входять - південно-східні райони Вінницької, правобережні - Київської і Черкаської областей [225]. Західна частина Черкаської області, де розташоване дослідне поле Уманської державної аграрної академії (УДАА), на якому проводилися дослідження, результати яких викладені в даній дисертації, знаходиться в зоні правобережного Лісостепу України.
Згідно районування, ця частина Черкаської області відноситься до Маньківського природно-сільськогосподарського району Середньодніпровсько-Бугського округу Правобережної провінції України.
Рельєф західної частини Черкаської області, де розташовані Христинівський, Жашківський, Уманський і Маньківський адміністративні райони, рівний. Плато порізане сіткою глибоких, широких ярів [226].
Територія дослідного поля являє собою вирівняне плато з пологими (1-2°) схилами південно-східної та північно-західної експозиції. Підземні води залягають на глибині 22-24 м, тому польові культури, в тому числі озима пшениця, використовують вологу, що нагромаджується в ґрунті із атмосферних опадів.
Ґрунти дослідного поля - чорноземи опідзолені важкосуглинкові. Вони утворилися під впливом дернового і підзолистого процесів ґрунтоутворення і мають добре виражений гумусовий горизонт [227].
Вміст гумусу в цих ґрунтах становить в орному (0-30 см) шарі - 3,3%, рухомого фосфору і калію за Чиріковим, відповідно - 110-120; 80-90 мг/кг, легкогідролізованого азоту (за Корнфілдом) - 100-110 мг/кг, рН сольової суспензії - 5,6-5,8, гідролітична кислотність - 28-32 мг-екв. на 1 кг ґрунту.
2.2. Кліматичні умови регіону

Серед елементів клімату вирішальне значення мають умови тепло- і вологозабезпеченості [228].
Клімат території Черкаської області, в тому числі Уманського району, помірно-континентальний. Середня температура січня становить мінус 5,9 °С, липня - плюс 20 °С. Середньорічна температура - біля 7,6 °С. В окремі роки спостерігається значне відхилення температур від середніх багаторічних. Опадів за рік випадає в середньому 618 мм, але бувають роки, коли опадів випадає мало (350 мм) або значно більше норми (700 мм).
Погодні умови змінюються із зміною пори року. Так, зимовий режим погоди встановлюється при переході середньодобової температури повітря через 0 °С. Початок зими характеризується нестійкою погодою із частою зміною морозів на відлиги. Зима на території області в більшості років не сувора. Хоча бувають роки, коли в середньому морози досягають -25 °С, а в окремі роки -35°, -41°. Характерною особливістю зимового сезону є наявність частих відлиг, коли температура повітря підвищується до 8-10 °С тепла. В зимовий період переважає хмарна погода з незначними опадами, на долю яких приходиться 20-25% річної суми.
Початком весни вважають дату стійкого середньодобового переходу температури повітря через 0 °С. Цей період приходиться на 15-20 березня. В першій декаді квітня спостерігається середньодобовий перехід температури через +10 °С, що свідчить про початок активної вегетації сільськогосподарських культур. Весною часто бувають похолодання і заморозки.
Літо починається із середини травня і триває до середини вересня. Початком літа вважають фазу переходу середньодобової температури через +15 °С. На початку літа спостерігається тепла погода, яка в окремі роки змінюється на жарку (липень-серпень). Середня температура повітря в травні-червні досягає 18-22 °С, липні-серпні- 23-25 °С. Максимальна температура в окремі роки в липні може підвищуватись до +38 °С. Звичайною середньодобовою температурою для літа є +19 °С. Однак бувають відхилення від +17,3-17,5 °С до +22 °С.
Вологі західні вітри, що переважають літом, приносять значну кількість опадів. Днів з опадами більше 0,1 мм в травні - червні буває 10-12, серпні - вересні по 8-10. Характерна особливість літнього сезону наявність грозових дощів. Проте, в окремі роки спостерігається літня засуха, обумовлена тривалим і значним дефіцитом опадів і підвищеною температурою повітря, внаслідок якої значно витрачаються запаси доступної вологи з ґрунту.
Осінній режим погоди настає після переходу середньодобової температури повітря через +10 °С в бік низьких температур. За звичай, цей період приходиться на 5-10 вересня. Між кожним літом і початком осіннього сезону спостерігається передосінній період, який триває до 5-10 жовтня. Передосінній період і перша половина осені сухі, теплі. Хмарна і дощова погода настає в кінці жовтня. На протязі цього періоду спостерігається загальне зниження температури повітря і в кінці жовтня середньодобова температура повітря не перевищує +5 °С, що є ознакою завершення вегетаційного періоду сільськогосподарських культур.
Велика роль у формуванні клімату належить сонячному світлу. Річна величина сонячної радіації в області складає 105-110 кКал/см2. Але в процесі фотосинтезу рослини використовують неповний спектр сонячної радіації, а лише його частину з інтервалами хвиль 0,38-0,71 мкм. Тому ФАР складає 0,5% від сумарної сонячної радіації, що надходить на поверхню землі.
Для характеристики теплоресурсів користуються показником суми активних температур вище +10 °С - це період активної вегетації для більшості сільськогосподарських культур. Сума активних температур вище +5 °С становить для Уманського району 3005 °С, вище +10 °С - 2500-2700 °С, +15 °С - 2045 °С. Суми ефективних температур (вище +5°) визначають оптимальні строки посіву озимої пшениці [231].
Вегетаційний період в даних умовах триває 205 днів, а період активної вегетації (температура вище +10 °С) - 160-165 днів, гідротер