Вы здесь

Психічне здоров'я у старшому юнацькому віці як предмет психологічного аналізу.

Автор: 
Сірко Роксолана Іванівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2002
Артикул:
0402U003282
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
КОМПЛЕКСНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ'Я СТУДЕНТСЬКОЇ ТА УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ

2.1. Аналіз особистісних характеристик обстежуваних різних рівнів психічного здоров'я.
На основі інтегрального показника опитувані були віднесені до низького та високого рівнів психічного здоров'я. А одне з завдань дисертаційної роботи полягало у вивченні індивідуально-психологічних властивостей, які детермінують відповідний рівень здоров'я молоді.
Високий рівень здоров'я зафіксовано у 21,7% респондентів, низький - у 78,3%. Високий рівень здоров'я діагностовано у 80% дівчат і 20% юнаків, низький - відповідно у 74,5% і 25,5%. Не мають порушень у поведінці 56% студентів університету і 44% обстежуваних професійно-технічного училища. Для 44,2 % опитуваних університету і 57,8% слухачів училища характерні прояви акцентуацій та невротичних порушень.
Як вказувалось у вступі дисертаційної роботи, в якості контрольної категорії виступили пацієнти Львівської обласної психіатричної лікарні з такими діагнозами: неврози спостерігаються у 59,2% опитуваних, психопатія виявлена у 14, 7%, епілепсія - у 23,6 % обстежуваних, олігофренія - у 8,8%, неврози по відношенню до вибірки в цілому представлені енурезом (26,4%), неврастенією (20,7%), сноходінням (5,8%).
Виходячи з положень психологічної науки про вплив структури особистості на її життєдіяльність, ми розглянули ряд рис, які характеризують особливості її темпераменту та характеру, рівень інтелекту, специфіку спілкування та мотиваційну сферу.

У використовуваних нами методиках [115], с. 97-112; 115, c.86-94; 127, c.437-
443; 157, c.174-180; 115, c.70-75; 157, c.77-78; 120, c.285-300; 115, c.86-94; додаток А] деякі показники вивчають споріднені індивідуально-психологічні характеристики. Використання їх у комплексі передбачає взаємоперевірку отриманих результатів.
Для виділення основних змінних, які формують відповідний рівень психічного здоров'я, був використаний апарат математичної статистики, критерій виявлення достовірності відмінностей Стьюдента, кореляційний та факторний аналіз.
Математичній обробці піддавались 57 показників. До них належать: самотність (1, 45); екстра-інтравертованість (14); рівень інтелекту (29), самоконтролю (62, 42), домагань (16), самооцінки (15) та її адекватність (44); комунікабельність (28); емоційна стійкість (30); домінантність (31); стриманість (32); нормативність поведінки (33); сміливість (34); твердість (35); підозріливість (36); практичність - розвинута уява (37); прямолінійність - дипломатичність (38); впевненість у собі - тривожність (35); консерватизм ( 40); конформність ( 41); напруженість потреб (43); задоволеність існуванням - його безсенсність (46); свобода вибору (47); статевий конфлікт (48); ворожий настрій (49); розходження між "Я-реальним" і "Я-ідеальним" (50); наявність вольових якостей (51); оптимізм (52); психологічний комфорт (53); фізична (54), непряма (53), вербальна агресії (60); дратівливість (56); негативізм (57); образливість (58); підозріливість - довірливість (59); почуття провини (61); орієнтація у часі (63); домінуючі цінності (64); погляд на
________________________________________________________________________
/115/ 99), cтор. 97-112.
/115/100), cтор. 86-94.
/127/ 101), cтор.437-443.
/157/ 102), cтор.174-180.
/115/ 103),cтор. 70-75.
/157/ 104), cтор.77-78.
/120/ 105), cтор.285-300.
/115/106), cтор.86-94.
природу людини (65); потреба у пізнанні (66); креативність (67); автономність (68); спонтанність (69); саморозуміння (70); аутосимпатія (71); контактність (72); гнучкість мислення (73); середній бал успішності у навчанні (74); обтяженість спадковості (75); задоволеність сімейними відносинами (87), спілкуванням у групі (85), фізичним здоров'ям (78), учбовою діяльністю (107), майбутньою професією (105).
Аналіз експериментального матеріалу дозволив виділити якісні особливості респондентів високого і низького рівнів психічного здоров'я і зробити висновки про істотні відмінності в їх особистісних характеристиках.
Відправним пунктом аналізу виступило вивчення мотивів вибору спеціальності респондентами.
Обстеження показало, що молоді люди вибирають професію за процесуальними, пов'язаними безпосередньо зі змістом майбутньої діяльності, і непроцесуальними, зумовленими випадковими факторами, мотивами.
Дослідження мотивів вибору освітньої установи молоддю виявило, що у ролі таких виступили: відповідність майбутньої діяльності нахилам (22%); вибір професії за порадою батьків, учителів та рідних (23%); її престиж (13,7%); учбовий заклад як трамплін для отримання іншої спеціальності (15%); випадковість (20%); бажання навчатися рядом з близькими друзями (6,3%),
Перш за все, звертає на себе увагу дуже низький відсоток осіб, що обрали майбутню професію за процесуальними мотивами. По відношенню до стану здоров'я це - негативний фактор. Непроцесуальна мотивація, безпосередньо не пов'язана з інтересом до майбутньої праці, невідповідність психофізіологічних показників змісту діяльності, її інтенсивності і складності у майбутньому приведе до зрушень у вищих психічних функціях особистості, що забезпечують успішне виконання тих або інших професійних операцій. Таким чином, зона оптимальної працездатності індивідів, що вибрали професію за непроцесуальними мотивами, більш обмежена, порівняно з тими, що мають процесуальну мотивацію.
Установлені також відмінності у структурі мотивації респондентів з високим і низьким рівнем психічного здоров'я. Виявлено, що навчальна діяльність практично здорових індивідів частіше у 1,5 рази зумовлюється процесуальними мотивами, порівняно з категорією, яка має донозологічні нервово-психічні відхилення. В цілому, по групі з високим рівнем психічного здоров'я 62,3% опитуваних обрали діяльність, яка відповідає їх нахилам, тобто на долю процесуальних мотивів приходиться більше половини всіх відповідей. Менш значимими для практично здорових юнаків та дівчат виступили заох