Вы здесь

Агроландшафтні системи Чернівецької області, проблеми використання і оптимізації.

Автор: 
Скрипник Ярослав Петрович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2002
Артикул:
0402U003296
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2 УМОВИ Й ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ АГРОЛАНДШАФТНИХ СИСТЕМ

Фактор (від лат. factor - роблячий, виробляючий) - причина, рушійна сила якого-небудь процесу, явища, що визначає характер чи окремі його риси так стверджується в "Советском энциклопедическом словаре", за 1985р. Практично ідентичне визначення ми знаходимо у М.Ф. Реймерса ?295?. Фактором (чинником українською мовою), в загальному розумінні вважається рушійна сила процесів чи умова, що впливає на них, суттєва обставина в якому небудь процесі, явищі. Згаданим автором виділяється ряд різноманітних за змістом, характером тощо, чинників в науках про землю, але впорядкування їх розглядається з позицій екології. М.Ф. Реймерс наводить 71 визначення поняття "фактор". Всі вони мають місце сьогодні в науковому вжитку, проте чіткого визначення чинників формування, існування й розвитку АЛС тут ми не знаходимо. Але, цілком правомірним буде застосування зазначеної класифікації чинників, так як по суті вона віддзеркалює головні сторони АЛС.
Чинники як першопричини, виступають одночасово і як компоненти і як власне чинники, залежно від наукового рівня їх аналізу. Наприклад, такий компонент ЛК, як клімат, в планетарному розумінні є чинником формування ландшафтів регіонально рівня. Вартою уваги є думка А.Г. Ісаченка про неможливість існування ведучого фактору ландшафтогенезу, так як всі фактори відіграють різну роль і їх просто неможливо зіставити. Ведучими може бути група чинників ?139?. Зазначене - суттєве й відносно формування АЛС. Поняття про агроландшафтотвірні чинники, доцільніше пов'язувати із зовнішніми і внутрішніми енергетичними впливами, потоками речовини і процесами. АЛС зазнають дії чинників, що у сукупності формують дві великі групи. Це група чинників, прояв котрих так чи інакше пов'язаний з природними об'єктами й процесами, з впливом на них, з їх трансформацією тощо, і чинники, дія яких відслідковується в сфері соціальних, інженерно-технічних і економічних інтересів. Якщо чинники першої групи впливають безпосередньо на кількісні і якісні сторони продуктивності АЛС, то інші формують умови реалізації чинників першої групи, і відповідно їх вплив буде опосередкованим. В наш час АЛС зазнають процесів інтенсифікації, котрі за А.А. Дорофеєвим ?102? є результатом дії таких чинників різного змісту і рівнів, як: наявність трудових ресурсів, створення новітньої сільськогосподарської техніки, впровадження нових технологій вирощування, збору і збереження урожаю, створення широкої інфраструктури, селекція нових сортів, боротьба зі шкідниками і хворобами, раціональне розміщення культур, вдосконалення культури землеробства, хімізація земель, меліорація земель. Як бачимо, чіткого й однозначного підходу до систематизації чинників, та й самого розуміння поняття тут недостатньо.
На основі існуючих принципів виділення і трактування сутності чинників формування, функціонування, динаміки і розвитку АЛС нами побудовано наближену схему їх ієрархії (рис. 2.1). На ній певною мірою відображується складність і різноманітність чинників агрогенезу, що дозволяє нам віднайти можливо нові їх види й уточнити ієрархічне місце. Загалом же їх класифікація і структурний аналіз в антропогенному ландшафтознавстві ще справа майбутнього. Процеси становлення і розвитку АЛС розглядаються як результат взаємодії на різних ієрархічних рівнях в просторі і часі та різних за генезисом груп чинників: позиційних просторових, позиційних історико-еволюційних, природничих і антропогенних.

2.1. Просторове положення

Чернівецька область розташована в західній частині України між 47?43? і 48?21? північної широти та 24?54? і 27?30? східної довготи. На заході вона межує з Івано-Франківською областю по річках Білий Черемош і Черемош, на півночі і сході - з Тернопільською, Хмельницькою та Вінницькою областями вздовж природного рубежу - річки Дністер, на півдні - з Молдовою і Румунією.
Площа області складає 8,1тис. км2, що становить 1,5% всієї території України. В адміністративному відношенні область поділяється на 11 районів. Адміністративно-економічне сусідство області не обмежене важкопереборюваними природними і соціально-економічними бар'єрами, а навпаки сприяє активному розвитку економічних, інфраструктурних, науково-інтелектуальних і транспортних потоків-зв'язків.
Регіон визначається складністю, диференційованістю, контрастністю ландшафт-
рис. 2.1. Схема систематизації факторів
ної структури, тривалим й активним господарським використанням та антропічним перетворенням ЛК, зокрема під впливом СП. Він знаходиться на межі (контакті) різнотипних природних комплексів, в зонах найактивнішої їх взаємодії і зв'язків. Причинами цього є специфічні особливості регіонального прояву по горизонталі і вертикалі природних компонентів і елементів ЛК. Так, широтно-зональне положення області визначає особливості радіаційного, термічного і гідротермічного режиму регіону. Територія знаходиться в зоні поширення лісостепових ЛК, але вони притаманні лише для північної рівнинної частини області. Хоча діапазон зміни широт з півночі на південь менше одного градуса, проте спектр їх змін значний: від степових до хвойно-лісових і субальпійських. Довготно-провінційне положення регіону в центральному помірно-континентальному секторі Європи визначає специфічність впливу баричних центрів повітряних мас Атлантики, її циклонів і вологих повітряних мас. Незначний діапазон зміни довгот (близько 3?) зумовлюють слабку вираженість довготно-провінційних змін природи. Східні регіони отримують на 50-100мм меншу кількість атмосферних опадів. Широтно-довготне положення області обумовлює формування досить теплого і вологого клімату, комфортного для життєдіяльності людини, сприятливого для росту різноманітних видів природної і культурної рослинності.
Гіпсометрична структура, що визначає висотне положення області, с