Вы здесь

Діагностика, патогенез, лікування ураження серця при хворобі Рейтера.

Автор: 
Гамаюнов Ігор Володимирович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2002
Артикул:
0402U003459
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

розділ 2
Матеріал і методи дослідження
2.1. Загальна характеристика обстежених хворих
Обстежені хворі з ХР перебували на лікуванні в ревматологічному відділенні
Донецького обласного клінічного територіального медичного об’єднання. В процесі
обстеження було виключено пацієнтів з ознаками реактивного артриту
неурогенітального походження.
Під нашим спостереженням перебувало 209 хворих, серед яких було 116 (55,5%)
чоловіків і 93 (44,5%) жінки у віці від 15 до 60 років (в середньому 32,4±0,80
роки). Вік чоловіків складав від 15 до 59 років (в середньому 30,1±1,04 року),
а жінок – від 16 до 60 років (в середньому 35,3±1,19 року). Таким чином, жінки
були більш старших вікових груп (kS=3,35, р=0,001; kF=1,05, р=0,394). З
урахуванням цих даних можна вважати, що ХР у жінок розвивається в більш
пізньому віці.
Тривалість захворювання у обстежених хворих становила від 1 місяця до 28 років
(в середньому 4,0±0,38 року), причому у чоловіків – від 1 місяця до 27 років (в
середньому 3,7±0,48 року), а у жінок – від 1 місяця до 28 років (в середньому
4,4±0,61 року). Можна зробити висновок, що тривалість хвороби у представників
різної статі була практично однаковою (kS=0,95, р=0,655; kF=1,28, р=0,106).
Як свідчить табл. 2.1, хворі різної статі мало відрізнялися між собою за
ступенем активності патологічного процесу (c2=3,21, р=0,201). Слід зауважити,
що той чи інший ступінь активності патологічного процесу мав місце у всіх, без
винятку, хворих на ХР. При цьому високий ступінь активності відмічено у 37
(31,9%) чоловіків і у 35 (37,6%) жінок. Представлені результати дослідження
відображені на рис. 2.1.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих чоловіків та жінок за ступенем
активності патологічного процесу
Стать
Ступінь активності
Всього
ІІ
ІІІ
абс.
абс.
абс.
абс.
Чоловіки
Жінки
35
18
30,2
19,4
44
40
37,9
43,0
37
35
31,9
37,6
116
93
100,0
100,0
Разом
53
25,4
84
40,2
72
34,5
209
100,0
c2=3,21, р=0,201

Рис. 2.1. Частота різних ступенів активності ХР у обстежених хворих.
Частота клінічних ознак ХР обстежених осіб наведена в табл. 2.2. Характер
перебігу ХР у чоловіків і жінок не відрізняється за частотою периферичних
артритів, тендовагінітів, п’ятових шпор, ураження очей, урогеніталій та серця.
Поряд з цим, для чоловіків в більшій мірі характерно ураження суглобів ніг, а
для жінок – рук. Статеві відмінності частоти клінічних ознак ХР, насамперед,
стосуються сакроілеїту, ураження нирок та шкіри, про що свідчать достовірні
показники критерію Хі-квадрат (рис. 2.2).
Таблиця 2.2
Частота клінічних ознак ХР у обстежених осіб різної статі
Ознаки
Стать
c2
чоловіки
жінки
абс.
абс.
Периферичний артрит
Сакроілеїт
Тендовагініт
П’ятові шпори
Ураження нирок
Ураження очей
Ураження урогеніталій
Ураження шкіри
Ураження серця
114
33
45
16
44
51
107
60
98,3
28,5
38,8
13,8
37,9
44,0
92,2
3,5
51,7
92
14
30
19
56
31
91
13
54
98,9
15,1
32,3
20,4
60,2
33,3
97,9
14,0
58,1
0,15
5,31*
0,96
1,63
10,3*
2,45
3,26
7,66*
0,84
0,695
0,021
0,328
0,202
0,001
0,118
0,071
0,06
0,360
Примітка. * – відмінності статистично достовірні.
Рис. 2.2. Статеві відмінності частоти клінічних ознак ХР.
Примітка. 1 – периферичний артрит, 2 – сакроілеїт, 3 – тендовагініт,
4 – п’ятові шпори, 5 – ураження нирок, 6 – ураження очей, 7 – ураження
урогеніталій, 8 – ураження шкіри, 9 – ураження серця.
Так, у чоловіків частіше спостерігається сакроілеїт (c2=5,31, р=0,021), а у
жінок – ураження нирок (c2=10,30, р=0,001) та шкіри (c=7,66, р=0,006). Слід
відзначити, що поруч з дискрадикулярними конфліктами та змінами
дуговідросткових зчленувань поперекового відділу хребта сакроілеїт є ведучим
чинником у виникненні та розвитку больових синдромів попереково-крижової та
тазової локалізації. Запально-дегенеративні зміни крижово-клубових зчленувань
при ХР виявляються значно частіше при рентгенологічному дослідженні, ніж
клінічно, а часто-густо сакроілеїт взагалі залишається нерозпізнаним.
Сакроілеїт у хворих на ХР при рентгенологічному дослідженні характеризується
субхондральним остео­склерозом (80,9% випадків), нечіткістю й неровністю
суглобових поверхонь (48,9%), їх ерозіями (23,4%), відсутністю кортикальної
пластинки (61,7%).
Зміни з боку нирок характеризуються протеїнурією або мікро­альбумінурією,
b2-мікроглобулінурією, фібронектинурією, зниженням поверхневого натягу та кута
нахилу кривих тензіограм сечі, і загалом спостерігались у 47,8% хворих на ХР.
Зміни шкіри спостерігалися у 17 (8,1%) хворих на ХР. Псоріазо­подібний висип
значно частіше виявляли у жінок (c2=8,45, р=0,004). За числом випадків
багатоформної ексудативної еритеми, ерозій порожнини рота, кератодермії долоней
та підошов, оніходистрофії та піднігтьового гіперкератоза чоловіча та жіноча
групи практично не відрізнялись (c2 складав від 0,87 до 0,08, в його
достовірність – від 0,352 до 0,783). Треба відзначити, що 0,9% хворих чоловіків
страждали цирцинарним і ксеротичним баланітом, а 1,7% – кільцеподібним
баланопостітом.
В мазках з урогеніталій хламідії виявлені у 104 (89,7%) чоловіків і 85 (91,4%)
жінок (c2=0,18, р=0,670), причому у 9 (7,8%) чоловіків і 5 (5,4%) жінок
виявлена мікст-інфекція з трихомонадами (c2=0,47, р=0,494), а відпо­відно у 5
(4,3%) і 8 (8,6%) – з гарднерелами (c2=1,63, р=0,202) (табл. 2.3).
Таблиця 2.3
Частота виявлення мікробної флори у обстежених хворих різної статі
Мікробна флора
Стать
c2
чоловіки
жінки
абс.
абс.
Хламідії
Хламідії+трихомонади
Хламідії+гар