Вы здесь

Клініко-патогенетичне значення порушень параметрів адсорбційної тензіометрії крові і сечі при системному червоному вовчаку та їх корекція.

Автор: 
Єгудіна Єлизавета Давидівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2002
Артикул:
0402U003460
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

Розділ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Характеристика обстежених хворих.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих за віком та статтю
Вік
Стать хворих
Всього
(n=67)
чоловіки
(n=8)
жінки
(n=59)
абс.
абс.
абс.
20-30 років
31-40 років
41-50 років
>50 років

62,5
25,0
12,5
13
17
14
10,2
22,0
28,8
23,7
15,3
18
19
15
9,0
26,9
28,4
22,4
13,4
Відмінності у чоловіків і жінок: c2=6,76, р=0,149

Під наглядом перебувало 105 хворих, серед яких було 67 осіб, котрі страждають
на СЧВ (8 чоловіків і 59 жінок віком від 15 до 64 років) і 38 (21 чоловік і 17
жінок віком від 18 до 66 років) - зі шкірним червоним вовчаком (ШКВ).
Обстеження і лікування хворих на СЧВ проведено на базах ревматологічного і
нефрологічного відділень Донецького клінічного територіального медичного
об'єднання та терапевтичного відділення Інституту невідкладної і відновної
хірургії АМН України, а ШКВ - в умовах Донецького міського шкірно-венеричного
диспансеру.
Таблиця 2.2
Розподіл хворих за довготривалістю захворювання
Довготривалість
захворювання
Стать хворих
Всього
(n=67)
чоловіки
(n=8)
жінки
(n=59)
абс.
абс.
абс.
5-10 років
>10 років
75,0
25,0
26
14
19
44,1
23,7
32,2
32
16
19
47,8
23,9
28,4
Відмінності у чоловіків і жінок: c2=3,99, р=0,136

Хворі на ШКВ склали контрольну групу обстежених. Серед цих пацієнтів
локалізовану дискоїдну форму захворювання установлено у 76,3% випадках, а в
решті спостережень - дисеміновану. У 13,2% хворих на ШКВ зафіксовано
фотосенсибілізацию, у 10,5% - рубцеву алопецію, у 7,9% - нерубцеву алопецію, у
2,6% - виразковий стоматит.
Діагностика й оцінка ступеня активності СЧВ і ШКВ базувалися на критеріях
Американської ревматологічної асоціації і Європейської академії дерматології і
венерології [78, 214, 215, 227].
Таблиця 2.3
Розподіл хворих за характером перебігу та ступенем
активності патологічного процесу
Параметри
Стать хворих
Всього
(n=67)
чоловіки
(n=8)
жінки
(n=59)
абс.
абс.
абс.
Перебіг
гострий
підгострий
хронічний
12,5
87,5
23
32
6,8
39,0
54,2
30
32
7,5
44,8
47,8
Ступінь активності
I-а
ІІ-а
ІІІ-я
12,5
37,5
50,0
13
17
29
22,0
28,8
49,2
14
20
33
20,9
29,9
49,3
Відмінності перебігу у чоловіків і жінок: c2=8,35, р=0,015
Відмінності активності у чоловіків і жінок: c2=0,49, р=0,784

Характеристика хворих на СЧВ за статю і віком подано в табл. 2.1. Серед
обстежених осіб не було чоловіків молодших 20 і старше 50 років, в той час як
10,2% жінок виявилися молодшими 20-річного віку, а 15,3% - старшими 50-річного.
Разом з тим, вікові розбіжності між обома групами спостережуваних пацієнтів
виявилися недостовірними (c2=6,76, рc2=0,149).
Таблиця 2.4
Частота клінічних ознак СЧВ у обстежених хворих
Ознаки
Стать хворих
Всього
(n=67)
чоловіки
(n=8)
жінки
(n=59)
абс.
абс.
абс.
Лихоманка
Артрит, артралгії
Міозит, міалгії
Еритема
Капілярити
Лімфаденопатія
Синдром Рейно
Алопеція
Стоматит
4
100,0
100,0
62,5
87,5
50,0
37,5
12,5
47
57
13
34
10
23
15
21
79,7
96,6
22,0
57,6
17,0
39,0
25,4
35,6
10,2
55
65
18
41
10
27
15
24
82,1
97,0
26,9
61,2
14,9
40,3
22,4
35,8
10,5
Якщо тривалість захворювання у чоловіків не перевищувала 10 років, то приблизно
третина обстежених жінок хворіла понад 10 років (c 2=3,99, рc2=0,136), що
знайшло своє відображеня в табл. 2.2.
Для групи чоловіків не був характерним хронічний перебіг СЧВ, що статистично
вірогідно відрізняло їх від обстежених жінок (c 2=8,35, рc2=0,015). Гострий і
підгострий перебіг захворювання в чоловічій групі встановлено відповідно в
12,5% і 87,5% випадків, а в жіночій - відповідно лише 6,8% і 39,0%. Ступінь
активності патологічного процесу у чоловіків і жінок майже не відрізнявся (c
2=0,49, рc2=0,784). Як видно з табл. 2.3, відповідно І-ий, ІІ-ий і ІІІ-ій
ступінь активності хвороби виявлено у 12,5%, 37,5% і 50,0% чоловіків та у
22,0%, 28,8% і 49,2% жінок.
Таблиця 2.5
Відмінності клінічних ознак СЧВ у хворих різної статі
Клінічні ознаки
Статистичний показник
c2
pc2
Лихоманка
Артрит, артралгії
Міозит, міалгії
Еритема шкіри
Капілярити пальців рук
Лімфаденопатія
Синдром Рейно
Алопеція
Виразковий стоматит
1,98
0,28
5,87
2,65
1,59
0,36
2,62
0,01
0,04
0,159
0,597
0,015
0,104
0,207
0,551
0,105
0,916
0,840
Частота клінічних ознак СЧВ у осіб різної статі представлена в табл. 2.4.
Незважаючи на те, що лихоманку і артрит (артралгії) діагностовано в усіх хворих
чоловіків, а капілярити пальців рук і синдром Рейно, напроти, зустрічалися
винятково у жінок, внаслідок статистичної обробки одержаних результатів
виявилося, що статевий диморфізм СЧВ стосувався лише міозиту або міалгій (c
2=5,87, рc2=0,015) (табл. 2.5, рис. 2.1). В цілому, сума діагностичної
значущості вивчених клінічних ознак у чоловіків склала 152,4%, а у жінок -
110,0%. Показники значущості міозиту (міалгій) та еритеми шкіри для чоловіків
дорівнювали 34,2% і 31,8%, тоді як для жінок - тільки 1,5% і 9,1%. В свою
чергу, капілярити і синдром Рейно були цілком специфічні для жіночого СЧВ, а їх
значущість відповідно склала 17,0% і 25,4%.
Рис. 2.1. Відмінності клінічних ознак СЧВ у хворих різної статі.
Примітка. 1 – лихоманка, 2 – артрит, артралгії, 3 – міозит, міалгії, 4 –
ерите