Вы здесь

Економіко-математичне моделювання бюджетів інституційних секторів на основі системи національних рахунків

Автор: 
Кулик Володимир Васильович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2002
Артикул:
3402U003620
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОБУДОВИ АГРЕГОВАНОЇ МОДЕЛІ НАЦIОНАЛЬНИХ РАХУНКIВ

Удосконалення державного регулювання ринкової економіки вимагає принципово нових інструментів макроекономiчного аналiзу і прийняття рішень. Відповідно створення сучасної системи державного регулювання економiки потребує досконалого вивчення та діалектичного застосування методології, категорій та інструментаріїв СНР ООН.
Забезпечення рівноваги відтворення, сталості та позитивної динаміки системи макроекономічних показників ставить за необхідне системне вивчення економічного кругообігу та окремих його сторін, відповідних інструментаріїв аналізу та підтримки прийняття рішень. Побудова АМНР потребує інформаційно-логічного аналізу формування системи макроекономічних показників, взаємозв'язків рахунків відтворення та інституційних секторів тощо.
Цілеспрямована підтримка пропорцій соціально-економічного відтворення, стратегічних та тактичних завдань соціально-економічної трансформації, гармонійного розвитку інституційних, галузевих та регіональних складових, удосконалення системи міжбюджетних відносин тощо потребує побудови системи балансових моделей та відповідного моделювання макроекономічних пропорцій, ґрунтуючись на методологічних засадах СНР ООН.

2.1. Принципи і особливості побудови агрегованої моделі національних
рахунків

Перехід до ринку супроводжується формуванням умов для повноцінного економічного кругообігу (рис. 2.1) - формуванням сучасної інституційної інфраструктури національної економіки. Повноцінне забезпечення внутрішнього ринку товарами та послугами ставить за необхідне виокремлення з державного сектору економіки сектору підприємств - інституційних секторів НФК та ФК, НКОДГ. Разом з тим, державний сектор економіки трансформується в СЗДУ з чітко визначеними функціями та завданнями державного управління. Формування ринкової інфраструктури економіки взаємодоповнюється формуванням правового суспільства. Це в свою чергу включає формування нових організаційних структур, які підтримують конкурентне середовище та відповідають завданням розвитку правового суспільства.
Формування інституційної інфраструктури зумовлює трансформацію економічного планування - від командно-адміністративного до бюджетно-фінансового на рівні інституційних секторів та одиниць. Рівновага та стабільність національної валюти, зовнішньоекономічних потоків, бюджету СЗДУ стають одними із головних чинників стабільності національної економіки в цілому. Відсутність цілеспрямованих стабілізаційних бюджетно-фінансових заходів на початку 90-х років та системних економічних реформ віднесли на тривалий термін введення національної грошової одиниці та сприяли високим темпам інфляції,

- товар - гроші - гроші - товар' - гроші - гроші ' - товар" - гроші - гроші " -
Рис. 2.1 Економічний кругообіг, його елементи, цілі, інструментарії
дослідження.
подальшій деградації товаровиробництва та сфери послуг, бюджетно-фінансової політики інституційних одиниць, практичній ліквідації системи соціального захисту.
Підтримка мікро- і макроекономічних пропорцій, забезпечення безперешкодного перебігу економічного процесу, позитивної динаміки економічного кругообігу потребує формування фінансових умов, що підтримують ефективність різних його етапів, гарантують його учасникам позитивну динаміку утворення всього спектру валових та чистих доходів за умови жорсткої та правильно зорієнтованої бюджетно-фінансової політики.
Якщо головною вимогою ефективності етапу товаровиробництва ("... - гроші - товар - гроші - ...") є забезпечення необхідних рівнів рентабельності, то соціально-економічна рівновага інституційних одиниць, їх бюджетно-фінансова сталість ("... - товар - гроші - гроші - товар - ...") визначається динамікою та структурою валових та чистих доходів, вирівнюванням їх динаміки в галузевому та інституційному розрізах (див. рис. 2.1). Вирівнювання забезпечує рівномірне формування заощаджень серед підприємств та ДГ, сприяє зростанню споживчого та інвестиційного попиту, сприяє розвитку конкуренції тощо. Умовою зростаючих заощаджень та довіри до національної валюти при цьому залишається забезпечення росту реальних заощаджень. Це завдання важливе в цілях відновлення позитивної динаміки в системі внутрішнього кругообігу доходів, постановки ряду завдань щодо розвитку ринків, бюджетів інституційних одиниць, бюджетно-фінансового планування системи фінансових потоків тощо.
Вирівнювання заощаджень в рамках бюджетів інституційних секторів (див. рис. 2.1) вирівнює інвестиційні можливості більшого кола потенційних внутрішніх інвесторів, сприяє вирішенню соціально-економічних проблем на основі відповідних фінансово-майнових механізмів їх розв'язання, забезпечувати ефективність та безперервність інвестування товаровиробництва та сфери послуг тощо. Тривала бюджетно-фінансова стабільність сприяє покращанню фінансових результатів бюджетів та товаровиробництв (див. рис. 2.1). Це забезпечує зростаючі обсяги ВДВ, урівноваження рівнів рентабельності товаровиробництв (сфери послуг), рівномірно зростаючі заощадження в інституційних одиницях національної економіки. З іншої сторони, така економічна політика в довготривалому періоді сприяє структурній перебудові національної економіки - удосконалює бюджетно-фінансову стратегію інституційних одиниць, посилює конкурентоспроможність національних товаровиробників на внутрішньому та зовнішньому ринках, сприяє удосконаленню та посиленню інноваційно-технологічних чинників економічного зростання, більш рівномірному розподілу доходів тощо.
Перехід до ринкової парадигми господарювання включає налагодження економічного кругообігу на макро- та мікрорівні, що потребує чіткої систематизації та взаємоув'язаного представлення системи макро- і мікроекономічних показників, виокремлення інституційних (секторальних) та галузевих учасників економічного кругообігу. Це необхідно як для науково о