Вы здесь

Моделювання та орієнтовані на знання засоби підтримки прийняття рішень в нафтогазовидобувному комплексі України

Автор: 
Краснюк Максим Тарасович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2002
Артикул:
3402U003668
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МЕТОДОЛОГІЯ ПОБУДОВИ ОРІЄНТОВАНИХ НА ЗНАННЯ ЗАСОБІВ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ ЯК НЕВІД'ЄМНОЇ СКЛАДОВОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ НАФТОГАЗОВИДОБУВНОЇ КОМПАНІЇ
2.1. Інформаційна система нафтогазової компанії: концепція та напрямки розвитку
2.1.1. Основні принципи організації інформаційної системи нафтогазової компанії
Нафтогазовий комплекс України сьогодні знаходиться в складному стані, що зумовлено рядом чинників: зміна економічних відносин в Україні, зростаюча роль ринкових механізмів та впливу світової економіки; зміна структури та функцій провідних нафтогазових компаній; зайва кількість персоналу через збільшення управлінської вертикалі; складність керування фінансовими потоками; збільшення ризику прийняття управлінських рішень; нові вимоги дотримання міжнародним стандартам звітності; недостатня інвестиційна привабливість.
Усі ці чинники так чи інакше пов'язані з: недостатністю або відсутністю інформації щодо основних виробничо-господарських процесів та її низькою оперативністю, відсутністю досконалих засобів для всебічного аналізу та прогнозування, недостатньою функціональністю існуючих інформаційних систем.
Перш ніж перейти до дослідження питання побудови інформаційної системи нафтогазової компанії доцільно викласти стислу історію застосування обчислювальної техніки та технологій в нафтогазовій галузі України. Отже, на перших порах основними технічними засобами були електронно-обчислювальні машини (ЕОМ) ЕС-1022, які замінили машини "Мінськ-32", та управляючі обчислювальні машини М-6000. В промисловій експлуатації вирішувався комплекс задач оперативно-диспетчерського управління з видобутку, транспортуванню та розподілу газу по споживачах; розрахунок режимів потоків газу і гідравлічної ефективності магістральних газопроводів, аналіз роботи компресорних агрегатів, АГНКС, ПСГ, а також задачі бухгалтерського і складського обліку. В середині 80-х років почалися роботи з автоматизації нових магістральних газопроводів Уренгой-Ужгород і "Прогрес" на базі комплексу технічних засобів АСУ фірми "Томпсон". Одночасно було проведено технічне переозброєння існуючого комплексу. ЕОМ ЕС-1022 було замінено на потужніші ЕОМ ЕС-1045, а машини М-6000 - на СМ-2М. В експлуатації було введено комплекс задач щодо розрахунку газу на пунктах вимірювання газу та газорозподільних станціях, нову версію комплексу задач оперативно-диспетчерського управління, розширено комплекс задач з аналізу технічних і екологічних параметрів роботи газоперекачувальних агрегатів. З появою перших персональних комп'ютерів почався новий етап технічного переоснащення електронно-обчислювальною технікою. Всі задачі було переведено на персональні комп'ютери, а ЕОМ вітчизняного виробництва знято з експлуатації. У 1990-1991рр. змонтовано і впроваджено перші дві локальні мережі для диспетчерського управління та адміністрації, які в подальшому було об'єднано в єдину локальну систему [38]. З 90-х років завдяки можливості нормального міжнародного обміну на об'єктах газової промисловості України широко впроваджуються нове обладнання та технології провідних зарубіжних фірм. Однак необхідно відмітити відсутність стратегії і комплексного підходу до автоматизації, недостатню увагу до використання мережевих технологій, впровадження сучасних інформаційних технологій, зокрема СППР.
Таким чином, існуюча ситуація в області інформаційних систем вітчизняних нафтогазових компаній створилась внаслідок: відсутності загальних підходів до інтеграції управлінських інформаційних систем; неоднорідного складу програмно-технічних засобів; відсутності стратегії розвитку ІС; незавершеність проектів з інформатизації та їх недостатнім фінансуванням. Перераховані чинники незбалансованої автоматизації мають найбільший негативний вплив на стратегічному рівні менеджменту вітчизняної нафтогазової компанії, де ціна помилки управлінця найбільша.
Зміни, які відбулися за останні роки в українській економіці (зміна прав власності, руйнування планової системи, перехід до вільного ціноутворення, збільшення об'ємів внутрішньої та зовнішньої звітності, зміна у логістичних схемах та поява нових форм оплати тощо), зажадали від підприємств нафтогазового комплексу реорганізації своїх систем керування, невід'ємною складовою яких є ефективні інформаційні системи.
На базі наведеної вище інформації, можна зробити попередній висновок, щодо важливості створення інформаційної системи нафтогазової компанії, результатом дії якої буде підвищення ефективності управління всього комплексу бізнес-процесів нафтогазовидобувного підприємства, що є одним з комплексу чинників, виконання яких призведе до збільшення видобутку власних вуглеводнів на Україні, зменшення їх собівартості, покращення сировинної бази газової та нафтової промисловості.
Така система повинна відповідати наступним вимогам: багаторівневість та масштабованість; відповідність вимогам відкритих систем та стандартизованість; максимальна сумісність з іншими існуючими системами; надійність та захист; адекватність виробничо-господарським процесам; уніфікація обладнання та програмно-технічного забезпечення; засоби керування корпоративними інформаційними системами мають забезпечувати централізоване та децентралізоване керування, логічну реконфігурацію [51].
ІС є інструментом менеджменту нафтогазовидобувної компанії, отже:
- задачі ІС співпадають з задачами нафтогазовидобувної компанії;
- рішення, пропонуємі ІС, в кінці-кінців стануть рішеннями менеджменту компанії.
Управління нафтогазовидобувною компанією пов'язано з процесами збору, передачі та первинної обробки певної інформації, яка необхідна для визначення характеру та інтенсивності керуючих дій. Крім того, в нафтогазовидобувній промисловості всі процеси взаємопов'язані у просторі та часі. Отже інформаційну мережу компанії необхідно організувати раціонально: з мінімальними витратами та максимальним ефектом. Для цього необхідно визначити наступні параметри комплексу процесів збору, передачі та первинної обробки інфор