Вы здесь

Розвиток та становлення топографії кульшового суглоба в ранньому онтогенезі людини

Автор: 
Коган Олександр Володимирович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2002
Артикул:
0402U003715
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1. Об'єкти дослідження

Вважаємо, що при описанні структурної організації будь-якого органу на дефінітивному рівні, необхідно враховувати особливості його становлення і топографії в пренатальному періоді онтогенезу. З цією метою нами проведено дослідження на 150 препаратах ембріонів, передплодів, плодів і новонароджених людини. Забір матеріалу проводили у гінекологічних та пологових відділеннях м.Чернівців та області. Крім цього, для вивчення були використані колекції серій гістологічних зрізів із музею кафедри анатомії людини Буковинської державної медичної академії.
Вимірювання ембріонів і передплодів перших двох місяців розвитку здійснювали після одноденної їх фіксації у 5-6% розчині нейтрального формальдегіду за методом Б.Ромейса, чим досягалася сталість форми драглистого об'єкта і, як наслідок, уникалися небажані огріхи при визначенні їх віку. Вибір фіксуючого розчину зумовлений тим, що саме такий розчин нейтрального формальдегіду, як наголошують В.І.Проняєв та співавт. [89], найменше змінює розміри препарату.
У передплодів 3-го місяця розвитку плодів і новонароджених - одразу ж після поступлення вимірювали тім'яно-куприкову і тім'яно-п'яткову довжину. Вік об'єктів встановлювали за таблицями А.А.Заварзіна [51], А.Г.Кнорре [65], Б.М.Петтена [128], а також враховували рекомендації Б.П.Хватова і Ю.Н.Шаповалова [154], А.И.Брусиловского і Л.С.Георгиевской [24], Г.Г.Автандилова [3]. Віковий склад досліджуваних об'єктів та методи дослідження подані в таблицях 2.1.1, 2.1.2. Трупи плодів спочатку вимірювали, а потім фіксували у 5-7% розчині формальдегіду протягом 2-3 тижнів, після чого їх зберігали у 3-5% розчині формальдегіду.
Таблиця 2.1.1
Віковий склад і кількість об'єктів дослідження
Вік об'єктів
ДослідженняТім'яно-куприкова довжина (мм)Досліджено об'єктів Зародки:До 4-ох тижнів 3,0-5,365 тиждень6,0-8,086 тиждень9,0-13,07Передплоди:7 тиждень14,0-20,068 тиждень21,0-30,099 тиждень31,0-41,01010 тиждень42,0-53,01111 тиждень54,0-66,01212 тиждень67,0-79,09Плоди:4 місяць81,0-135,085 місяць136,0-185,096 місяць186,0-230,097 місяць231,0-270,098 місяць271,0-310,089 місяць311,0-345,01010 місяць346,0-375,09Новонароджені:376,0 і >10ВСЬОГО:150
Таблиця 2.1.2
Методи дослідження
Вік об'єктів
ДослідженняМетоди дослідженнямікроскопічниймакроскопічниймакро-мікроскопія топографо-анатомічних зрізівграфічної реконструкціїпластичної реконструкціїЗародки:до 4-ох тиждень6---5 тижнів8---6 тижнів7-21Передплоди:7 тижнів6-128 тижнів9-219 тижнів1012-10 тижнів111--11 тижнів123--12 тижнів93--Плоди:4 місяці82--5 місяців92--6 місяців93--7 місяців96--8 місяців84--9 місяців10---10 місяців95--Новонароджені:105--ВСЬОГО:787235742.2. Методи дослідження
Загально відомо, що достовірність одержаних результатів наукових досліджень головним чином залежить від правильного добору та вмілого поєднання методичних і методологічних прийомів. Тому ми вважали за доцільне використати такі методичні підходи, які були б найбільш інформативні. Важливим методологічним засобом у морфологічних дослідженнях є історичний підхід, коли об'єкти, що вивчаються, досліджуються від моменту закладки, впродовж подальшого їх пренатального органогенезу, особливостей топографо-анатомічних взаємовідношень до народження включно. При цьому ми ставили за мету прослідкувати зміни структурної організації та топографо-анатомічних взаємовідношень об'єктів, що досліджувались у різні строки внутрішньоутробного життя.
Для досягнення поставленої мети використано комплекс адекватних морфологічних методів дослідження, який включає виготовлення та мікроскопію серій послідовних гістологічних і топографо-анатомічних зрізів, звичайне та тонке препарування під контролем бінокулярного мікроскопа МБС-10, виготовлення графічних і пластичних реконструкційних моделей, стереофотографування. Варіаційно-статистична обробка цифрових даних, одержаних при морфометрії, проведена за методикою Р.Б.Стрелкова [140]. Критерій достовірності становить Р?95%.

2.2.1. Метод мікроскопічного дослідження

Після проведення вимірювання тім'яно-куприкової довжини свіжих трупів зародків і передплодів людини ранніх стадій розвитку, останні фіксували в 5-6% розчині нейтрального формальдегіду протягом 15 діб. Після фіксації об'єкт протягом 1-2 діб промивали у проточній воді, потім занурювали на 24 години в 35о спирт, після чого тотально фарбували борним карміном протягом 1-3 діб (залежно від розміру препарату). Зневоднення об'єктів виконували шляхом проведення їх через батарею спиртів зростаючої концентрації (від 300 до абсолютного спирту включно). Препарати заливали у парафін. Проміжним середовищем між спиртом і парафіном був хлороформ.
Починаючи з передплодів 18,0 мм тім'яно-куприкової довжини, препарати декальцинували, спочатку занурюючи у 7% розчин азотної кислоти на 24-72 години, після чого з метою попередження набряку сполучної тканини витримували протягом 24-30 годин у 5% розчині сульфату натрію і промивали у проточній воді протягом доби.
З парафiнових блокiв готували серiї гiстологiчних зрiзiв товщиною 5-15 мкм. Виготовлення серійних гістологічних зрізів проводилось в одній з трьох площин тіла зародка - сагітальній, горизонтальній або фронтальній, що дало можливiсть вивчити не тiльки будову окремих структур але й їх гiстотопографiю.
Співставлення одержаних даних давало можливість найбільш об'єктивно вивчити формування та будову кульшового суглоба і його взаємовідношення з оточуючими структурами. Для отримання диференційованого поліхромного забарвлення різних тканин застосовувалось додаткове фарбування зрізів на предметних скельцях гематоксиліном і еозином, ліонською синькою, пікрофуксином, індігокарміном за загальноприйнятими методиками. Після заключення зрізів в канадськи