Вы здесь

Фузаріозна стеблова гниль кукурудзи та заходи з обмеження її шкодочинності в Лісостепу України

Автор: 
Тесля Тетяна Олександрівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2002
Артикул:
0402U003752
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
УМОВИ ТА МЕТОДИКИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Погодно-кліматична характеристика місця проведення досліджень
Згідно наукових досліджень, виконаних науковцями України, найбільш сприятливими для вирощування кукурудзи є Вінницька, Київська, Черкаська, Полтавська, Сумська, Харківська області [89].
Польові дослідження виконувалися нами в 1980-1983 роках у дослідному господарстві Інституту землеробства УААН у містечку Чабани, яке розташоване в 15 км південніше м. Києва, та учбово-дослідному господарстві Харківського державного аграрного університету, розташованому в 20 км на схід від м. Харкова.
Згідно даних спостережень метеостанції, розташованої в зоні діяльності Інституту землеробства УААН, клімат Київської області є типовим для Лісостепу - помірно-континентальний. Середня багаторічна температура повітря дорівнює 6-7 0С. Середня багаторічна температура січня -6 0С, липня 18-20 0С. Тривалість періоду з температурами вище 15 0С - 109 днів. Останні заморозки навесні відзначені в останній декаді квітня (18, 20, 23), а перші осінні - 18-27 жовтня. Безморозний період зони складає в середньому 116-183 дні. Опадів на території області випадає в середньому за рік 558 мм. Сприятливим чинником для сільськогосподарських культур є те, що найбільша кількість опадів випадає у весняно-літній період (травень, червень, липень). Сума активних температур за період вегетації рослин є одним із важливих показників в характеристиці клімату. Д.І.Шашко [133] відзначає, що в залежності від групи скоростиглості кукурудзи для проходження всього циклу розвитку рослин необхідна сума активних температур від 2100 0С до 3150 0С. У зоні Лісостепу вона коливається від 1993 0С до 2234 0С у 1983 році (за багаторічними даними - 3032 0 С). Погодні умови вегетаційних періодів 1980-1983 рр.. і 1993-1999 рр. представлені в таблицях 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5, 2.6.
Грунти господарства Інституту землеробства УААН, де виконувались досліди, відносяться до дерново-середньопідзолистих супісчаних, до сірих опідзолених, глєєвих, пилувато-супісчаних. Вміст гумусу в дерново-середньопідзолистих грунтах складає 0,7 - 0,8 %, а в сірих опідзолених глєєвих - 1,24 %. Грунти мають слабкокислу реакцію рН по Тюрину, що коливається в межах 5,3-5,8 у дерновопідзолистих і 5,5 - 6,1 у сірих опідзолених.
Значна кількість авторів (М.Б.Горленко [24], Т.Д.Страхов, Т.В. Ярошенко [108] та ін.) відзначають вирішальний вплив на ураження рослин патогенними грибами температури і вологості повітря та грунту. Ці чинники впливають на розвиток і вірулентність патогенів, також на ріст і розвиток рослин. Тому у своїх дослідженнях ми вивчали вплив температури і вологості повітря на фітопатогенів і патологічний процес у рослин. У таблицях 2.1, 2.2 представлені показники відхилення від норми середньомісячних температур і опадів за 1980 - 1983 рр. Вони свідчать про нерівномірний розподіл опадів і коливання температурного режиму в період вегетації рослин, що відповідно впливало на формування фітосанітарного стану в посівах кукурудзи.
Так, у 1980 році весна була пізньою, холодною, дощовою і затяжною. Весняний період наступив на 7 - 12 днів пізніше багаторічних показників і продовжувався в районах зони довше середніх багаторічних термінів майже на місяць - до 26 травня. Пізніми були також останні весняні заморозки, які відзначалися в середині травня, тобто на три тижні пізніше звичайного. Травень, як і попередні місяці, виявився холодним, із заморозками в повітрі і на поверхні грунту. З нестійким зволоженням. Середня місячна температура повітря була істотно нижче норми (на 3,1 - 4,1 0С), місячна сума опадів розподілялася нерівномірно і була нижче норми на 42-86 %. Найбільш холодна була друга декада травня. Незвичайно холодно для цього часу року було й у третій декаді. У повітрі і на поверхні грунту усе ще спостерігалися заморозки, які, як правило, припиняються наприкінці квітня - перших числах травня. Істотно потеплішало лише в самому кінці травня. Майже на місяць пізніше звичайного спостерігався стійкий перехід температури повітря через 10 0С, що означає початок літнього періоду і початок активної вегетації сільськогосподарських культур, особливо теплолюбних, до яких відноситься і кукурудза.
Таблиця 2.1
Показники середньомісячної температури повітря за період вегетації
1980-1983рр.(за даними метеопункту м.Чабани)
МісяціСередня
багаторічна, 0ССередня температура по рокам, 0С1980198119821983Березень-1,1-4,82,31,21,4Квітень6,86,04,55,910,1Травень14,110,615,414,417,4Червень17,116,620,316,217,8Липень19,218,020,118,018,7Серпень18,316,517,218,718,0Вересень13,412,913,213,215,0Жовтень7,28,18,97,27,3Листопад 0,80,71,31,0- Для передпосівного періоду кукурудзи 1980 року характерні знижені температури і значно менша кількість опадів у порівнянні із середніми багаторічними даними (на 0,8 - 2,3 0С та 10 - 22 мм менше норми). Посів кукурудзи на дослідних ділянках був проведений 27-29 травня. Холодна погода стримувала ріст і розвиток усіх сільськогосподарських культур. Нами встановлено, що на ранніх посівах кукурудзи з'являлися сходи, а на більш пізніх у цей період насіння ще навіть не проростало. Такі умови не сприяли появі дружніх сходів. В зв'язку з тим, що температура повітря і грунту була нижчою, а кількість опадів недостатньою, порівняно з багаторічними показниками, погодні умови за весняний період були несприятливими для вегетації сільськогосподарських культур, в тому числі і кукурудзи. Такі погодні умови затримували розвиток рослин. Всі агротехнічні заходи виконувалися з запізненням на 1,5 - 2 тижні.
Таблиця 2.2
Показники суми опадів за період вегетації за 1980 - 1983 рр.
МісяціСередні багаторічні, ммОпади по рокам, мм1980198119821983Березень 3752418-Квітень41503310751,2Травень50402936112Червень661405411441,6Липень681139510558,5Серпень6132367447,7Вересень4260534320,1Жовтень4139804133Листопад45616645