Вы здесь

Фізичні параметри плазмових хвостів комет 1Р/Галея, 67/Чурюмова-Герасименко, C/1970 N1 (Абе), C/1982 M1 (Остин).

Автор: 
Шабас Наталія Леонідівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2003
Артикул:
0403U000184
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

розділ 2.4). Вони оцінюються при порівнянні фотометричних профілів хвоста з
теоретично розрахованими.
З урахуванням фотометричних редукцій, а при необхідності і проекційного
викривлення (7 та 8 січня 1986 р.) були побудовані графіки залежності зоряних
величин точок кометного хвоста від логарифма відстані від ядра комети
(поздовжні профілі) та від осі хвоста (поперечні профілі). Всі профілі для
вказаних вище 5 моментів спостережень плазмового хвоста комети 1Р/Галея
зображені на рис.3.2 –3.10 (x , y - в [км]). Суцільні криві на цих рисунках -
це відповідні теоретичні профілі розраховані згідно дифузійної моделі,
наведеній у розділі 2.
При порівнянні поздовжніх фотометричних профілів плазмового хвоста комети
1Р/Галея з теоретично розрахованими по програмі, схема якої подана у підрозділі
2.4 (пункт 2.4.4), були визначені безрозмірний параметр прискорення Г (2.8) та
поздовжній масштаб Lчч (2.10) для кожної дати спостережень. Поздовжні профілі
хвоста та відповідні теоретичні криві зображені на рис.3.2-3.4. Якщо теоретична
крива для деякого Г збігається з профілем спостережень, то цим самим визначено
параметр Г. Крім того, має місце співвідношення
LgX=lgx-lg Lчч . (3.19)
Значить, якщо графіки збігаються, проти начала координат теоретичного сімейства
(тобто точки LgX=0) на координатній осі кривої спостережень буде знаходитися lg
Lчч.
Аналогічно визначається поперечний масштаб моделі L^ (2.10). Для цього
порівнюються поперечні фотометричні профілі хвоста з відповідними, теоретично
розрахованими кривими (2.13) (для даних параметрів моделі Г і Lчч , знайдених з
поздовжніх профілів, та безрозмірної координаим Xi для кожного поперечного
розрізу хвоста). Тут безрозмірні координати Xi отримуються згідно заданих
відстаней xi кожного поперечного фотометричного профіля хвоста від ядра комети
та знайденого при порівнянні поздовжніх профілів масштабу Lчч , тобто
Xi=xi/Lчч . (3.20)
Поперечні фотометричні та відповідні теоретичні профілі хвоста комети 1Р/Галея
наведені на рис.3.5-3.10. Поперечні фотометричні розрізи плазмового
хвоста комети 1Р/Галея, що спостерігався 12 грудня 1985 р. (див. рис.3.5),

Рис.3.5. Поперечні фотометричні розрізи (1Р/Галея, 12.12.85 р.).
були побудовані для таких відстаней від ядра комети: (1) ѕ x1=8.25Ч104 км,
(2) ѕ x2=10.89Ч104 км, (3) ѕ x3=15.33Ч104 км, (4) ѕ x4=23.49Ч104  км. На
рис.3.6 наведені поперечні фотометричні розрізи хвоста для 16 грудня 1985 р.
для таких відстаней від ядра комети

Рис.3.6. Поперечні фотометричні розрізи (1Р/Галея, 16.12.85 р.)
1Р/Галея: (а) для (1) - x1=26.71Ч104 км, (2) - x2=31.33Ч104 км та (б) для (1) -
x1=24.94Ч104 км, (2) - x2=30.44Ч104 км, (3) - x3=33.11Ч104 км. Через добу (17
грудня) поперечні фотометричні розрізи хвоста досліджуваної комети мали такий
вигляд (див. рис.3.7). Їх відстані від ядра комети є відповідно:
(1) - x1=11.02Ч104 км, (2) - x2=17.14Ч104 км, (3) - x3=23.35Ч104 км, (4) -
x4=35.85Ч104  км. Поперечні профілі (фотометричні та теоретичні) плазмового
хвоста комети 1Р/Галея, що знов утворився після відриву,
Рис.3.7. Поперечні фотометричні розрізи (1Р/Галея, 17.12.85 р.).
за 7 січня 1986 р. (для таких відстаней від ядра комети: (1) - x1=1.24Ч106 км,
(2) - x2 = 2.13Ч106 км, (3) - x3 = 3.01Ч106 км) зображені на рис.3.8. Профілі
цього ж хвоста через добу (8 січня) подані на рис.3.9, 3.10. Вказані поперечні
профілі знаходяться на таких відстанях від ядра комети: (a) ѕ x1=0.95Ч106 км,
(b) ѕ x2 =1.18Ч106 км (див. рис.3.9) ; (c) ѕ x3 =1.42Ч106 км, (d) ѕ x4
=1.66Ч106 км (див. рис.3.10). Поперечні масштаби L^ для всіх поперечних
розрізів кожного моменту спосте-
режень повинні бути приблизно однакові, що виконувалось з точністю
Dlg L^»±0.1.
В табл.3.2 наведені знайдені параметри дифузійної моделі для кожного з 5
моментів спостережень (Г, Lчч , L^), які були отримані при підборі до
поздовжніх профілів спостережень найбільш придатних теоретичних кривих і при
порівнянні поперечних фотометричних розрізів з необхідними, теоретично
розрахованими профілями. Тут також вказані відповідні D ѕ геоцентричні та ѕ
геліоцентричні відстані комети 1Р/Галея. Як видно з табл.3.2, параметр моделі
Г, що визначає прискорення, суттєво змінюється у двох випадках для близьких дат
спостережень: 1) з Г=1 16 грудня до Г=3 17 грудня 1985 року та 2) при розвитку
плазмового хвоста, що знов утворювався після відриву, з Г=0.8 7 січня до Г=5 8
січня 1986 року. Тобто
Таблиця 3.2
Параметри дифузійної моделі плазмового хвоста комети 1P/Галея 12, 16, 17 грудня
1985 р. та 7, 8 січня 1986 р.
UT
, а.о.
D , а.о.
G
Lчч , см
L^ , см
12.647
1.30
0.775
1
1.13ґ1010
7.16ґ109
16.634
1.24
0.855
1
3.27ґ1011
9.23ґ1010
17.624
1.23
0.868
3
2.81ґ1011
7.81ґ1010
7.551
0.908
1.2817
0.8
0.86ґ1011
2.48ґ1010
8.576
0.893
1.2997
5
0.91ґ1011
3.46ґ1010
відбувається зростання параметра прискорення Г після прольоту кометою секторної
границі міжпланетного магнітного поля для обох випадків досліджень: перетин
кометою 1Р/Галея границі +/- 16.2 UT (грудень 1985 р.) та 6.8 UT (січень 1986
р.) [175]. Для позждовжніх Lчч та поперечних L^ масштабів (розглянутих пар
моментів досліджень) можна відмітити їх незначне зменшення для двох дат першого
випадку, та незначне зростання для другого випадку. Середнє значення
позждовжнього масштабу Lчч можна вважати незміним для близьких дат
спостережень: бLчч с = (3.04 ±0.23 )Ч106 км 16 та 7 грудня 1985 р. і бLчч с =
(0.885±0.025)Ч106 км 7 та 8 січня 1986 року. Найменші знач