Вы здесь

Еколого-економічні проблеми будівництва та експлуатації водогосподарських обєктів (на прикладі басейну р. Горинь)

Автор: 
Іванченко Анатолій Миронович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2003
Артикул:
0403U000223
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ВОДОГОСПОДАРСЬКИХ ОБ’ЄКТІВ ЗОНИ
ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Коротка характеристика території досліджень
Слід відмітити, що Рівненська область традиційно відноситься до поліської зони,
яка відноситься до зони надмірного зволоження. У середній по водності рік
загальний об’єм поверхневого стоку, що формується на території області,
становить 1,72 км2, або 1440 м3/рік води на кожного мешканця, а з урахуванням
загальних ресурсів прісних підземних вод (вони становлять 3602,5 тис.м3 на
добу) питомі показники водозабезпечення населення на Рівненщині помітно
перевищують середні показники в Україні. Проте у маловодні періоди, які
повторюються на території області в середньому один раз на чотири роки, об’єм
місцевого поверхневого стоку зменшується до 1,04 км3, а в особливо маловодні
роки (з повторюваністю один раз на 33 роки) навіть до 0,562 км3, і в такі
періоди водозабезпеченість на Рівненщині не перевищує середньодержавних
значень.
Водний баланс Рівненщини характеризується даними табл. 2.1.
Більшість перезволожених і надмірно-зволожених земель в Україні зосереджена в
заплаві річкової долини Прип’яті.
Як відомо, гідрографічна мережа району належить до басейну річки Прип’ять. Всі
річки течуть в північному напрямку, відповідно загальному нахилу земної
поверхні в тому ж напрямку, лише на окремих ділянках його міняючи на
субширотний (р. Горинь, ділянка від с. Тучин до с. Оржів). Річкова мережа в
районі добре розвинута. Її густота в середньому складає 0,3 км/км2.
Таблиця 2.1
Водний баланс Рівненської області
Елементи водного балансу
мм
км3
Прибуткова частина
Атмосферні опади
703
14,40
Витратна частина
Випаровування
623
12,70
Сумарний стік річок
85
1,62
у т. ч. – поверхневий стік
65
1,31
– підземний стік
20
0,41
Джерело: [119, с. 72].
Найбільш крупною водною артерією є р. Горинь – середня ріка згідно Водного
кодексу України. Основними її притоками в районі проведення досліджень є річки
Устя, Стубла, Путилівка, в південній частині району – р. Вілія. Окрім того, що
на даному відрізку вона приймає з обох боків ряд струмків (табл. 2.2).
Річка Горинь – найбільша права притока р. Прип’ять. Довжина її складає 659 км,
площа водозбору 28200 км2 (за даними П. П. Кубишкіна, 1961), загальний нахил –
218 м. Середній нахил водної поверхні – 0,00033.
В межах Волино-Подільського плато Горинь та її притоки досить неширокі, значно
врізані в поверхню плато. Русла звивисті, мандрують. Швидкість течії 0,3…1,5
м/с. нахил водної поверхні 0,008…0,0005. Ширина русла 12…25, інколи досягає 40
м. Глибина 1…4 м. Ширина заплави 0,4…3,2 км. В північній частині району
досліджень нахил водної поверхні падає до 0,0004…0,0006. Річкова долина стає
плоскою, широкою, нечітко вираженою в сучасному рельєфі. Заплава заболочена,
ширина місцями досягає 3…4 км. Швидкість течії зменшується до 0,2…0,4 м/с.
Таблиця 2.2
Основні гідрографічні характеристики річок в басейні р. Горинь довжиною понад
10 км
№ п/п
Назва постійного водотоку
(літературна, місцева, картографічна)
Довжина водотоку, км
Площа водозбору, км2
Притоки довжиною до 10 км
загальна
у межах області
загальна
у межах області
Кількість струмків
Сумарна довжина в області
8
1.
Вілія
77
30
1815
575
11
2.
Кутянка
24
10
122
76
3.
Світенька
56
56
399
399
14
4.
Піщанка
11
11
38,8
38,8
5.
Бущанка
14
14
91,9
91,9
20
6.
Черняхівка
13
13
47,1
47,1
7.
Завозівка
16
16
101
101
8.
Бухарівка
15
15
48,7
48,7
11
9.
Безіменна
13
13
26,8
26,8
10.
Місток
17
17
78,7
78,7
17
11.
Пруськи
11
11
28,4
28,4
12.
Гощанка
17
17
75,1
75,1
12
18
13.
Курозванка
12
12
27,8
27,8
12
14.
Бухта
16
16
46,3
46,3
20
32
15.
Кустинка
17
17
88,5
88,5
12
16.
Устя
68
68
762
762
28
114
17.
Безодня
13
13
68,9
68,9
16
18.
Устя (струмок)
24
24
126
126
16
19.
Стубелка (Стубазка)
86
86
1350
989
29
80
19а.
Путилівка
27
506
19б.
Сухівський (струмок)
12
12
71
71
20.
Козелка
14
14
75,8
75,8
21.
Грушвицький (струмок)
12
12
70,5
70,5
22.
Омелянський (струмок)
16
16
99,9
99,9
23.
Стр. б/н (с. Деражне)
10
10
29
29
10
24.
Радзивилівський канал
26
26
105
64
25.
Зарнівка (Зернівка)
17
17
62,5
62,5
26.
Жильжанка
17
17
94,3
94,3
13
27.
Борковка
19
19
166
166
12
30
28.
Замчисько
40
40
336
336
22
65
29.
Канал (МК – 1, 2, 3)
30
30
84
84
10
16
30.
Забора
13
13
56,7
56,7
31.
Коломієць
12
12
64,3
64,3
32.
Зульня
40
40
315
315
15
45
33.
Мельниця
39
39
432
432
20
45
34.
Голубиця
17
17
72,8
72,8
35.
Чопелька
25
25
101
88
10
36.
Вирка
27
27
261
261
18
37.
Верхня Вирка
12
12
91,8
91,8
12
38.
Смуга
11
11
59,5
59,5
продовження таблиці 2.2
8
39.
Бережанка
34
34
253
253
15
30
40.
Вівсяниця
19
19
103
103
17
41.
Селець
13
13
69,3
69,3
21
42.
Канал Бениський
48
48
520
520
13
40
43.
Люблінка
29
29
140
140
30
44.
Б/н (с. Карасин)
25
25
86
86
12
37
45.
Б/н (уроч. Суботове)
11
11
39
39
15
46.
Сирень
51
51
437
437
10
47.
Люднівка
14
14
79
79
14
41
48.
Тумень
23
23
193
120
20
49.
Чаква
36
23
368
110
18
50.
Б/н (с. Острів)
30
30
135
85
38
Разом по басейну:
659
386
27700
7828
40
136
Джерело: [За матеріалами відділу водних ресурсів Рівненського обласного
управління меліорації і водного господарства]
Устя бере свій початок на північних схилах Мізоцького плато біля с. Дермань на