Вы здесь

Територіальна організація і комплексно-пропорційний розвиток Київської господарської агломерації

Автор: 
Гладкий Олександр Віталійович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2003
Артикул:
0403U000298
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

розділ 2.7), а
також формуванням міського способу життя і цінностей міського суспільства.
Демографічна ситуація в м. Києві характеризується меншою інтенсивністю
природного скорочення населення, низькими коефіцієнтами дитячої смертності та
високою часткою розлучень від загальної кількості шлюбів (75%) (додаток В.8.5).
Найбільші темпи природного скорочення припадають на райони історичного ядра та
центрального поясу міста (Подільський, Печерський, Шевченківський), в яких
спостерігається висока частка осіб пенсійного віку та найнижчі показники
кількості народжених на 1000 жит. (5,6 – 6,5 від середнього по місту 7,2). Для
більшості районів історичного ядра і центру характерний низький коефіцієнт
дитячої смертності (окрім Шевченківського та Солом’янського районів, де він
найбільший по місту). Серединний і периферійний пояси Києва (Дніпровський,
Деснянський, Дарницький, Святошинський, Оболонський райони) характеризується
істотним зменшенням коефіцієнту природного скорочення, в Харківському районі у
2000-2001 р.р. спостерігається навіть невеликий природний приріст (0,8). В цих
районах сконцентрована значна загальна чисельність населення, велика частка
молоді і осіб середнього віку. Однак, зазначеним поясам міста притаманні і
досить високі показники дитячої смертності (10,9 – 12,4 від середньоміського
10,2).
Отже, для динаміки чисельності населення Київської господарської агломерації
характерні тенденції природного скорочення, що відтворює загальну ситуацію і в
Київській області. Так, ретроспективний аналіз свідчить, що у період з 1991 по
2000 р.р. загальна чисельність населення приміської зони Києва скоротилась на
69 тис. чол., тобто індекс динаміки населення (1999 р. у % до 1991 р.) становив
94 (по області 95). Скорочення міського населення за цей час йшло невисокими
темпами (2,7%), а сільського більш динамічно (10,2%), але трохи повільніше ніж
по області (11,1%). Слід зауважити, що чисельність наявного населення в м.
Києві дещо підвищилась (на 0,5%), однак цей показник отриманий за рахунок
високого додатного сальдо міграцій, переважно міжрегіонального характеру.
Загальний показник природного приросту в місті залишається від’ємним протягом
1995-2000 р.р., хоча і намітились тенденції його поступового зменшення.
Найбільші показники природного скорочення характерні для Фастівського (13,4%),
Іванківського (11,2%) та Васильківського (10,9%) районів, а найменші для
Обухівського (2,7%) та Києво-Святошинського (3,5%). Високими темпами
скорочувалось сільське населення. Якщо за 1976-1991 роки його чисельність в
агломерації скоротилась на 8,7 тис. чол., то за 1991-1999 роки - на 51,7 тис.
чол. Взагалі, в перебігу демографічних процесів Київської господарської
агломерації відчувається значний вплив факторів магістралізації та
агломерування простору. Київ та території першого поясу агломерованих поселень
характеризуються підвищеними показниками відтворення населення, низькою
смертністю та тенденціями поступового припинення природного скорочення
населення. Віддалені райони другого поясу переважно сільського розселення,
визначаються високими темпами скорочення населення та високою дитячою
смертністю. При наближенні до головних транспортних магістралей агломерації,
показники скорочення населення та дитячої смертності зменшуються, однак зростає
частка розлучень.
При прогнозуванні зміни чисельності населення Київської господарської
агломерації слід відмітити, що в найближчому майбутньому тенденції природного
скорочення населення продовжуватимуть збільшуватись, перш за все в сільській
місцевості. На думку фахівців Діпроміст, за оптимістичним варіантом сумарний
коефіцієнт народжуваності населення в приміській зоні Києва в 2011 році
становитиме близько 1,8, а за песимістичним 1,2 (як і по Україні в цілому).
Показники смертності відповідатимуть загальноукраїнській тенденції.
В місті Києві та серед агломерованих міст-супутників першого порядку
переважатимуть тенденції підвищення чисельності населення. Розроблений прогноз,
на основі трендових функцій Microsoft Excel 97 [132;164], дає тенденції
поступового зростання кількості населення цих міст, при чому до 2006 р.
населення Києва збільшиться на 4-5% (без урахування постійних міграцій),
Фастова та Боярки – на 10 % (додаток В8). Демографічні фактори активно
впливають на інтенсивність і характер розвитку території, визначають перебіг її
соціальних процесів та якість життя населення, участь людей у процесах
суспільного відтворення та господарській діяльності. Демографічні фактори
визначають розвиток і розміщення виробництва, сфери обслуговування,
перспективної системи розселення населення.
2.7. Екстремальні процеси і явища
Київська господарська агломерація характеризується досить високими показниками
розвитку і поширення екстремальних процесів і явищ. В їх територіальній
структурі простежується визначальний вплив ядра агломерації, яке
характеризується найвищими показниками екстремальності та викликає активні
процеси дифузії цих явищ в приміську зону. В приміській зоні екстремальні
процеси і вища набули максимального розвитку на високоурбанізованих та
висококомунікативних територіях вздовж радіальних транспортних магістралей.
Рівень екстремальності міжмагістрального простору незначний. За методом
факторного аналізу, серед показників екстремальності, виявлено перманентний
вплив на функціонування і розвиток Київської господарської агломерації
техногенних аварій у промисловому секторі, поширення злочинності та забруднення
водних поверхневих об’єктів. До другої за впливовістю групи факторів