Вы здесь

Удосконалення рецептури БВМД для молодняку свиней в умовах Степу України

Автор: 
Яновська Оксана Віталіївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2003
Артикул:
0403U000356
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Принципи відбору та особливості годівлі тварин в експериментах
Роботу проводили в повній відповідності до робочої програми за методиками
ВАСГНІЛ [109, 110], з урахуванням методичних вказівок Українського інституту
кормів [108].
Дослідження провели на свинофермі дослідного господарства Інституту зернового
господарства (ІЗГ) “Дніпро” Української академії аграрних наук та лабораторії
кафедри годівлі сільськогосподарських тварин Дніпропетровського державного
аграрного університету, Дніпропетровській обласній лабораторії ветеринарної
медицини. Першу серію дослідів виконали в період з 28 січня по 25 травня 1998
року, другу – з 15 квітня по 12 серпня 1999 року.
Молодняк свиней утримували в приміщеннях господарства безвигульно, в гуртових
станках. Для годівлі піддослідних свиней використали традиційні для Степу
України корми. При складанні раціонів керувались методичним посібником
Свєженцова А.І. (1998) “Нормированное кормление сельскохозяйственных животных”
та загальноприйнятими нормами годівлі свиней [122], враховуючи їх вік, живу
масу та продуктивність. Для науково-господарських дослідів використали поросят
великої білої породи, вік яких на початок підготовчого періоду складав 2-2,5
місяці.
У зрівняльний період, тривалість якого становила 14 днів, провели роботу по
формуванню груп і адаптації тварин до умов досліду згідно методичних вказівок
ВАСГНІЛ [110]. До досліду допускали лише здорових тварин. Після підготовчого
періоду підбір тварин та комплектування груп для науково-господарських дослідів
проводили за принципом аналогів [109]. В кожному досліді свиней-аналогів
підбирали в чотири групи з урахуванням походження, статі, віку та енергії росту
в підготовчий період. В межах групи різниця за масою тварин, віком,
продуктивністю не перевищувала 10%, між середніми показниками груп – не більше
5%. Перша група вважалась контрольною, інші – дослідними.
Свиней утримували в станках з дерев’яним покриттям по 7-8 голів.
Тривалість досліду залежала від часу, необхідного для вирощування та відгодівлі
тварин з 25 кг живої маси на початку експерименту до 90-110 кг в кінці - згідно
методичних вказівок Українського інституту кормів [108]. При такій кінцевій
масі туші цієї породи свиней мають найбільш високі м’ясні якості [48].
Двофазна відгодівля тварин при доброму догляді з урахуванням етологічних,
екологічних та економічних умов дає високі результати [268]. Тому в наших
дослідженнях науково-господарські досліди поділяли на два періоди:
I період – вирощування поросят від 25кг до 60кг;
II період – відгоділя свиней від 61 до 90-110 кг.
Облік годівлі був груповий. Кількість використаних кормів та з’їдів визначали
шляхом зважування по кожній групі окремо – один раз на добу.
На протязі дослідів систематично контролювали зміни маси тварин з метою
нормування годівлі, проводячи зважування один раз на місяць (ранком, до
годівлі).
Згідно схеми експериментів (табл. 2.1) тварини першої групи отримували основний
раціон (ОР) і БВМД з використанням стандартного преміксу КС-4.
Виходячи з повідомлень Свєженцова А.І. (1982-1995), Свєженцова А.І., Козиря
В.С. (1999) про особливості біогеохімічної провінції Степу України, в першому і
другому науково-господарських дослідах ми вивчали вплив різних рівней
мікроелементів (заліза, міді, цинку, кобальту, йоду) на розвиток і продуктивні
якості молодняку свиней шляхом зміни їхнього вмісту в раціонах.
Опираючись на методичні вказівки по уніфікації досліджень в годівлі
сільськогосподарських тварин [110], а також виходячи з фізіологічних потреб
тварин та осбливостей біогеохімічної провінції Степу України, ми зменшили дози
мікроелементів в преміксі КС-4 на 25%, використали такий рівень в ІІ групі
другого досліду і IV групі - в обох дослідах.
Свиням IV групи до складу преміксу не вводили додаткову кількість заліза,
виходячи з особливостей біогеохімічної провінції Степу України [159].
Базуючись на матеріалах по проблемах виробництва та використання БВМД
(преміксів) в експериментах у відповідності з завданнями досліджень була
прийнята наступна схема годівлі свиней (табл. 2.1.)
Поросятам ІІ групи (перший дослід) і ІІІ групи (в обох дослідах) ми згодовували
основний раціон і БВМД з преміксом, в якому рівень мікроелементів відповідав
рекомендаціям Свєженцова А.І. (1986).
Ми застосували поєднання лише трьох (“критичних”) мікроелементів (міді, цинку,
кобальту). В подальшому цей премікс ми назвали “преміксом ДДАУ”.
Виходячи з того, що потреба тварин в поживних речовинах зростає паралельно з
кількістю спожитої сухої речовини, в дослідах нормування мінеральних речовин
вели в розрахунку на суху речовину раціону.
В першому експерименті для ІІ групи свиней ми збільшили існуючий рівень йоду на
25 % у зрівнянні з рівнем контрольної групи.
Як відомо йодид калію є досить нестійкою добавкою в складі преміксів [89].
Більш стабільною та менш агресивною формою йоду по відношенню до вітамінів А і
Е вважається амілоїдин. Тому ми давали йодид калію у формі амілоїдину
(стакодо), котрий виготовили згідно рекомендації Самохіна В.Т. (1981). Оскільки
в першому експерименті добавка йодиду калію практично не призвела до
позитивного впливу на продуктивність свиней, то в другому
науково-господарському досліді ми вирішили більше не вивчати ефективність цього
мікроелементу в складі преміксу ДДАУ.
Таблиця 2.1.
Схема дослідів
Група
Кількість тварин
Характер годівлі
Перший експеримент
I(кон-трольна)
13
Основний раціон (ОР) + БВМД з преміксом КС-4
II
13
ОР + БВМД з преміксом ДДАУ + амілоїдин
III
13
ОР + БВМД з преміксом ДДАУ
IV
13
ОР + БВМД з кукурудзяним глютеном, премікс містив