Вы здесь

Об'єктивна основа і суб'єктивні фактори електорального вибору населення в умовах суспільства, що трансформується (на матеріалах Південно-Східного регіону України).

Автор: 
Білоусов Сергій Анатолійович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2003
Артикул:
0403U000379
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄКТИВНІ І СУБ’ЄКТИВНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ЕЛЕКТОРАЛЬНОГО ВИБОРУ ГРОМАДЯН У
СУЧАСНОМУ УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ
Під соціальним фактором розуміють визначену категорію, що віддзеркалює
концентровану характеристику однієї з причин і рушійних сил соціальних,
економічних, політичних процесів, визначає їхній характер, взаємодію з іншими
факторами, необхідні умови його впливу на відповідний соціально-політичний
процес. Отже, коли мова йде про електоральний вибір то, під об'єктивними і
суб'єктивними факторами, що впливають на нього, що визначають його, необхідно
розуміти всю сукупність різноманітних причин і рушійних сил (починаючи від
специфіки виборчого законодавства і кінчаючи застосовуваними піарівськими
технологіями), що впливають на даний процес.
Існують різні класифікації подібних факторів. У рамках першої з них виділяють
об'єктивні і суб'єктивні фактори. Перші пов'язані із соціально-демографічними,
соціальними, професійними і іншими характеристиками виборців, другі – з
різноманітними характеристиками і типами суспільної свідомості (розходження
установки, цінності, рівень політичної культури і т. і.).
Відповідно до ще однієї, досить широко використовуваної класифікації виділяють
соціокультурні, політичні й економічні фактори, що визначають положення
особистості, потенційного виборця в суспільстві.
Існують і більш детальні класифікації факторів, що виходять безпосередньо з
мотивувань голосування: ідеологічний, інтелектуальний, емоційний,
реформаторський, консервативний, рівень популярності кандидата, економічний,
моральний, потреба в лідері [101.-с.30-31]
Аналізуючи усі ці фактори, потрібно враховувати і наступні обставини. Останнім
часом у рамках електоральної політології й електоральної соціології, особливо в
зв'язку з застосуванням маркетингового підходу, що набуває розповсюдження в
Україні, до пояснення моделей електорального вибору, все більше впроваджується
практика виділення так званих психографічних угруповань виборців, тобто
виділення електорату за низкою характеристик, що носять транссоціальний
характер (іншими словами в такі групи можуть входити люди різної статі, віку,
роду занять і т.п., що «поєднуються» з урахуванням властивих їм інтересів і
установок, у даному випадку – електоральних).
Так, Центр «СОЦІОПОЛІС» застосовував при аналізі електоральної поведінки
виборців “соціально-ринкову” типологію електорату, відповідно до якої були
виділені за критеріями відносини до реформ – з одного боку, і впливу цих реформ
на матеріальне становище виборців – з іншого, декількох груп. Серед них:
«тверді прихильники реформ», «ідейні прихильники реформ», «тверді супротивники
реформ», «приховані супротивники реформ», «ті, що не визначились». Застосування
названої типології дозволило досить коректно описати, зокрема, специфіку
контингенту прихильників Л. Кучми, А. Мороза, П. Симоненко і ряду інших
політиків, що балотувалися на президентських виборах . Подібні психографічні
характеристики електорату у цей час робили й ми, але про це мова піде далі.
Якщо ж перейти безпосередньо до аналізу об'єктивних і суб'єктивних факторів
впливу на електоральну поведінку , що власне і виступає у якості одного з
найважливіших предметів дисертаційного дослідження, то найбільш доцільним,
виходячи з положень, представлених у науковій політологічній і соціологічній
літературі, нам видається наступна класифікація названих факторів (ми тут не
аналізуємо об'єктивні умови організації виборчого процесу, а саме: відповідну
законодавчу базу, організацію округів і комісій і т.п., виходячи винятково з
факторів, що визначають електоральне поводження):
1. Об'єктивні фактори:
а) макросоціальні фактори;
а)  фактори середовища (географічні, регіональні, тип поселення і т.п.),
б)  фактори соціальної позиції, (місце індивіда в суспільстві, його соціальній
структурі), а саме:
соціально-демографічні;
соціально-професійні та економічні;
політичні – ступінь участі в політичному житті суспільства, партійність,
приналежність до структур влади й ін.;
2. Суб'єктивні фактори:
а) раціональні фактори: мети, життєві цінності, інтереси, потреби, знання,
уміння, до яких зокрема належать:
статусні – престиж соціальної позиції і діяльності, що виконується.
культурні – рівень політичної культури, стиль життя, традиції і т.п.;
символічні – довіра, авторитет, популярність у суспільстві, наявність
інформаційних ресурсів і ін.;
деякі інші фактори, зв'язані з так називаним «соціальним капіталом», зокрема,
наявність зв'язків, походження й ін.
б) емоційні фактори: почуття, настрої, думки, оцінки.
Зрозуміло, що вивчаючи електоральний вибір населення, навряд чи можна детально
проаналізувати тип і інтенсивність впливу на особистість виборця всієї
сукупності названих об'єктивних і суб'єктивних факторів. Тим більше, що багато
з них у своєму впливі на особистість «перехрещуються», діють односпрямовано чи,
навпроти, різноспрямовано, нерідко “нівелюючи” діяльність одного фактора іншим.
Тому в політологічній і соціологічній літературі присутній самий широкий аналіз
ступеня впливу різноманітних факторів на електоральне поводження. З урахуванням
завдань, поставлених у дисертаційному дослідженні, ми обрали для поглибленого
наукового аналізу наступні об'єктивні і суб'єктивні фактори, що впливають на
електоральний вибір.
2.1Моделі електоральної поведінки. Зміст і характер впливу об’єктивних чинників
на електоральний вибір громадян.
Соціально-політичні й економічні зміни, що відбуваються не тільки в Україні, а
й практично на всьому пострадянському просторі, викликали до життя певні
трансформаційні процеси у свідомості людей. На зміну загальній слухняній
байдужості, характер