Вы здесь

Моделювання, оцінка та менеджмент якості освітніх послуг

Автор: 
Жигоцька Наталія Володимирівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2003
Артикул:
3403U000382
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2.
КОНЦЕПЦІЯ ТА СИСТЕМА ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНИХ МОДЕЛЕЙ РЕЙТИНГОВОГО УПРАВЛІННЯ
ЯКІСТЮ ОСВІТНІХ ПОСЛУГ ВНЗ
2.1. Концепція рейтингового управління якістю освітніх послуг ВНЗ
Функціонування в Україні ВНЗ різної форми власності та
освітньо-кваліфікаційного рівня сприяло становленню та розвитку ринку виробника
освітніх послуг, початку боротьби за потенційного клієнта, а отже необхідність
пошуку та висвітлення, у доступній формі, власних конкурентних переваг. Це, в
свою чергу, вимагає використання економіко-математичних методів та побудови
адекватних математичних моделей, зокрема моделей рейтингового управління якістю
освітніх послуг.
Сучасна економічна наука та практика формують ідеологію рейтингового
управління. В Україні використання рейтингових оцінок на наукових засадах
робить лише перші кроки. У науковій літературі описуються, наприклад, модель
Дюпона, Z-модель Альтмана (розраховані для аналізу американських підприємств
60-х років ХХ століття), розробляються нові методики: оцінки фінансової
діяльності банків [31], привабливості регіона для життя [57], розрахунку
рейтингу видів економічної діяльності за рівнем ефективності [62],
інвестиційної привабливості регіонів України [126], використання рейтингових
систем в управлінні регіональними науковими процесами [33], рейтингової оцінки
якості освітніх послуг ВНЗ [29] тощо. Здійснюються спроби методологічно
узгодити рейтинговий аналіз, наприклад, функціонування суб’єктів
підприємницької діяльності з західною системою стандартів, одночасно враховуючи
особливості вітчизняного соціально-економічного буття.
У багатьох вищих навчальних закладах України проводяться експерименти по
складанню моделей рейтингової системи та впровадженню їх у навчальний процес
[119-121]. Попри всі відмінності змісту та методики застосування цих моделей
можна сформулювати загальні властивості їхньої побудови і функціонування [74].
1. Оцінка навчальної діяльності студентів здійснюється у балах (в окремих
випадках застосовується традиційна чотирибальна система оцінювання з наступним
перерахунком у рейтинг).
2. Обовўязковий облік поточної роботи студентів з навчальної дисципліни,
урахування результатів поточного контролю у виставленні підсумкової оцінки (у
ряді випадків підсумкова оцінка виставляється лише за поточним контролем).
3. Застосування модульного принципу організації навчального процесу (у деяких
моделях рейтинг визначається без застосування модульного контролю).
Модульно-рейтинговий контроль грунтується на поділі навчальної дисципліни на
блоки (модулі) і одержання оцінки p кожного модуля.
4. Інтегрування показників навчальної роботи студента, обчислення рейтингу за
певний період навчання (модуль, семестр, навчальний рік тощо).
5. Розроблення технології обчислення рейтингу на різних етапах навчання.
6. Ранжування студентів за сумарним рейтингом.
Недоліком багатьох моделей є розроблення рейтингових технологій оцінювання
навчальної діяльності студентів лише на окремих етапах навчання або тільки для
певної навчальної дисципліни, деяким моделям бракує системного цілісного
підходу при їх складанні.
У впровадженні рейтингової системи виникають певні труднощі, які повўязані з
громіздкою технологією підрахунку рейтингу на різних етапах навчання. Тому
йдеться про створення зручної системи підготовки даних і розроблення методики
обчисленя рейтингу з застосуванням компўютерних технологій.
Негативним явищем є обмежений доступ студентів до джерел організаційної і
навчально-методичної інформації з даної навчальної дисципліни. Працюючи з
модульно-рейтинговою системою, викладач повинен витрачати більше часу на
розробку учбово-методичних комплексів з навчальних дисциплін, створення системи
контрольних заходів.
Для впровадження такої системи потрібні зусилля учасників навчального закладу
(кафедр, деканатів тощо). На І-ІІІ рівнях розроблення технологій оцінювання та
визначення рейтингу відбувається на рівні деканатів факультетів або, принаймні,
випускаючої кафедри. На всіх рівнях потрібна компўютерна підтримка розрахунків
та збереження інформації [74].
На І рівні оцінювання викладач розробляє завдання контрольного заходу,
враховуючи складність кожної вправи та рівень знань і вмінь, які мають виявити
студенти, виконуючи завдання. Зазвичай, завдання містять диференційні вправи,
котрі відображають різні рівні засвоєння матеріалу (відтворення, застосування
елементарних вмінь та навичок, застосування знань у нестандартних ситуаціях).
Застосування електронних таблиць дає можливість виконувати автоматичні
підрахунки рейтингу кожного студента за 100-бальною системою з переводом у
4-бальну, проводити статистичну обробку результатів з кожного завдання та
загальних підсумків групи, виявляти відхилення показників студентів від
середнього значення по групі, визначати рівень виконання завдань та типові
помилки. Отримана інформація дозволяє виявляти слабовстигаючих студентів,
оперативно вносити корективи у навчальний процес. Запропонована технологія
успішно застосовується також у таких формах контролю як тестування, виконання
комплексних контрольних кваліфікаційних завдань для визначення рівня підготовки
фахівців (бакалаврів, спеціалістів, магістрів).
На ІІ рівні за результатами декількох контрольних заходів визначається рейтинг
студента з окремого модуля навчальної дисципліни. Види та кількість контрольних
заходів визначаються робочою програмою та специфікою навчальної дисципліни.
Вагомість результатів з кожного контрольного заходу неважко визначити викладачу
за допомогою коефіцієнтів значущості, використовуючи основи теорії кваліметрії
[150]. Застосовуючи певну систем