Вы здесь

Вікові та індивідуальні особливості будови передньої стінки черевної порожнини в пізньому пре- та постанальному онтогенезі

Автор: 
Шептун Юрій Юрійович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2003
Артикул:
0403U000720
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Матеріал дослідження
Матеріалом дослідження послужили трупи пізніх плодів і людей різних вікових
груп (34), ізольовані шматочки передньої стінки живота (124). За основу вікової
періодизації постнатального розвитку була взята міжнародна класифікація [91]. У
зв'язку з відсутністю значущих розходжень між окремими параметрами деякі вікові
групи були обўєднані в загальні.
Антропометричні дослідження були проведені на 522 особах різного віку і статі,
на 78 - вивчені топографо-анатомічні особливості рельєфу внутрішньої поверхні
передньої стінки живота в прижиттєвих умовах при лапароскопічних оперативних
втручаннях.
На трупах плодів і людей різних вікових періодів вивчали особливості топографії
окремих структурних компонентів передньої стінки живота, форму живота,
регіональні особливості будови і біофізичних властивостей черевної стінки
(табл.2.1). Особливості внутрішнього рельєфу, взаємини структурних компонентів
ПЧС, характер розташування кровоносних судин у передочеревинному просторі
вивчали в прижиттєвих умовах при лапароскопічних операціях (табл.2.2). При
антропометрії вивчали взаємозалежність між тотальними і парціальними розмірами,
динаміку зміни окремих антропометричних ознак, їх взаємовплив протягом
онтогенезу.
Збір матеріалу для анатомічного дослідження проводили при розтинах в морзі
Дніпропетровського обласного бюро судово-медичної експертизи, моргах СМСЧ-6,
Дніпропетровської обласної дитячої лікарні, а також були використані трупи
людей, які не мають родичів, з будинків престарілих.
Таблиця 2.1
Розподіл морфологічного матеріалу дослідження за віком і методиками дослідження
№ п/п
Вікові групи
Методики дослідження
препарування, горизонтальні топографічні зрізи тулуба
макро- мікроскопія ізольованих шматочків ПЧС
визначення біо-фізичних властивостей на ізольованих зразках ПЧС
Плоди 8-9 місяців
18
Новонароджені і діти до 1 року
18
Юнаки і підлітки
27
Зрілий вік
31
12
Літній і старечий вік
30
10
Всього
34
124
46
Таблиця 2.2
Розподіл матеріалу прижиттєвого вивчення анатомо-топографічних особливостей
внутрішнього рельєфу і судин різних ділянок ПЧС в залежності від віку
№ п/п
Вікові групи
Ділянки живота
надчеревна
бічна і пупкова
підчерев’я
Новонароджені і діти до 1 року
Юнаки і підлітки
Зрілий вік
Літній і старечий вік
Всього
26
26
26

Прижиттєве вивчення внутрішнього рельєфу ПБС було проведено на фотографіях,
отриманих при лапароскопічних оперативних втручаннях у хірургічних відділеннях
СМСЧ-6 і 2-ї дитячої клінічної лікарні м. Дніпропетровська. Реєстрація
матеріалу дослідження здійснювалася протоколюванням, фотографуванням,
відеозйомкою.

2.2. Методики дослідження й обробки даних
2.2.1. Антропометричні дослідження
Антропометричні дослідження проводили як на живих особах, так і трупному
матеріалі з метою зіставлення з морфологічними даними, отриманими на
гістологічних зрізах і з клінічними даними, отриманими при лапароскопії
внутрішньої поверхні черевної стінки. Серед цих методик у роботі використані
наступні:
- визначення довжини тіла. Довжину тіла живих людей вимірювали за допомогою
дерев'яного ростоміра ранком у вертикальному положенні за загальноприйнятою
методикою, у трупів - за допомогою металевої сантиметрової рулетки;
- вимір маси тіла. Масу тіла вимірювали шляхом зважування на стандартних
терезах з точністю до 10 грам;
- визначення розмірів живота. Для визначення форми живота вимірювали відстань
між найбільш низькими крапками 10 ребер (D cost.); відстань між верхніми
передніми остями клубових кісток (D spin.); відстань між найбільш віддаленими
бічними крапками черевної стінки на рівні пупка (D). Вимір окружності живота,
подовжніх розмірів MS, MP, ПЗР проводили в положенні лежачи з використанням
тазомера і полотняної стрічки, яку через сто вимірів заміняли на нову;
- вимір обхватних параметрів стегна, гомілки, плеча, передпліччя, окружності
живота. Вимір проводили за допомогою полотняної стрічки, яку змінювали після
ста вимірів, у людей у вертикальному положенні ранком натщесерце. Обхватні
розміри визначали за максимальною окружністю окремо взятої частини кінцівки,
окружність живота визначали на рівні пупка, вимір передньо-заднього розміру
черевної порожнини визначали на рівні пупка;
- вимір товщини підшкірно-жирових складок (ТПЖС). Вимір ТПЖС плеча і
передпліччя проводили на задній поверхні, стегна, гомілки - на передній, живота
- на рівні вище і нижче пупка за допомогою металевої лінійки;
- вимір підреберного кута проводили в положенні лежачи з використанням
транспортира;
- визначення компонентного складу маси тіла. Для оцінки тонусу і біофізичних
властивостей ПЧС визначали масу жирового і м'язового компонентів (2.1 - 2.3) за
відомими формулами [49, 149] :
D= d · А · k1, (2.1)
де D - маса жирового компонента, кг; d - середня товщина підшкірно-жирових
складок (ТПЖС), мм; A - поверхня тіла, м2; k1 -константа, рівна 1,3.
A - визначали за наступною формулою [49] :
A = W · 0.425 · H · 0.715 · 74.66, (2.2)
де H - довжина тіла, см; W - маса тіла, кг.
M = L · r · k2 , (2.3)
де M - маса м'язового компонента, кг; L - довжина тіла см; k2-константа, рівна
6.5; r - різниця між сумою обхватних розмірів плеча, передпліччя, стегна,
гомілки, розділеною на 25,12 і сумою товщини жирових складок стегна, гомілки,
плеча, передпліччя, розділеною на 80.
2.2.2. Клінічний опис внутрішньої поверхні передньої черевної стінки
З метою вивчення анатомо-топо