Вы здесь

Закрита поєднана торако-скелетна травма (клініко-епідеміологічна характеристика, проблеми діагностики и лікування).

Автор: 
Сацик Сергій Петрович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2003
Артикул:
0403U000791
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

Розділ 2
Програмно методологічне забезпечення
дослідження
2.1. Загальні положення
Програмно методологічне забезпечення дослідження є суттєвим аспектом виконання
дисертаційної роботи. Правильна та коректна розробка програми є підставою для
повноцінного збору інформації та формування бази даних. Методологія аналізу
отриманого фактичного матеріалу у разі застосування адекватних методик дозволяє
отримати вірогідні результати та дійти до обґрунтованих висновків.
Виходячи зі сказаних концептуальних положень, а також мети та завдань даного
дисертаційного дослідження, нами було обрано формування бази даних на підставі
виконання закону великих чисел, а методологію аналізу обрано відповідно до
законів медичної статистики та формальної логіки. Обробку отриманих даних було
проведено за допомогою комп’ютерних технологій.
2.2. Формування бази даних
2.2.1. Загальна характеристика явища.
За даними офіційної статистики ЗПТСТ в Україні отримують біля 10000 осіб, із
них у центрі політравми щорічно проходять лікування 800, тобто за 15 років
загальний масив постраждалих з ЗПТСТ лише у межах м. Києва складає 12000, що
виявляється занадто великим масивом для вивчення і майже не реальним для
проведення повноцінного аналізу.
Враховуючи вищенаведене, ми вважали за доцільне обмежити збір фактичного
матеріалу відповідно до достатнього та необхідного обсягу досліджень.
2.2.2. Визначення достатнього та необхідного обсягу дослідження.
У практиці наукових досліджень у галузі медико-біологічних наук є загально
прийняті визначення необхідного та достатнього масиву (обсягу) матеріалу
досліджень відповідно до закону великих чисел. Розрахунки даного закону
передбачають виконання двох вимог.
Перша – вибірковий масив повинен складатися з випадків, що мають типові риси
для генеральної сукупності, тобто вибіркова сукупність повинна мати усі типові
характеристики, що притаманні генеральній сукупності (у загальному масиві
явищ). Відбір постраждалих для формування бази даних даного дослідження
відбувався за методикою випадкових чисел. Усі постраждалі мали досить виражений
торакальний та кістяковий компонент полісистемного пошкодження, а також
постраждалі, як правило мали супутні пошкодження, що є характерним для
загального масиву постраждалих. Враховуючи вище наведене, є підстави вважати,
що перша вимога закону великих чисел є виконаною.
Друга вимога закону великих чисел передбачає проведення розрахунку необхідного
та достатнього обсягу масиву вивчення. Для вирішення цієї задачі найбільш
оптимальною є методика, яка широко застосовується в медико-статистичних і
клінічних обстеженнях [79, 91, 147].
t 2 * у 2
n = ––––––– (2.1)
?2
де t - довірливий коефіцієнт Ст’юдента,
у - дисперсія теоретичного ряду розподілу,
? - максимально допустима помилка.
Травматична хвороба є альтернативно-варіаційною ознакою, тобто підкоряється
закону диз’юнкції, що визначає максимально можливу дисперсію розподілу
величиною у = 0,5.
Максимально допустиму помилку можна представити у вигляді:
Д = t * m (2.2)
де m - середня помилка інтенсивного показника.
Таким чином, формулу розрахунків можна представити в наступному вигляді:
t 2 * у 2 0.25 * t 2 0,25
n = –––––––– = –––––––––– = –––––– (2.3)
?2 t 2 * m 2 m 2
При проведенні досліджень, аналогічних цьому прийнято визначити довірчий
коефіцієнт Ст’юдента = 2, що відповідає рівню довірчої вірогідності Р = 0,9554
(95,54 %). Виходячи із задач дослідження, рівня довірливої вірогідності, а
також об’єму генеральної сукупності з котрої робиться вибірка, доцільно
визначити максимально допустиму помилку в 10 %, або 0,10. Таким чином, середня
помилка інтенсивного показника визначається так:
? 0,10
m = –– = ––– = 0,05 (2.4)
t 2 2
або 5,0 %, що в даному випадку треба розглядати як помилку методу, яку можна
застосувати для всіх показників, що розраховуються (можлива погрішність).
Виходячи з вищевикладеного, мінімальний, необхідний і достатній об'єм вибірки
може бути визначений в 100 випадків по кожній групі дослідження із загальним
об’ємом вибірки не менше 200 випадків, а з урахуванням ризику випадкової
помилки відбору 20 % - 240 випадків.
Таким чином, враховуючи, що обсяг дослідження в деякій мірі перевищує обсяг
необхідного та достатнього слід вважати, що друга вимога закону великих чисел є
виконаною.
Узагальнюючи вищенаведене варто зауважити, що закон великих чисел виконано в
цілому, а обсяг дослідження є достатнім для проведення повноцінного аналізу й
отримання вірогідних результатів.
2.2.3. Формування бази даних.
Формування бази даних проводилося методом збору інформації з медичних карт
стаціонарного хворого (Ф.003/У), статистичних карт хворих, які вибули зі
стаціонару (Ф.066/У), супровідних листів карет швидкої медичної допомоги
(Ф.114/У), журналу приймального відділення, журналу стаціонарних хворих (з 1999
року форми документів змінено на 003/0, 066/0 та 114/0 відповідно).
Фіксування фактичних даних проводилося на спеціально розроблених картах, та
накопичувалося на електронних носіях інформації. Відбір випадків відбувався
відповідно до закону випадкових чисел. З комп’ютерної бази даних проводилося
отримання інформації для аналізу.
В загальному вигляді вищевикладене наведено у таблиці 2.1.
Що стосується клінічного методу дослідження, то треба відмітити, що всі
постраждалі з політравмою оглядались хірургом відділення політравми,
виконувались дослідження показників червоної крові, біохімічних показників і
коагулограм за загальноприйнятими методиками.
Інструме