Вы здесь

Розвиток, формування та становлення пазух твердої мозкової оболони у ранньому періоді онтогенезу людини

Автор: 
Антонюк Ольга Петрівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2003
Артикул:
0403U001003
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Матеріал дослідження
Об’єктом морфологічної частини дослідження послужили 123 ембріони, передплоди,
плоди та новонароджені, що загинули від причин, які не пов’язані з вадами
головного мозку людини. Матеріали одержували з акушерсько-гінекологічних і
патологоанатомічних відділень лікувальних закладів м. Чернівці та Луганського
державного медичного університету.
У роботі використані серії гістологічних зрізів передплодів, плодів людини з
колекції музеїв кафедри нормальної анатомії Буковинської державної медичної
академії. Краніометрію і корозію плодів та новонароджених у кількості 105
об’єктів проводили на кафедрі оперативної хірургії та топографічної анатомії
Луганського державного медичного університету. Вивчення трупів плодів вагою
понад 500 г, а також трупів новонароджених відбувалося безпосередньо в
прозекторській Чернівецької обласної дитячої лікарні.
Віковий склад біологічних об’єктів дослідження проводили на підставі
вимірювання тім’яно-куприкової довжини (ТКД) та тім’яно-п’яткової довжини
(ТПД). Для уникнення драглистості тулуба і збільшення точності при вимірюванні
розмірів зародків та передплодів перших двох місяців протягом доби проводили
фіксацію у 5-6% розчині нейтрального формаліну. Вимірювання ТКД передплодів,
плодів та новонароджених виконували відразу після їх надходження для
дослідження. Препарати промивали у 1-2% розчині формаліну, після чого
переносили їх у 5-6% розчин формаліну, де вони постійно зберігалися [80].
Поділ морфологічних об’єктів дослідження за віковим складом представлений у
таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Кількість та віковий склад об’єктів, які вивчалися методами гістологічного
дослідження, ін’єкції, корозії, комп’ютерної обробки зображень та дослідження
краніограм
Вік зародків
Тім’яно-куприкова довжина (мм)
Кількість об’єктів, які вивчалися методами
Гістологічного та морфологічного дослідження
Ін’єкції та корозії
Лазерна поляриметрія
Краніограми
Ембріони
До 5 тижнів
5,0-7,0
5-6 тижнів
8,0-13,5
6-7 тижнів
15,0-17,8
Перед плоди
7-8 тижнів
19,5-22,0
8 тижнів
24,7-28,0
8-9 тижнів
31,0-40,3
9-10 тижнів
42,0-48,5
10-11 тижнів
53,3-61,0
Плоди
11-12 тижнів
65,5-78,5
4 місяці
85,5-120,5
6
10
5 місяців
140,5-185,0
13
6 місяців
210,0-230,0
14
7 місяців
250,0-285,5
11
8 місяців
295,0-320,0
16
9 місяців
345,0-415,0
10
10
Новона-роджені
> 415,0
10
20
Всього
106
14
105
2.2. Методи дослідження
Топографо-анатомічні дослідження пазух ТМО у пренатальному періоді розвитку
людини складалися з методик макроскопії та мікроскопії; виготовлення
послідовних гістологічних та топографо-анатомічних зрізів; звичайного та
тонкого препарування під контролем бінокулярної лупи; для новонароджених
ін’єкції пазух ТМО виконувались через зовнішні і внутрішні яремні вени, для
плодів – через вушко правого передсердя та верхню порожнисту вену з поетапним
препаруванням пазух ТМО і наступною корозією.
На кожному передплоді, плоді та новонародженому вираховувався черепний індекс
за формулою:
Згідно методики, розробленої В.М.Шевкуненко (1935), поздовжній розмір черепа
визначався краніоциркулем від надперенісся до потиличного виступу; поперечний –
між найбільш віддаленими точками на тім’яних горбах. Якщо черепний індекс у
плодів і новонароджених менше 75%, то це характеризує доліхоцефалію, при
75-79,9% – мезоцефалію, а при 80% і більше – брахіцефалію.
Морфометрія пазух ТМО включала вимірювання довжини, ширини та висоти. Для
більш детального вивчення цих питань вперше були використані мікрометричні
вимірювання венозних колекторів у передплодів, плодів та новонароджених, згідно
приведених формул площі та об’єму (рис. 2.1, рис. 2.2).

Рис. 2.1. Форма верхньої стрілоподібної та прямої пазух ТМО.

Рис. 2.2. Форма поперечної пазухи ТМО.
Об’єм черепа у передплодів, плодів та новонароджених визначався за формулою:
де – половина довжини, висоти і ширини черепа.
Площа просвіту пазухи трикутної форми визначалася за формулою:
,
де , – ширина і висота просвіту пазухи.
Площа просвіту пазухи овальної форми визначалася за формулою:
де та – половина ширини і висоти пазухи.
Об’єм пазух ТМО визначався за формулою:
де – довжина пазухи, , - площі просвіту пазухи у початковому та кінцевому
відділах відповідно.
Поперечно-поздовжній індекс пазухи вираховувався за формулою:
Висотно-поздовжній індекс пазухи вираховувався за формулою:
У роботі використовувались наступні методики: ін’єкція та корозія пазух ТМО;
морфометрія пазух ТМО; краніометрія; дослідження гістотопографічних зрізів
після фарбування гематоксилін-еозином по Ван-Гізону, фукселіном по Вейгерту або
Вейгерту-Харту; комп’ютерно-графічна обробка зображень та обчислення
морфометричних параметрів; лазерна поляриметрія.
Морфологічна цифрова інформація, яку отримано у процесі роботи, оброблена
методами варіаційної статистики з визначенням середньої величини та похибки до
неї , критерій Стьюдента (t) та ступеня достовірності (р), В.Ю.Урбах [125]. Для
проведення кореляційного аналізу між довжиною, шириною, висотою черепа та
відповідними морфометричними параметрами початкового та кінцевого відділів
пазух ТМО, а також поперечно-поздовжніми та висотно-поздовжніми індексами
пазухи ТМО, використовувались програми Statistіca, SPSS, Statgraph, 2002.
2.3. Метод макроскопічного дослідження
Для вивчення структури та пр