Вы здесь

Морфофункціональний стан кровоносних судин, гемомікроциркуляторного русла і паренхіми сім'яників в нормі та після дії загальної глибокої гіпотермії

Автор: 
Гречин Андрій Богданович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2003
Артикул:
0403U001043
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

Розділ 2
Матеріали і методи дослідження
Об’єктом для вивчення будови кровоносних судин, гемо-мікроциркуляторного русла
та паренхіми статевої залози самців було обрано білих безпорідних дорослих
щурів масою 180-200 г. Вибір впав саме на цих тварин тому, що за своїми
морфологічними особливостями сім’яники щурів найбільш подібні до яєчок людини
[6, 62, 230, 276]. З метою виключення впливу на експеримент сезонного та
добового ритмів біологічної активності та інших факторів, досліди проводилися в
літній період, завжди в ранковий час, через 18 год після останнього годування.
У роботі було використано 155 тварин, що утримувались в умовах віварію при
16-годинному світловому дні на натуральному кормі, без обмежень у воді. Тварини
контрольної та дослідної груп перебували в однакових умовах. Для контролю
використовувались інтактні тварини приблизно однакової маси та віку з
піддослідними. Евтаназія тварин здійс-нювалася шляхом передозування ефіру для
наркозу.
Для дослідження було виділено чотири групи тварин. Перша група (20 тварин) була
контрольною. Другу групу (20 тварин) піддавали охоло-дженню, доводили ректальну
температуру до + 14єС і відразу забирали матеріал для дослідження. Третя група
була найчисельнішою. До її складу входило 100 щурів, на яких вивчали
пошкоджуючі та адаптаційно-відновні процеси на 1-шу, 3-тю, 7-му, 14-ту, 30-ту
доби постгіпотермічного періоду. При цьому на кожний термін дослідження
використовувалося по 20 тварин. Четверта група (15 тварин) – для підбору
оптимальної ректальної темпера-тури з метою зменшення летальності серед тварин
(табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Загальний розподіл тварин по серіях і характеру проведення
експериментів
Серії
К-сть
тварин
Тривалість
експерименту
Методи дослідження
ін’єкцій-ний
Гістологічний
електрон-номікрос-копічний
гематок-силін та еозин
Фукселін і пікро-фуксин
Контроль
20
Дія
холоду
20
Відразу після дії холоду
Пошкод-жуючі та відновно-адаптацій-ні процеси
100
1, 3, 7, 14 і 30 діб
25
25
25
25
Підбір оп-тимальної темпера-тури
15
80-90хв
Всього
155
35
35
35
35
Вивчення кровоносних судин, ланок гемомікроциркуляторного русла і паренхіми
сім’яників здійснювали комплексними методами. Для вирішення поставлених завдань
було застосовано наступні методи досліджень:
1. Експериментальний підбір оптимального зниження ректальної тем-
ператури для зменшення летальності серед тварин.
2. Охолодження тварин до стану загальної глибокої гіпотермії.
3. Ін’єкційний метод дослідження судинного русла сім’яників щура.
4. Гістологічні дослідження стінки судин, гемомікроциркуляторного русла і
паренхіми сім’яників в нормі та після дії загальної глибокої гіпотермії.
5. Електронномікроскопічне дослідження гемомікроциркуляторного русла і сім’яних
звивистих канальців сім’яників в нормі та після дії загальної глибокої
гіпотермії.
6. Кількісний аналіз результатів морфометричного дослідження із статистичною
обробкою даних.
2.1. Експериментальний підбір оптимального зниження ректальної температури для
зменшення летальності серед тварин.
Дане дослідження проводилося з метою визначення оптимальної температури, при
якій летальність тварин є мінімальною.
Використано 15 тварин в трьох серіях дослідження. В першій серії ректальну
температуру знижували до + 10°С, в другій - до + 12°С, в третій - до + 15°С.
Результати дослідження показали, що при охолодженні до + 10°С всі тварини
гинули, до + 12°С - гинули чотири з п’яти щурів, а до темпера-тури + 15°С - всі
тварини залишалися жити, що в подальшому давало можливість прослідкувати у
динаміці розвиток патологічного та репаратив-ного процесів. Саме тому в роботі
ми користувались розрахунковим зниженням ректальної температури до + 15°С. Для
забору матеріалу проводили евтаназію шляхом передозування ефірного наркозу.
2.2. Охолодження тварин до стану загальної глибокої гіпотермії.
Тварин дослідної групи поміщали в холодову камеру з температурою – 32°С. При
цьому вимірювали ректальну температуру, досягаючи її зниження з + 38-39°С до +
15°С. Тривалість охолодження залежала від індивідуальних властивостей організму
тварин [25], але в середньому становила 80-90 хв.
2.3. Ін’єкційний метод дослідження судинного русла сім’яників щура.
Для вивчення судинного русла сім’яників користувалися ефірно-хлороформною
сумішшю паризької синьої (10 г фарби на 100 мл розчинника, що складався з
хлороформу та ефіру у співвідношенні 1 : 3). Вищевказану суміш вводили в
черевну аорту. Після заповнення судинного русла забирали сім’яники і фіксували
в 12%-му нейтральному формаліні протягом 14-ти діб. Після промивання в
проточній воді протягом 24 год робили зрізи товщиною 20-30 мкм на заморжуючому
мікротомі МЗ-2. Далі препарати обезводнювали у спиртах зростаючих концентрацій,
просвіт-лювали в метиленовому ефірі саліцилової кислоти і заключали в
полістерол. Препарати вивчалися під мікроскопом МБР-3 при різних збільшеннях.
2.4. Гістологічні дослідження стінки судин, гемомікроциркулятор-ного русла і
паренхіми сім’яників в нормі та після дії загальної глибокої гіпотермії.
Світлооптичне вивчення сім’яників у нормі та в різних умовах експерименту
проведено на 140 білих щурах, із розрахунку по 20 тварин на кожний термін .
Після забору матеріал фіксували протягом 2-3 діб в розчині Буена з триразовою
зміною фіксаторів. Після цього проводили обезводнення в спиртах зростаючої
концентрації і заливали в парафінові блоки. Зрізи, товщиною 5-7 мкм, фарбували
гематоксиліном і еозином, фукселіном та пікрофуксином і досліджували під
мікроскопом МБР-3 при різних збільшеннях (окуляр 10, об’єктив 8-20-40-90).
2.