Вы здесь

Водозберігаючі природоохоронні технології зрошення земель у приморських регіонах (на прикладі Краснознам'янської зрошувальної системи)

Автор: 
Козішкурт Світлана Миколаївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2003
Артикул:
3403U001087
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ПРИРОДНІ УМОВИ Краснознам’янського масиву та методика ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Природні умови об’єкту
2.1.1. Загальна характеристика.
Краснознам’янський зрошувальний масив розташований у межах древньої
тераси-дельти Дніпра (Херсонська область) і представляє собою слабо
розчленовану рівнину, нахилену в сторону Дніпра і Чорного моря.
Абсолютні відмітки землі в центральній частині масиву становлять 20...30 м і
постійно знижуються до 0 на узбережжі моря. Рельєф у межах зони спокійний.
Одноманітність рівнинного рельєфу порушується його мікроформами - піщаними
горбами ("кучугурами") на півночі та просадними блюдцями-подами на решті
території.
Землі Скадовського, Голопристанського та Каланчацького районів, що зрошуються
водами Краснознам'янського магістрального каналу, розташовані між каналом і
береговою лінією (рис.2.1). Ця частина Краснознам'янського масиву отримала
назву приморської зони зрошення. На півночі з приморською зоною межують землі,
що зрошуються Зональним каналом і землі Чулаківської зрошувальної системи.
Джерелом зрошення земель цієї зони є води Каховського водосховища, що надходять
Північно-Кримським, а з 61-го км - Краснознам'янським магістральними каналами.
2.1.2. Кліматичні умови.
Приморська зона відрізняється різкою засушливістю і високими температурами в
літній період. Кількість річних опадів у середньому становить 350...450 мм, за
вегетаційний період - 170...250 мм, а в окремі роки знижується до 60...70 мм.
Тривалість теплого періоду становить
Скиди ДСВ по водоприймачах
Структура Краснознам’янської ЗС
Скиди
Кількість
Район
Водоприймач
Назва УЗС
Площа зрошення, тис.га
К-сть експл.діл.
2-10
10
Голопристанський
Тендрівська затока
Краснознам’янське м.Скадовськ
39,7
11-18а
Голопристанський
Чорне море
19-40б
24
Скадовський
Джарилгацька затока
Каланчацьке*
смт Каланчак
20,5
41-46
Скадовський
Каржинська затока
47-75
30
Каланчацький
Каркинітська затока
Приморське
м.Гола Пристань
35,2
82
Зона впливу КрЗС

УКДС м.Гола Пристань
614 НС
* скид 1 впадає в Ягорлицький лиман
* крім того 7,0 тис. га дренажу (99 свердловин вертик. дренажу)
Умовні позначення: 1...7 - зони впливу; 1...75 - скиди; УЗС - управління
зрошувальною системою; УКДС- управління
колекторно-дренажними системами.
Рис.2.1. Схема Краснознам’янської зрошувальної системи
270...285 днів. Безморозний період - 170...185 днів, а період з температурою
повітря +5° С і вище - 230...290 днів. Сума температур за травень-вересень
рівна 3200...3400° С.
Сумарне випаровування з поверхні ґрунту в зоні набагато перевищує опади.
Випаровування з водної поверхні за вегетаційний період середнього по вологості
року становить 800...900 мм, а з плавнів з болотною рослинністю - 1000...1300
мм. Середньобагаторічні значення деяких природних умов наведені в табл.2.1.
Таблиця 2.1.
Середньобагаторічні показники кліматичних умов (метеостанція Бехтери).
Місяці
Температура повітря, °С
Опади, мм
Сумарна ФАР, мДж/м2
Дефіцит вологи повітря, мб
Гідротер-мічний коефіцієнт
Випаровування, мм
з водної поверхні
при болотній рослин-ності
-4
33
66
0,6
-2
27
98
0,7
25
180
1,5
42
55
28
245
3,9
1,0
77
100
16
36
333
6,8
0,7
127
165
20
46
346
9,9
0,8
128
167
23
45
361
13,0
0,6
153
199
23
65
316
12,0
0,5
144
187
17
46
240
7,5
0,5
102
133
10
11
30
151
3,3
0,9
60
78
11
33
70
1,2
25
33
12
38
52
0,7
За
рік
10
406
2457
5,1
за 4-10
0,7
850
1178
Більшу частину року дмуть північно-східні та східні вітри. У весняно-літній
період вони часто досягають значної сили і переходять у пилові, або так звані
"чорні" бурі (до 30 діб), які приносять велику шкоду сільськогосподарським
культурам, значно збільшують випаровування вологи з грунту, сприяють вітровій
ерозії земель. Дані по швидкості вітру наведені в табл.2.2.
Таблиця 2.2.
Швидкість вітру за період вегетації, м/с (метеостація Бехтери).
Години
Значення
М і с я ц і
Середнє за 4…9
9
1.00
min
2,1
2,1
1,0
1,1
1,0
0,9
1,4
max
4,5
4,0
2,7
2,5
3,0
3,1
3,5
7.00
min
2,8
2,3
1,8
2,0
1,6
1,7
2,0
max
5,9
5,3
4,5
3,9
4,6
3,4
4,6
13.00
min
4,8
4,3
3,9
3,1
3,9
4,1
4,0
max
9,3
8,3
8,2
6,9
7,8
11,0
8,6
19.00
min
2,3
2,2
1,5
0,9
1,0
1,5
1,6
max
5,8
5,3
5,4
5,1
4,6
4,8
5,2
Сума діб з швидкістю вітру більше 4,0 м/с (%)
21,5
(72)
19,5
(63)
19,0 (64)
19,0 (63)
19,5
(63)
21,0
(63)
(65)
Незначні опади, висока температура та засушливі вітри при високих швидкостях
обумовлюють значний дефіцит вологості повітря. У несприятливі періоди
температура повітря (30° С і вище) поєднується із зниженням відносної вологості
до 20 % і нижче.
У приморській смузі Херсонської області за останні 30 років було 18 засух, з
яких 1 винятково жорстка (втрата врожаю до 40 %), 3 жорстких (до 30 %), 7
сильних (до 20%) та 7 середніх (до 10%). Імовірність засухи в цій зоні
становить 60%. Тому отримання високих і стабільних урожаїв
сільськогосподарських культур, зміцнення кормової бази тваринництва,
забезпечення харчування населення та рекреаційно-курортних комплексів можливі
тільки на фоні зрошення земель.
2.1.3.Гідрологічна та гідрогеоло-гомеліоративна характеристики.
Масив розташований на алювіальних терасах нижнього Дніпра і тільки в межах
Каланчацького півострова - на Присивашській лесо-акумулятивній
рівнині-низовині. За своїми природними умовам він представляє єдиний регіон, що
знаходиться в зоні степів. У геологічній будові приймають участь докембрійські,
пале