Вы здесь

Застосування нормобаричної гіпоксітерапії у відновлювальному лікуванні часто хворіючих дітей

Автор: 
Морозова Ольга Вікторівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2003
Артикул:
0403U001126
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Дисертаційна робота була виконана на клінічній базі кафедри пропедевтики
дитячих хвороб (завідувач – доктор медичних наук, професор Бабій І.Л. )
Одеського державного медичного університету у дитячому відділенні № 1 МКЛ № 2
(головний лікар – Полясний В.А.) впродовж 5 років (1996-2001р.р.).
У процесі виконання роботи спостереженням були охоплені 128 дітей віком від 6
до 10 років, що перенесли чотири і більше респіраторних захворювань за рік
протягом двох років. Методом випадкового відбору хворих було розподілено на дві
групи: основну (78 дітей) і контрольну (50 дітей), аналогічні за віком, статтю
і тривалістю захворювання.
Для вирішення поставлених завдань, у часто хворіючих дітей вивчалися анамнез
життя і хвороби, особливості розвитку дитини, перенесені раніше захворювання й
умови, що сприяли розвитку і рецидивуванню респіраторних захворювань. У всіх
дітей було проведено загальноклінічні дослідження, а за необхідністю –
додаткові: рентгенограма органів грудної клітки, визначення рівня сироваткового
заліза, коефіцієнта насичення трансферину, загальної залізозв’язуючої здатності
сироватки крові, а також застосовувався комплекс спеціальних досліджень.
Багато авторів зазначають, що в сучасних умовах постановка діагнозу,
визначення функціонального стану організму, виявлення ефективності різних
методів терапії не можуть ґрунтуватися тільки на підставі оцінки результатів
клінічних спостережень (113,114). Необхідно при цьому використовувати ряд
об'єктивних тестів, що в тій чи іншій мірі відображають стан реактивності
організму. У зв'язку з цим нами застосовувалися спеціальні методи, які надають
можливість більш точної оцінки функціонального стану організму часто хворіючих
дітей, всебічного вивчення впливу НГТ на різні ланки патогенезу рецидивування
респіраторних захворювань, а також впливу запропонованого комплексу
відновлювального лікування на клінічний перебіг респіраторних захворювань у
часто хворіючих дітей.
У процесі спостереження діти обстежувались в динаміці – до початку лікування, в
процесі лікування, відразу після завершення курсу лікування – для досягнення
беспосередніх результатів лікування, і рік згодом – для оцінки віддалених
наслідків.
Як нормативні використовувалися показники здорових дітей віком 6-10 років (20
осіб), отримані під час аналогічних досліджень.
Клінічні прояви під час респіраторних захворювань, особливо ускладнених
бронхітом, як відомо, супроводжуються рядом функціональних розладів, що
підтверджується і нашими дослідженнями. При цьому функціональні показники
нормалізуються значно пізніше, ніж клінічні симптоми, що відіграє основну роль
як критеріальний фактор, і це визначає повноту ремісії. Характер і ступінь
вентиляційних порушень адекватно показують в динаміці ефективність лікувальних
і оздоровчих заходів на ранніх етапах відновлювального лікування, а також
прогноз захворювання.
Функція зовнішнього дихання (ФЗД) вивчалася методом комп'ютерної спірографії
(СГ), з використанням спірографа “Sріrоsіff SP-5000” (Fucuda, Japan) з
комп'ютером, що забезпечує автоматичний вимір легеневих об’ємів і швидкостей на
петлі «потік-об’єм» і розрахунок показників в абсолютних величинах і відношення
отриманих даних у відсотках від нормативних. В основу комп'ютерного розрахунку
величин закладений метод KNUDSON, який враховуює вік, стать і зріст
обстежуваних дітей. Найбільш інформативними, із практичної точки зору (115), є
життєва ємність легенів (VC), форсована життєва ємність легенів (FVC),
відношення FVC і VC у відсотках – індекс Тифно, а також форсований об’єм видиху
за 1 секунду. Крім цього, реєстрували максимальну швидкість повітря (РЕ) і
максимальну об'ємну швидкість на рівні 25%, 50%, 75% ЖЕЛ (FEF25, FEF50, FEF75).
зафіксували найкращі дані за трьома спробами. Дані інтерпретували з урахуванням
комплексу показників.
На думку багатьох авторів, вегетативні порушення супроводжують рецидивуючі
захворювання ВДШ і бронхів у дітей. Виконуючи значну роль у появі і закріпленні
БОС, вони нерідко зумовлюють розвиток клінічної картини БА, а надалі
допомагають визначити характер перебігу захворювання і його прогноз
(116,117,118,119). Тому нами було проведене вивчення функціонального стану ВНС
за допомогою спектрального аналізу ритму серця (РС). Зміни РС – це найбільш
лабільна і легко реагуюча реакція організму у відповідь на будь-який вплив.
На нашу думку, визначення особливостей функціонування вегетативної нервової
системи у ЧХД буде сприяти виявленню значності вегетативної дисфункції у
формуванні рецидивуючих захворювань органів дихання у дітей, а також, з огляду
на описані авторами (120) доброякісні зміни ВНС під впливом НГТ, обґрунтуванню
застосування НГТ як патогенетичного методу відновлювального лікування ЧХД.
Вивчення ВНС в обстежених дітей являло собою спеціальне обстеження і
здійснювалося в трьох традиційних аспектах, прийнятих у сучасній
нейровегетології: дослідження вегетативного тонусу, вегетативної реактивності і
вегетативного забезпечення діяльності (121).
Дослідження хворих проводилося у динаміці проведеної терапії в ідентичних
умовах у ранкові години при температурі повітря 20-22° С з відносною вологістю
50-60%.
Початковий вегетативний тонус і вегетативна реактивність оцінювалися за
таблицею А.М. Вейна і кардіоінтервалографією (КІГ) із спектральним аналізом
варіабельності ритму серця. Проводили реєстрацію КІГ-ми (КІГ) і пневмограми з
наступним аналізом варіабельності ритму серця (РС) і дихання за допомогою
комп'ютерної системи «ЕКГ-12» («Іоліна», Москва) за програмою «КАРИТМ-96»
Гутермана Е.М. Отримані п'ятихвилинні відрізки запису