Вы здесь

Дуб червоний (Quercus rubra L.) в лісових насадженнях Львівщини

Автор: 
Івченко Анатолій Іванович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2003
Артикул:
0403U001305
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄКТИ, ПРОГРАМА ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Місце та об'єкти досліджень
Для виконання програми досліджень відбирались ділянки дуба червоного різних
класів віку в чистих та мішаних лісових насадженнях найбільш поширених типів
лісорослинних умов Західноукраїнського регіону. Виявилось, що такі насадження
переважно зосереджені в лісогосподарських підприємствах Львівської області
(Західний Лісостеп, включаючи Мале Полісся, а також Прикарпаття та
нижньогірський пояс Карпат), яка в регіоні найбільш насичена насадженнями дуба
червоного. Саме на них і були зосеред-жені дослідження. Тут же представлені й
найстаріші в регіоні деревостани, що створює сприятливі умови для вивчення і
порівняння їх стану, біологічної стійкості та продуктивності, а розміри ділянок
переважно дозволяють закласти тимчасові пробні площі згідно існуючих вимог. В
деяких випадках (малопоши-рені насадження старшого віку, які представлені
невеликими ділянками) розмір пробних площ вимушено був дещо менший від
рекомендованих. Відно-сна компактність розміщення відібраних ділянок дуба
червоного дозволяє вивчити особливості росту цього виду в найпоширеніших в
регіоні групах типів лісу, де насадження цього виду найбільш поширені
(переважно це вологі діброви і судіброви та вологі бучини, рідше – вологі
соснові субори).
В зв'язку з існуючою плутаниною щодо систематики і таксономії дуба червоного,
морфологічних особливостей кори та якості деревини в роботі значне місце
займають теоретичні дослідження.
При написанні дисертації використано матеріали 67 ПП, 68 модельних дерев дуба
червоного, 21 – дуба звичайного та 32 дерева інших порід. Для уточнення типів
лісорослинних умов при закладанні ПП описано і проаналізовано 64 ґрунтових
шурфи. Взято 60 зразків ґрунту та проведено їх агрохімічний аналіз.
2.2. Програма досліджень
Програмою досліджень передбачалось:
1. Вивчити історію інтродукції дуба червоного в Європу і введення в насадження
України та їх мотивацію. Встановити кліматичну відповідність регіонів України
природному ареалу дуба червоного та його екологічним особливостям.
2. Провести систематичну ботанічну ідентифікацію особин поширеного в лісових
насадженнях країни інтродукованого американського дуба, вияснити суперечливі
питання стосовно його наукової назви та еколого-біологічних властивостей,
встановити існуюче внутрішньовидове різноманіття.
3. Вивчити стійкість лісових насаджень дуба червоного щодо негативних природних
факторів та порівняти із стійкістю насаджень дуба звичайного.
4. Вивчити основні морфологічні властивості кори та особливості формування його
деревини; порівняти одержані дані з власними матеріалами по дубу звичайному в
регіоні досліджень та з опублікованими в літературі.
5. Вивчити алелопатичні властивості дуба червоного та провести їх порівняння з
дубом звичайним. Вияснити вплив згаданого інтродуцента на ґрунт.
6. Встановити особливості росту дуба червоного у порівнянні із звичайним і
скельним видами дуба та іншими основними породами-лісоутворювачами. Звернути
увагу на швидкість росту порід-компонентів у мішаних насадженнях. Вивчити
реальну конкурентноздатність цих порід та показати прогноз життєздатності їх
мішаних насаджень. Дослідження провести на лісотипологічній основі.
7. Зробити обґрунтоване заключення про лісогосподарські властивості та основні
особливості дуба червоного, дати відповідні рекомендації виробництву з приводу
подальшого вирощування його насаджень.
2.3. Методика досліджень
В основу методики проведення досліджень покладено такі принципи:
1. Для визначення біометричних даних стовбурів дерев дуба червоного і супутніх
порід та їх насаджень використано широко відомі методи лісової таксації та
лісівництва із закладкою ПП, переліком дерев за породами і ступенями товщини,
переважно із взяттям по 1–3 модельних дерева дуба червоного та по 1 модельному
дереву порід-компонентів, встановленням особливостей росту цих порід,
визначенням об'єму стовбурів модельних дерев і запасу стовбурної деревини за
елементами лісу та об'єму ядрової і заболонної деревини, а також об'єму кори
модельних дерев дуба червоного і дуба звичайного; проведено опис трав'яного
вкриття, ґрунту, визначення типу лісу [4, 6, 32, 33, 42, 43, 49, 129, 147, 155,
159, 161, 163, 172]. Насадження розділяли на яруси за морфологічними ознаками.
Сухостій, при його наявності, також розділяли на яруси, з яких ці дерева
походили.
2. Для визначення рівня реальної конкурентноздатності деревних компонентів у
мішаних насадженнях проводили порівняння часток кожної породи в складі
насадження за стовбурним запасом та за кількістю дерев [129]. Для цього частку
кожного елементу лісу за запасом записували в чисельнику, а за кількістю дерев
– у знаменнику коефіцієнта. Чим більша величина отрима-ної пропорції, тим вища
реальна конкурентноздатність породи. І навпаки.
3. Для вивчення морфологічних особливостей особин виду та його ботанічної
ідентифікації проводили візуальні спостереження за ними на ходових лініях під
час рекогносцирувальних обстежень та пробних площах з описами насаджень на
стаціях, де звертали увагу на морфологічні ознаки, внутрішньовидову мінливість,
фенологічні процеси, наявність пошкоджень та інші показники, що характеризують
біофізіологічний стан деревних рослин та їх таксономічну належність [25, 128,
138, 139].
4. Для виявлення та вивчення пошкоджень і хвороб дуба червоного в лісових
насадженнях застосовували рекогносцирувальний метод та проводили
лісопатологічні обстеження тимчасових таксаційних пробних площ згідно
опублікованих методик [74, 189, 212, 214, 215]. При встановленні рівня
механічної стійкості стовбурів дерев щодо дії вітру