Вы здесь

Транспортна інфраструктура західноукраїнського прикордоння: економіко-географічне дослідження.

Автор: 
Бордун Ореста Юріївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2003
Артикул:
0403U001307
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ЧИННИКИ РОЗВИТКУ ТРАНСПОРТНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОГО ПРИКОРДОННЯ
2.1. Основні підходи до делімітації об’єкту дослідження
Делімітація прикордоння здійснюється за двома підходами: перший зо­нальний, при
якому виділяється прикордонна зона шириною від 10 до 50 км; другий
реґіональний, при якому виділяються прикордонні адміністративні реґіони, що
мають безпосередній вихід на кордон.
Західноукраїнське прикордоння – це прикордонний реґіон України, що охоплює 6
областей України, загальна площа яких рівна 96,9 тис. км2. Державно-політична
делімітація ЗУП, здійснена О. І. Шаблієм, визначає три
адміністративно-територіальні рівні [125, с. 8-9].
Перший – міжобласний. У цьому значенні ЗУП – це сукупність шести областей, що
прилягають до державного кордону (Рівненська, Волинська, Львівська,
Закарпатська, Івано-Франківська і Чернівецька). Реґіон межує з шістьма
країнами-сусідами І-го порядку, а зокрема з такими їхніми
адмі­ністративно-територіальними одиницями: з Брестською областю Білорусі,
Любельським та Підкарпатським воєводствами Польщі, Пряшівським та Кошіцьким
краями Словаччини, угорськими медьє – Сабольч – Сатмар-Берег, румунськими
жудецями – Сату-Маре, Марамуреш, Сучава та Бото­шані, а також Бричанським та
Окнинським жудецями Молдови.
Другий – міжрайонний. Це природна смуга, що складається з 32 адмі­ністративних
районів: Рокитнянський Рівненської області, Любешівський, Ратнівський, Шацький,
Любомльський, Володимир-Волинський, Івани­чівський Волинської області,
Сокальський, Жовківський, Яворівський, Мостиський, Старо-Самбірський,
Турківський Львівської області, Велико-Березнянський, Перечинський,
Ужгородський, Берегівський, Виногра­дівський, Хустський, Тячівський, Рахівський
Закарпатської області, Верхо­винський Івано-Франківської, Путильський,
Вижницький, Сторожи­нецький, Глибоцький, Герцаєвський, Новосе­лицький,
Кельменецький, Сокирянський Чернівецької області .
Третій рівень – рівень сільрад і міськрад, що прилягають до дер­жавного
кордону. Ширина смуги визначається десятьма км та довжиною тягнеться на 1830
км. Зі всіх трьох рівнів цей рівень найбільше має при­кордонної інфраструктури,
особливо на прикордонних переходах.
Оскільки статистична інформація про стан транспортної інфра­структури у всіх
управліннях та відомствах подається на міжобласному рівню, то саме на цьому
рівні здійснюється дане дисертаційне дослідження.
Дослідження ЗУП за допомогою методу графів дало наочну кар­тину взаємного
розміщення областей, визначило центральне місце Львів­ської області та ступінь
зв’язності й доступності графа-моделі (рис. 1.2). Кельменецький, Сокирянський
Чернівецької області.
Третій рівень – рівень сільрад і міськрад, що прилягають до дер­жавного
кордону. Ширина смуги визначається десятьма км та довжиною тягнеться на 1830
км. Зі всіх трьох рівнів цей рівень найбільше має при­кордонної інфраструктури,
особливо на прикордонних переходах.
Оскільки статистична інформація про стан транспортної інфраструктури у всіх
управліннях та відомствах подається на міжобласному рівню, то саме на цьому
рівні здійснюється дане дисертаційне дослідження.
Дослідження ЗУП за допомогою методу графів дало наочну кар­тину взаємного
розміщення областей, визначило центральне місце Львів­ської області та ступінь
зв’язності й доступності графа-моделі (рис. 2.2) [124, c. 207].
Зв’язність графу оцінюємо за допомогою б і в індексів. Оскільки в даному графі
нараховується 6 вершин та 7 ребер, то індекс в визначаємо як Отже наша модель
вже відійшла від графа-дерева, але ще не має циклічних зв’язків в достатній
кількості.
Число циклів графу визначається як
En – Yn + Cn,
де Cn – число компонентів зв’язності графа (у нас рівна 1).
Тоді 7 – 6 + 1 = 2
Параметром, що дозволяє оцінити зв’язність графа, є індекс

Виходячи з даного результату бачимо, що даний граф має 28% надлишкових зв’язків
(згідно методу Гаррісона і Мобла).
а) індекс доступності – загальна відстань від певної вершини до всіх інших
вершин (сума всіх відстаней до кожної точки, що подається в наведеній матриці).
Розрахувавши цей показник, ми отримуємо такий результат: Львів – 6; Луцьк – 9;
Рівне – 9; Івано-Франківськ – 7; Ужгород – 8; Чернівці – 11.
Центральною в графі є вершина з найменшим числовим значенням індексу
доступності. Львівська область займає центральне положення, далі йде
Івано-Франківська. Екстремально високим числовим значенням індексу, тобто
найменшою доступністю, відзначається Чернівецька область.
б) індекс Бавелаша, що дорівнює відношенню загальної суми індексів доступності
до кожного індексу, буде такий: Львівська – 8,33, Волинська та Рівненська –
5,55, Івано-Франківська – 7,14, Закарпатська – 6,25, Чернівецька – 4,54. Тут
центральна вершина має найбільший індекс і це знову Львівська область.
в) число Кеніга – це найбільший індекс доступності рядка матриці найкоротших
відстаней між вершинами. У нас це Львівська область – число Кеніга – 2.
г) степінь вершини – це кількість інцидентних їй ребер.
Поглянувши на граф, ми бачимо, що найбільший степінь вершини (4) має Львівська
область.
Львів
Луцьк
Рівне
Івано-Франківськ
Ужгород
Чернівці
Масштаб 1:8 000 000
Рис. 1.1. Граф-модель взаємного розміщення областей, що складають
західноукраїнське прикордоння
Львів
Луцьк
Рівне
Івано-Франківськ
Ужгород
Чернівці
Сума
Львів
Луцьк
Рівне
Івано-Франківськ
Ужгород
Чер­нівці
11
Рис. 2.2. Матриця взаємного розміщення областей ЗУП
Отже, дослідивши ЗУП теоретико-графовими параметрами можна