Вы здесь

Оптимізація лікування дітей у критичних станах, що зумовлені ураженням центральної нервової системи при інфекційних захворюваннях

Автор: 
Москаленко Сергій Валентинович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2003
Артикул:
0403U001310
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

Глава 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Характеристика обстежених хворих
Дане дослідження грунтується на аналізі 104 історій хвороби дітей у віці від 3
місяців до 14 років, які знаходились на лікуванні в дитячому інфекційному
відділенні інтенсивної терапії ЦМКЛ № 1 м.Донецька у 1996-2002 рр. з ознаками
порушення вітальних функ­цій. У дослідження включали дітей з критичними
станами, зумовленими ураженням центральної нервової системи при інфекційній
патології.
Ретроспективно усі спостереження були розподілені на 2 групи, відповідно до
виду ураження ЦНС. У першу групу (64 дитини) увійшли хворі із скороминучим
порушенням діяльності головного мозку: 34 дитини з енцефалічною реакцією на
фоні гострої респіраторної вірусної інфекції верхніх дихальних шляхів (ГРВІ) і
30 дітей з первинним нейротоксикозом при гострій кишковій інфекції (ГКІ). Другу
групу (40 дітей) склали пацієнти із стійким ураженням ЦНС: 16 хворих з
первинним вірусним енцефалітом (ВЕ) і 24 пацієнти з первинним гнійним
бактеріальним менінгітом з енцефалічним синдромом (ГМЕ).
Для виключення впливу неконтролюючих у даному дослі­дженні факторів (стать,
вік, давність захворювання) на результати роботи, групи хворих формували
методом випадкового відбору. Така рандомізація забезпечувала репрезентативність
використаних вибіркових сукупностей.
Серед пацієнтів, які знаходились під спостереженням, було 48 хлопчиків (46%) і
56 дівчаток (54%). Розподіл хворих за статтю показаний в таблиці 2.1.
Розподіл хворих за віком поданий в таблиці 2.2. Більшість обстежених дітей
(71%) належали до молодших вікових категорій: до 3 років і 4-6 років (46 і 28
пацієнтів, відповідно).
Таблиця 2.1
Розподіл обстежених хворих за статтю
Стать
1 група
2 група
ГРВІ
ГКІ
ВЕ
ГМЕ
Чоловіча
10
20
10
Жіноча
24
10
14
Таблиця 2.2
Розподіл обстежених хворих за віком
Вік
хворих
1 група
2 група
ГРВІ
ГКІ
ВЕ
ГМЕ
0-3 роки
12
18
16
4-6 років
10
7-10 років
11-14 років
Давність захворювання до надходження у відділення інтенсивної терапії в
розглядуючих групах коливалась від 1 до 8 діб, в середньому складала 2,12±1,88
доби (табл.2.3). У хворих з менінгітами та енцефалітами давність захворювання
була суттєво більшою, ніж у дітей з ГРВІ і ГКІ. Вірогідних відмінностей у
давності захворювання у пацієнтів різних вікових категорій не було.
Таблиця 2.3
Середня давність захворювання обстежених хворих до надходження у відділення
інтенсивної терапії
Групи хворих
Давність захворювання, діб
1 група
ГРВІ
1,47±1,28
ГКІ
1,47±0,92
2 група
ВЕ
2,87±2,03
ГМЕ
3,5±3,03
У першій групі хворих етіологія ГРВІ була встановлена у шести з 34 обстежених:
респіраторно-синцитіальний вірус (3 хворих), аденовірус (1 дитина), вірус грипу
А (2 хворих). Причиною ГКІ у 30-ти пацієнтів першої групи у 10-и випадках була
Shigella sonnei, у 6-х – Shigella flexneri A2, у 4-х – Salmonella B
thyphimurium, у 2-х – Staphilococcus aureus, у 2-х – ротавірус, у 6-ти випадках
етіологію встановити не змогли. У 8-ми з 16-ти хворих другої групи вірусний
енцефаліт був визваний ентеровірусом Коксаки В3. Серед збудників гнійних
менінгітів переважав менінгокок. Neisseria meningitidis був виявлений в крові і
спинномозковій рідині у шістнадцяти з 24 дітей, які страждали гнійним
менінгітом.
Поряд з хворими, нами були обстежені 65 дітей у віці від 3 місяців до 14 років
(39 хлопчиків і 26 дівчаток) з відсутністю соматичної та інфекційної патології,
які склали контрольну групу.
2.2. Методи дослідження
Комплекс обстеження хворих включав у себе клінічні, лабораторні та
інструментальні методи – комп’ютерна томографія голови. Ла­бораторні
дослідження проводили на базі дитячого інфекційного відділення інтенсивної
терапії ЦМКЛ №1 м.Донецька, Донецького діагностичного центру і Центральної
науково-дослідної лабораторії Донецько­го державного медичного університету.
Окрім проведення загального аналізу крові, сечі і спинномозкової рідини,
визначали концентрації у сироватці крові калію і натрію пламенною фотометрією
(норма - 4,15-5,76 ммоль/л і 133-142 ммоль/л, відповідно); кальцію - за
кольоровою реакцією з мурексидом (норма - 2,50-2,87 ммоль/л). Кількість
загального білка у плазмі крові визначали за біурето­вим методом Кінгслея, а
білкових фракцій - автоматизовано, за методикою, описаною Алпером. Мікрометодом
Раппопорта-Ейнгорна встановлювали рівень залишкового азоту в крові, а його
складової частини - сечовини - діаце­тілмонооксимним методом Нательсона.
Нормальні значення залишкового азоту сироватки крові 17,1-27,8 ммоль/л,
сечовини - 3,3-5,6 ммоль/л. Кількість креатиніну в крові визначали
калориметричним ме­тодом Поппера (нормальні значення 88,4-133,0 мкмоль/л).
Концентрацію фібриногену в сироватці крові визначали за Гачовим (норма -
1,7-3,5 г/л). Рівень сечової кислоти визначали методом Дише за реакцією з
параосидифенілом (норма – 0,12-0,24 ммоль/л). Концентрацію пировиноградної
кислоти у сироватці крові встановлювали модифікованим методом Умбрайта (норма –
57-114 мкмоль/л).
Для дослідження ліпідного спектра брали венозну кров, яку одержували не менш,
ніж через 8 годин після останнього прийняття їжі. Рівень загального
холестерину, тригліцеридів, холестерину ліпопротеїнів високої щільності
(a-холестерину), а також b-ліпопротеїнів визначали у сироватці крові за
допомогою наборів «ЛАХЕМА ДІАГНОСТИКА» (м.Брно, Чехія). Кількість холестерину
ліпопротеїнів дуже низької щільності (пре-b-холестерину) визначали
розрахунковим шляхом за формулою: [тригліцериди]/2,2 [44] при концентраціях
тригліцеридів, ме