Вы здесь

Біологічні особливості гриба Rhizoctonia solani Kuhn та заходи обмеження його шкодочинності на картоплі в умовах Полісся України

Автор: 
Саюк Олександр Анатолійович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2003
Артикул:
0403U001666
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2.
УМОВИ, МІСЦЕ ТА МЕТОДИКИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
Дисертаційна робота виконана на кафедрі селекції і фітомедицини Державного агроекологічного університету (м. Житомир). Польові досліди закладали протягом 1999-2001 рр. в дослідному полі ДАУ в с. В. Горбаша Черняхівського району Житомирської області. Ґрунти дерново-середньопідзолисті супіщані, а також дерново-сильнопідзолисті піщані. Такий тип ґрунтів характерній для більшої частини зони Полісся України. За механічним складом ці ґрунти включають 38,8-52,8% піску, 44,2-55,4% пилу, та 3,4-5,8% мулистої фракції.
Дослідна ділянка мала таку агрохімічну характеристику:
- вміст гумусу - 0,8-1,4%;
- рН сольової витяжки 4,2-5,2%;
- сума поглинутих форм фосфору (за Кірсановим) - 4,2-6,2; калію (за Масловою) 4,2-7,8 мг на 100 г ґрунту. Занадто розпилена структура ґрунту обумовлює швидку втрату вологи, що являється для картоплі не досить сприятливим фактором під час вегетації в засушливі роки.
Клімат центрального Полісся помірно-континентальний з відносно теплим, вологим літом і м'якою зимою. За багаторічними даними середньорічна температура повітря складає 6,4-6,8 оС. Сума активних температур (вище 5 оС) складає 2300-2350 оС. Тривалість періоду з температурою вище 10 оС - 150-170 днів. Мінімальна температура спостерігається у січні (-5,7 оС), а максимальна у липні (+18,9 оС). Середньомісячна температура квітня і травня за багаторічними даними складає 7,4 та 13,7 оС. Останні весняні заморозки зазвичай закінчуються 27-29 квітня, а перші осінні приморозки починаються 7-10 вересня.
Об'єктом досліджень були чисті культури гриба Rh. solani, анастомозні групи патогену, отримані з Всеросійської колекції мікроорганізмів Інституту біохімії і фізіології мікроорганізмів Російської академії наук (м. Москва), районовані і перспективні сорти картоплі, пестициди.
Предметом досліджень були біологічні особливості гриба Rhizoctonia solani Kuhn та заходи обмеження його шкодочинності на картоплі в умовах Полісся України.
Виділення збудника ризоктоніозу в чисту культуру з бульб і із уражених тканин рослини-хазяїна проводили на картопляно-глюкозному агарі (КГА) по методиці Ю.А. Хотіна і Т.М. Полякова [158]. Для цих цілей вирізали ділянку ураженої тканини (0,5-1 см) і промивали його близько однієї години в проточній водопровідній воді. Для припинення росту супутніх грибів і бактерій зразок піддавали поверхневій стерилізації в 50% етиловому спирті з 0,01% розчином мідного купоросу на протязі 2-3 хвилин. Стерильний матеріал розміщали на підкислений (рН 5,3) лимонною кислотою КГА в чашки Петрі. Культуру гриба інкубували у термостаті при температурі 25-280С.
Відбір зразків та здійснення аналізів проводили за методиками Інституту картоплярства УААН (1983) та згідно з міждержавними стандартами ГОСТ 11856 - 66 : "Картопля насінна. Відбір зразків і методи визначення посівних якостей " та ГОСТ 7001 - 66 "Картопля насінна". Для цього від партій картоплі вагою до 1 тони відбирали по 100 бульб. У партіях вагою до 10 тон брали зразки в кількості 200 бульб не менше як з десяти різних місць партії з розрахунком, щоб вони відображали середній стан партій. При більших партіях, коли вага їх перевищувала 10 тон, додатково відбирали по 50 бульб не менше, як в чотирьох місцях. В кожному місці на глибині насипу 20 - 30 см відбирали підряд, без вибору, однакову кількість бульб.
Поширення і ступінь проявлення хвороби в зоні Полісся України визначали шляхом маршрутних обстежень картоплі в період зберігання у таких господарствах: Житомирської області - ПСП "Перемога" Коростенського р-ну, НДГ "Україна" Черняхівського р-ну СТОВ "Булдичівське" Дзержинського р-ну, CТОВ "Мар'янівське" Баранівського р-ну, КСП "Рихальське" Ємільчинського р-ну, КСП "Колос" Радомишльського р-ну, КСП "Ксаверівське" Малинського р-ну, СТОВ ім. Петровського Народицького р-ну, КСП "Україна" Овруцького р-ну; Волинської області - дослідне господарство "Боратин" Луцького р-ну, дослідне господарство "Рокинь" Луцького р-ну, дослідне господарство "Перше Травня" Рожищенського р-ну, дослідне господарство "Олицьке" Ківерцівського р-ну, акціонерне товариство "Вінниця" Володимир-Волинського р-ну; Київської області: СТОВ "Гоголівське" Броварського р-ну; Рівненської області - акціонерне товариство "Пісков" Костопільського р-ну, пайове господарство "Каменка" Костопільського р-ну, акціонерне товариство "Лозки" Володимирецького р-ну, акціонерне товариство "Озеро" Володимирецького р-ну, пайове господарство "Краснопілля" Володимирецького р-ну, акціонерне товариство відкритого типу "Немовичі" Сарненського р-ну, акціонерне товариство "Константинівка" Сарненського р-ну, пайове господарство "Чудель" Сарненського р-ну, пайове господарство "Добрятин" Млинівського р-ну.
Поширення ризоктоніозу на картоплі визначали за кількістю хворих рослин чи бульб в процентах від загального числа обстежених за формулою:
х 100%
де, Р -поширення хвороби, %
n - кількість хворих рослин (бульб), шт.
N - загальна кількість облікових рослин (бульб), шт.
Ступінь розвитку хвороби на паростках, столонах, корінні і бульбах визначали по методиці Р.В. Куневича [87] з використанням формули:

де, Р - розвиток хвороби, %
- добуток суми числа хворих рослин (а) на відповідний їм бал ураження (в).
N - кількість облікових рослин, шт.
к - найвищий бал шкали обліку.
Вегетаційні досліди проводили за методикою розробленою В.Г. Іванюком [78] в лабораторних умовах на штучному інфекційному фоні в поліетиленових пакетах (35-40 л). Для цих цілей їх наповнювали стерильним ґрунтом, в котрий вносили необхідну кількість інокулюму (синтетична популяція гриба Rh. solani), перемішували і висаджували по 10 бульб, продезинфікованих 4%-ним водним розчином формаліну на глибину 6-8 см. При появленні сходів проводили облік ступеню ураження паростків ризоктоніозом. Для створення інфекційного фону гриб Rh. solani вирощували на стерильних зернах ячменю по методиці І.А. Дудки, С