Вы здесь

Гнилі бульб картоплі в період зберігання та удосконалення заходів захисту від них в умовах Полісся України

Автор: 
Руденко Юрій Федорович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2003
Артикул:
0403U002053
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
УМОВИ, МІСЦЕ ТА МЕТОДИКИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
Місце проведення досліджень. Лабораторні досліди проводились в лабораторії кафедри селекції і фітомедицини Державного агроекологічного університету. Для проведення фітоекспертизи зразки бульб відбирали у господарствах різних форм власності та господарів індивідуальних присадибних ділянок Волинської, Рівненської і Житомирської областей. Польові досліди ( вегетаційні та по зберіганню картоплі ) закладали на базі дослідного поля ДАУ. Земельний масив якого знаходиться в селі Великі Горбаші Черняхівського району, Житомирської області.
Грунти середньо підзолисті, супіщані, які характерні для більшості господарств зони Полісся України.
Механічний склад цих грунтів характеризується наступними показниками : вміст піску - 40,8-53,7 %, пилу - 42,7-53,6 %, мулу - 3,6-5,6 %. В орному шарі на 100 г сухого грунту, гумусу ( по Тюріну ) міститься - 0,85-1,48 %, легкогідролізованого азоту ( по Тюріну і Коноваловій ) - 1,32-7,95, рухомої фосфорної кислоти ( по Кірсанову ) - 3,7-7,1 а рухомого калію ( по Масловій ) - 5,3-9,5 мг. Сума поглинаючих основ - 3, 5-10,8 мг - екв. на 100 г грунту , рН сольової витяжки - 4,7-5,5.
Розпиленість структури грунту обумовлює швидку втрату води, що є несприятливою умовою для картоплі під час її вегетації в засушливі періоди.
Клімат помірно-континентальний. Тривалість безморозного періоду сягає 150-160-ти днів, що дає можливість успішно вирощувати районовані та перспективні сорти картоплі різних строків дозрівання. Річна сума опадів коливається в межах 659-727 мм. Середня багаторічна температура найхолоднішого місяця -6 оС а найтеплішого (липня) + 21,2 оС ( рис. 2.1 ).
Весняні приморозки в більшості випадків закінчуються в третій декаді квітня, а перші осінні - найчастіше розпочинаються в кінці вересня. Літо в переважній більшості років тепле середня температура повітря в липні 18,5-25,7 оС ( додаток А ).
У 1998 році весна була досить ранньою. Велика кількість опадів у квітні (83,1 мм) була майже в два рази вищою ніж середньо багаторічна ( рис. 2.2 ).
Травень був значно сухішим де кількість опадів сягала 5,8 мм. Температура квітня, в середньому за місяць, була 9,9 а травня - 13,7 оС. В літні місяці температурні умови майже не відхилялись від норми, зокрема в червні вона сягала 18,6 оС, липні - 18,5 оС а серпні - 16,8 оС. Кількість опадів в ці місяці відповідно становила 76 мм, 81 мм та 79 мм, була надмірною (див. додаток В). Однак, такі температурні умови та кількість опадів не спричиняли особливого негативного впливу на ріст і розвиток рослин картоплі.
Перша декада квітня 1999 року була досить теплою, середньодобова температура повітря в цей період становила 14,2 оС а до кінця місяця знизилась у 2,1 рази. Середньомісячна температура травня становила 13,6 оС а сума опадів за цей місяць сягала 30,7 мм, що на 4,7 мм нижче квітня. В цілому погодні умови були сприятливими для проростання та розвитку картоплі. Досить посухими і жаркими були літні місяці, так середньодобова температура червня становила 23,4 оС а в липні - серпні 25,7 - 21,4 оС. Кількість опадів у ці місяці була недостатньою, в червні їх кількість була в 5,3 а липня - серпня - у 8,2 - 6,2 рази нижчою від середньобагаторічної, та становила відповідно 12,4 і 10,2 - 8,4 мм. Температурний режим вересня та кількість опадів відповідно сягали 19,9 оС і 16,6 мм.
Весна 2000 року була теплою і сухою. Середньомісячний температурний режим та сума опадів квітня сягали відповідно 11,3 оС і 26,2 мм. В травні середньомісячна температура була на 1,1 рази нижчою від норми та складала 12,0 оС а вологість в 1,3 рази її перевищувала і сягала 56,2 проти 44,6 мм. Температура червня і серпня була в межах норми ( 20,9 і 19,6 оС ) а липня в 1,1 рази нижчою від неї та становила 19,3 оС. Кількість опадів червня та липня сягала 58,6 - 75,6 мм, що на 1,1 рази нижче середньобагаторічних показників, а серпня в 1,4 рази завищеною та сягала 70,2 мм. Вересень був відмічений підвищеною кількістю опадів ( 62,3 мм ) та температурою повітря яка складала 18 оС при нормі 15,2.
Отже, погодні умови протягом 1998 - 2000 років, за виключенням деяких відхилень в окремі місяці від норм, були сприятливими для нормального росту і розвитку картоплі.
При закладці польових дослідів попередниками виступали: у 1998 році - озима пшениця ( на зерно ), а у 1999 році - озиме жито ( на зелений корм ).

Методики проведення досліджень. Вивчення розповсюдження і ступеня шкідливості мокрої бактеріальної гнилі та сухої фузаріозної гнилі бульб проводили на основі бульбових аналізів зразків картоплі, відібраних у господарствах різних груп власності та господарів індивідуальних присадибних ділянок Житомирської, Рівненської, Волинської та Київської областей, перший раз восени, через місяць після збирання врожаю, другий - навесні, після зимового зберігання.
Відбір зразків та здійснення аналізів проводили за методиками Інституту картоплярства УААН та згідно з Державним стандартом України № 11856 - 66 : "Картопля насінна. Відбір зразків і методи визначення посівних якостей " та № 7001 - 66 "Картопля насінна". Для цього від партій картоплі вагою до 1 тони відбирали по 100 бульб. У партіях вагою до 10 тон брали зразки в кількості 200 бульб не менше як з десяти різних місць партії з розрахунком, щоб вони відображали середній стан партій. При більших партіях, коли вага їх перевищувала 10 тон, додатково відбирали по 50 бульб не менше, як в чотирьох місцях. В кожному місці на глибині насипу 20-30 см відбирали підряд, без вибору, однакову кількість бульб [87а, 89].
Бульби кожного зразка зважували, мили ( якщо вони були сильно забруднені ) а потім ретельно оглядали кожну і виділяли з них ті, які мали ознаки ураження сухою та мокрою гнилями. Для активізації патогенів, які викликають гнилі бульб при зберіганні врожаю, деякі зразки перед аналізом витримували в термостаті при відн