Вы здесь

Мінералогія перспективних рудопрорявів жильного кварцу Українського щита

Автор: 
Черниш Дарія Сергіївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2003
Артикул:
3403U002091
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
СТИСЛИЙ ГЕОЛОГІЧНИЙ НАРИС ПЕРСПЕКТИВНИХ РУДОПРОЯВІВ ЖИЛЬНОГО КВАРЦУ

2.1. Ленчинський рудопрояв
Загальні відомості. Ленчинський рудопрояв жильного кварцу локалізується в урочищі Люти в 1 км від села Ленчино Березнівського району Рівненської області. Відомий рудопрояв досить давно. У 1936 році тут проводилася геологічна розвідка польськими геологами, у 1940 році район досліджувався Рівненською геологознімальною партією. На жаль, звіти про ці роботи не збереглися.
Рудопрояв являє собою потужне жильне тіло, що січе граніти в північно-західному напрямку. Кут падіння складає 85? на північний схід. Кварцові жили прослідковані виробками до глибини 3,5 м, по простяганню - на 70 м, горизонтальна потужність сягає 30 м. В одному з старих шурфів на глибині 1,2 - 1,4 м знайдено зруйнований граніт осницького типу.
Кварц верхньої частини жильного тіла інтенсивно тріщинуватий. Тріщини розміщені субпаралельно, іноді заповнені глинистим матеріалом чи слюдами. З глибиною тріщинуватість зменшується. Перекривається кварц суглинками та піском. У периферійних ділянках жильного тіла кварц розсланцьований, а центральну частину складає монолітний кварц. Кварц склоподібний, напівпрозорий, краї уламків гострі, просвічують. Колір кварцу в штуфі молочно-білий, місцями - з блакитним відтінком. У верхніх частинах жильного тіла кварц має бурий колір через інтенсивне озалізнення. Видимі мінеральні включення не зафіксовано.
Стратиграфія. Рудопрояв розміщений у крайній північно-західній частині УЩ, що характеризується складною геологічною будовою, різноманітним складом кристалічних порід та різним ступенем їх метаморфізму (рис. 2.1). Породи кристалічного фундаменту перекриваються осадовими відкладами мезокайнозойського віку.

Рис. 2.1. Схематична геологічна карта району локалізації Ленчинського рудопрояву жильного кварцу: 1-2 - Сарненсько-Варварівський розлом, 3 - Березно. Метаморфізовані осадові та вулканогенно-осадові породи. Архей: 1 -
західно-приазовська нерозчленована серія (гнейси амфібол-піроксенові). Нижній протерозой: 2 - темрюцька світа центральноприазовської серії ( гнейси
Продовження підпису до рис. 2.1
біотит-амфіболові, силіманіт-біотитові, кристалосланці піроксенові), 3 -центрально-приазовська серія (гнейси силіманіт -біотитові, гранат-біотитові,
амфібол-піроксенові); 4 - осипенківська світа (сланці біотитові, амфібол-біотитові). Ультраметаморфічні, інтрузивні та метасоматичні породи. Нижній протерозой: 5 - комплекс основних та ультраосновних порід (габро, габро-норити); 6 - кіровоградсько-житомирський та приазовський комплекси (плагіограніти (а), плагіомігматити (б) біотитові та амфібол-біотитові); 7 - осницький комплекс (граніти, гранодіорити біотитові, діорити); 8 - осницький комплекс (граніти біотитові та біотит-амфіболові осницькі); 9 - кіровоградсько-житомирський комплекс (граніти (а), мігматити (б) біотитові та біотит-амфіболові); 10 - приазовський комплекс (пегматити, апліти, апліто-пегматоїдні граніти); 11 - кіровоградсько-житомирський комплекс (анортозити, габро-анортозити); 13 - коростенський комплекс (габро-сієніти); 14 - коростенський комплекс (граніти рапаківі та рапаківіподібні граніти); 15 - дайковий комплекс (діабази, габро-діабази).
Найдавнішими утвореннями цієї ділянки є біотит-амфіболові, біотит-плагіоклазові, графітові гнейси, мігматити, плагіограніти, апліто-пегматоїдні граніти, гранат-біотитові та піроксен-амфібол-біотитові гнейси архейського віку.
До утворень архею - нижнього протерозою віднесені породи подільського комплексу, тетерівської серії та кіровоградсько-житомирського комплексу. Найпоширенішими є породи кіровоградсько-житомирського комплексу та тетеріво-бузької серії, які утворюють окремі масиви, що розкриті чисельними свердловинами та відслонюються в долинах річок Случ, Корчик, Тня, Тетерів. Породи представлені гранітами, діоритами, монцонітами, габро, габро-норитами, перідотитами, піроксенітами та ін. Породи осницького інтрузивного комплексу, що є вміщуючими для жильного кварцового тіла, представлені гранодіоритами, діоритами, габро, гранітами, діабазами та діабазовими порфіритами, а їх хімічні, петрографічні та мінералогічні особливості детально описані в роботах [133, 138, 148]. За допомогою уран-свинцевого ізохронного методу було досліджено кристали циркону з рожевих гранітів і визначено вік цих утворень - 1995±15 млн. років [19]. Кварцові жили молодші за осницькі граніти.
Тектоніка. Крайня північно-західна частина УЩ, яку складають специфічні гранітоїди осницького типу, основні інтрузивні породи та своєрідні суперкрустальні утворення клесівської світи, тектонічно обособлена в Осницький підрайон Волинського блоку. Останній протягом усього протерозою був досить рухомою платформою, для якої характерною ознакою є різна швидкість тектонічних рухів по окремих розломах та нерівномірна седиментація осадків, результатом чого стало виникнення нових форм у вигляді накладених синкліналей [94, 133]. У цей час була закладена Осницька синкліналь, у межах якої розміщений рудопрояв. Південною та східною межами синкліналі є Пержанська розломна зона. Синкліналь складають граніти, мігматити, метадіорити, діабази, амфіболові, біотит-амфіболові та біотитові гнейси.
Складчасті структури. Осницька синклінальна зона належить до структур першого порядку Волино-Подільського тектонічного блоку, який є складовою частиною Центрального прогину середньопротерозойського віку, що простягається від крайньої північно-західної частини УЩ на південний схід до Криворізько-Кременчуцької зони [125]. Метаморфізовані осадочно-вулканогенні породи синкліналі мають переважно північно-західне простягання (Ткачук Л.Г., 1918, 1954; Личак І.Л., 1958; Хатунцева А.Я., 1967 та ін.). Діабазові та інші ксеноліти характеризуються субширотним простяганням серед осницьких гранітів. Формування останніх пов'язане із субширотною складчастістю, яка супроводжувалася процесами метаморфізму та гранітизації осадочно-вулканогенних порід, на