Вы здесь

Оцінка селекційно-господарських ознак телиць різних генотипів створюваної української симентальської м’ясної породи

Автор: 
Криворучко Юрій Іванович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2003
Артикул:
0403U002238
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
Основні напрями, матеріали та методи досліджень
2.1. Обгрунтування вибору напряму досліджень
У науково обгрунтованих нормах споживання м’яса на душу населення яловичина
повинна становити близько 50%. Це пояснюється тим, що яловичина має оптимальне
співвідношення білка і жиру, містить незамінні амінокислоти і мінеральні
речовини. В зв’язку з цим підвищується попит на високоякісну яловичину та
зростає значення білків м’яса в харчуванні людей.
Вирішення поставлених завдань, як свідчить світовий досвід, можливе за рахунок
раціональнішого використання поголів’я великої рогатої худоби та розвитку
спеціалізованого м’ясного скотарства на основі створення вітчизняних м’ясних
порід. Тому виникає об’єктивна необхідність подальшого збільшення поголів’я
м’ясної худоби за рахунок створення нових порід [5,6,14,222,223].
За цих умов одним з основних шляхів розвитку даної галузі є ефективне
використання маток існуючих та створюваних порід у напряму збільшення їх
м’ясної і молочної продуктивності, поліпшення відтворювальної здатності і
материнських якостей. Лише таким шляхом можна досягти запланованих темпів
сторення галузі м’ясного скотарства в порівняно короткі строки.
2.2. Матеріал та методи досліджень
Науково–господарський дослід проведено в приватно–орендному підприємстві
“Дружба” (нині СТОВ “Хмельницьке) Чернігівського району Чернігівської області
протягом 1999 – 2002 рр. за загальною схемою (табл. 2.1, рис.2.1).
Для проведення досліду було сформовано п’ять груп телиць різних генотипів
(рис.2.3, 2.5) по 12 голів у кожній. Тварин у групи підбирали за принципом
пар-аналогів (за віком, масою і походженням ) [224]. Телиці до 6-місячного віку
були на підсосі.Надалі їх вирощували за загально прийнятою технологією для
м’ясної худоби.
Для аналізу відтворювальної здатності тварин у досліді проводилося порівняння
їх показників із середніми у стаді (n = 174 голів, в тому числі І група – 44,
ІІ– 35, ІІІ –27, ІV – 30 і V – 38 голів).
Таблиця 2.1
Схема науково – господарського досліду
Група
Порода, породність
матері
батька
дочок
I кон-трольна
Симентальська
комбінована
Симентальська комбінована
Симентальська комбінована
12
II дос-лідна
Симентальська комбінована
Симентальська
м’ясна української селекції *
Симентальська м’ясна
української селекції
(ІІ генерація)
12
III дос-лідна
Симентальська комбінована
Симентальська м’ясна австрійської селекції
Симентальська м’ясна
української селекції
(І генерація)
12
IV дос-
лідна
Симентальська комбінована
Симентальська м’ясна американської селекції
Симентальська м’ясна
української селекції
(І генерація)
12
V дос-
лідна
Симентальська комбінована
Симентальська м’ясна україської
селекції **
Симентальська м’ясна
української селекції
(ІІ генерація)
12
Примітка: *–Перша генерація (від плідників австрійської селекції; рис.2.2);
** – Перша генерація (від плідників німецької селекції; рис.2.4).
Протягом всього дослідного періоду тварини знаходилися в умовах однакової
годівлі та утримання.
Вивчення росту та розвитку телиць порівнюваних груп здійснювалося шляхом
щомісячного зважування і взяття основних промірів у віці 12, 15, 18 місяців. На
основі зважування розраховували абсолютні та відносні прирости живої маси
дослідних тварин.
Плідники симентальської породи вітчизняної і імпортної селекції

Корови симентальської породи вітчизняної селекції

М’ясо-молоч-ного типу
вітчиз-
няної
селек-
ції
І гене-
рації м’ясно-го типу
(батько
австрій-
ський
симен-тал)
М’ясно-
го типу
австрій-ської се-
лекції

М’яс-ного
типу
амери-
кансь-
кої
селек-
ції
І гене-
рації
м’ясно-
го типу
(батько
німець-
кий си-
ментал)
Молочно-
м’ясного
типу

Телиці і корови – первістки створюваної української симентальської м’ясної
породи І і ІІ генерацій

Селекційно–господарські ознаки

Ріст і розвиток (жива маса, абсолютні та відносні при-
рости)

Репродуктивна здатність
телиць і первісток (відтворна
функція, материнські якості)

Лінійний ріст (проміри та ін-
декси будови тіла), етологічні показники

М’ясна продуктивність (забійні
показники, морфологічний
склад, характеристика анатомічних частин туші, їх
сортовий розруб; органоліп-
тична оцінка м’яса; розвиток
внутрішніх органів)

Клініко-фізіологічні показни-
ки (морфологія крові, частота
пульсу і дихання, температу-
ра тіла),генетичні показники

Внутрішньопородний ефект гетерозису

Характеристика шкіряної сировини

Економічна ефективність