Вы здесь

Удосконалення системи підготовки кадрів в умовах формування ринкових відносин (на прикладі Західного регіону)

Автор: 
Кінаш Ірина Петрівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2003
Артикул:
0403U002376
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ТЕНДЕНЦІЇ ТА РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ПІДГОТОВКИ КАДРІВ В
УМОВАХ ТРАНЗИТИВНОЇ ЕКОНОМІКИ
2.1. Основні фактори розвитку системи підготовки кадрів
Активна політика держави в сфері зайнятості повинна базуватись на врахуванні
демографічних, економічних та соціальних особливостей конкретного регіону. У
науці фактори розглядаються як рушійна сила будь-якого явища або процесу. За
умов ринкової економіки формування системи підготовки кадрів відбувається під
впливом великої кількості факторів: соціально-демографічних, економічних,
екологічних, природних та інших. Серед економічних факторів, які впливають на
систему підготовки кадрів, найважливішими, на наш погляд, є:
* рівень розвитку продуктивних сил, який безпосередньо впливає на зміни у
системі підготовки кадрів;
* характер інвестиційної політики — стабільне надходження інвестицій веде до
якісних змін у техніці й технології, інтенсифікації виробництва, а значить і до
зміни вимог до робочої сили;
* структурні зрушення в економіці, що проявляються у випереджаючому розвиткові
сфери нематеріального виробництва.
Соціальні фактори — це способи впливу на залучення працездатного населення до
праці шляхом використання соціально-психологічних мотивів. У цьому плані слід
виділити наступні залежності:
* рівень розвитку соціальної інфраструктури визначає характер матеріальних і
духовних запитів населення, зумовлює покращення умов відтворення та підвищення
ефективності виробництва;
* підвищення освітнього рівня населення посилює конкурентоздатність, професійну
мобільність, прискорює освоєння нових технологій, впровадження досягнень
науково-технічного прогресу;
* вдосконалення соціальної структури населення у бік зростання частки
працівників розумової праці сприяє підвищенню ефективності виробництва.
Щодо терміну "регіон" ми дотримуємося визначення, запропонованого
М. Чумаченком, який регіон розглядає як частину території держави, виділену за
сукупністю ознак в адміністративну одиницю, яка свідомо направляється й
координується для досягнення цілей суспільного розвитку [113, с. 12].
За об’єкт дослідження обрано Західний регіон у складі Закарпатської,
Львівської, Чернівецької, Івано-Франківської областей. Дані області об’єднані в
регіон за територіальною спільністю, історичним минулим, схожим менталітетом і
культурними вподобаннями, наявністю регіонального впливу Львова тощо. Площа
регіону складає 9,3% території країни, населення — 12,9% його загальної
чисельності (табл. 2.1). В регіоні проживає 6368,2 тис. осіб. Із них охоплено
навчанням у вищій школі 233 тис. осіб, що складає 3,7% від загальної кількості
проживаючого населення.
Таблиця 2.1
Територія та кількість наявного населення Західного регіону
(на 01.01.2002 р.)
Області
Територія,
тис. кв.км
Частка території у загальній площі України, %.
Кількість населення, тис. чол.
Частка населення у загальній чисельності населення України, %
Відсоток міського населення
Щільність на 1 кв. км,
чол.
Україна, всього
у т. ч. області:
603,7
100,0
49291,2
100,0
68,0
82
Закарпатська
12,8
2,1
1282,0
2,6
39,0
100
Івано-Франківська
13,9
2,3
1453,7
2,9
43,5
105
Львівська
21,8
3,6
2703,3
5,5
60,8
125
Чернівецька
8,1
1,3
929,2
1,9
42,8
115
Західний регіон
56,6
9,3
6368,2
12,9
46,5
111
Джерело: складено за [99, с. 33].
Сучасна демографічна ситуація в Україні характеризується зменшенням чисельності
населення та його поступовим старінням. Загальна чисельність населення
порівняно з 1990 р. зменшилась на 2,6 млн. осіб. Таку ж негативну тенденцію
спостерігаємо і в Західному регіоні (табл. 2.2), проте масштаби депопуляції тут
є помітно меншими, ніж в інших регіонах країни.
Таблиця 2.2
Показники народжуваності,
смертності та природного приросту населення, на 1000 чол.
Кількість народжених, чол.
Кількість
померлих, чол.
Природній приріст
(+,-)
1990
1995
2001
1990
1995
2001
1990
1995
2001
Україна, всього
у т.ч. області:
12,7
9,6
7,8
12,1
15,4
15,4
+0,6
-5,8
-7,6
Закарпатська
16,8
13,4
10,9
9,3
11,7
11,4
+7,5
+1,7
-0,4
Івано-Франківська
15,5
12,6
9,8
10,4
11,8
12,5
+5,1
+0,8
-2,7
Львівська
14,0
11,4
9,0
10,5
12,2
12,6
+3,5
-0,8
-3,6
Чернівецька
14,9
12,5
9,7
11,1
12,7
12,7
+3,8
-0,2
-2,9
Джерело: складено за [56, с. 41; 95, с. 61; 99, с. 351].
На сучасну демографічну ситуацію вплинули несприятливі соціально-економічні
тенденції, що спричинили надмірне зменшення кількості народжуваних та зростання
захворюваності й смертності. Тільки у 2000 р. кількість уперше зареєстрованих
випадків захворювань за класами хвороб у Західному регіоні склала
5407,2 тис. осіб (табл. 2.3). Приріст населення спостерігається лише у
Закарпатській області.
Таблиця 2.3
Кількість уперше зареєстрованих випадків захворювань
за класами хвороб, 2000 р.
Усі захворювання, тис. осіб
Діти
Підлітки
Дорослі
Україна, всього
у т. ч. області:
10592,6
1909,8
20968,4
Закарпатська
261,4
33,1
554,6
Івано-Франківська
368,4
65,4
666,5
Львівська
692,7
102,6
1386,2
Чернівецька
188,4
22,3
445,5
Західний регіон
1692,6
193,4
3052,9
Джерело: складено за [68, с. 41].
В умовах невпевненості, несприятливих соціально-політичних та економічних
перспектив спостерігається відмова сімей від народження другої та третьої
дитини. Жінки в Україні фактично до 33-річного віку вже припиняють
дітонародження. Загальна і, особливо, шлюбна народжуваність у віці 35-39 років
сьогодні є однією з найнижчих у світі. Залучення жінок до виробничої діяльності
у даному випадку розглядається як негативний чинник розвитку демографічних
процесів, що призводить до поступового старіння населення та зменшення й