Вы здесь

Удосконалення прийомів селекції свиней з урахуванням рівня статевого диморфізму.

Автор: 
Величанська Світлана Леонідівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2003
Артикул:
0403U002614
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослідження за темою дисертаційної роботи проводились протягом 1999....2001 років в умовах свинокомплексу Агрогосподарства ВП "Запорізька АЕС", на кафедрах генетики і розведення сільськогосподарських тварин і технологій переробки та зберігання сільськогосподарської продукції Херсонського державного аграрного університету на свинях великої білої породи (родини - Тайга, Реклама, Фортуна, Волшебниця, лінії - Фаст, Драчун, Риим) (ВБ) та породи дюрок (родини - Ронала, Хампа, Тарзана, Каламбуса, лінії - Горсит, Коломбус) (Д). Схема, етапи та об'єм експериментальних досліджень наведено в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Схема експериментальних досліджень
Зміст дослідженняКількість дослідних тварин, голів1. Вивчити репродуктивні якості свиней великої білої породи і породи дюрок з урахуванням рівня статевого диморфізму в гніздах, з яких вони походили1022. З використанням математичної моделі Т.Бріджеса та індексів інтенсивності росту визначити закономірності індивідуального росту свиней різних генотипів залежно від рівня статевого диморфізму4423. Виявити екстер'єрно-конституційні особливості тварин різного рівня статевого диморфізму залежно від породної належності (велика біла, дюрок)4424. Дослідити селекційне значення статевого диморфізму за показниками відгодівельних якостей потомства3865. Оцінити показники м'ясної продуктивності свиней у залежності від величини статевого диморфізму за живою масою 326. Визначити інтер'єрні показники груп свиней різного рівня статевого диморфізму та встановити їх зв'язок з відгодівельними якостями48 Об'єктом досліджень були ремонтні свинки і кнурці великої білої породи та породи дюрок. Тварини за живою масою, розвитком і походженням відносились до першого класу та еліта.
Рівень статевого диморфізму в гніздах визначали за абсолютною різницею в живій масі кнурців і свинок у 2-місячному віці [143; 147]. Відповідно до цього було сформовано 2 групи тварин з різним рівнем статевого диморфізму (М- - з фенотипово не вираженим, М+ - з фенотипово вираженим).
У кожній групі визначали відтворні якості свиноматок за загальноприйнятими методиками [127], а також індекс материнських якостей за методикою М.Д.Березовського [23]:
(2.1)
де А - багатоплідність, голів;
В - кількість поросят на час відлучення, голів;
G - середньодобовий приріст до 45-добового віку, г.
Маток осіменяли в віці 9....11 місяців при живій масі 110....130 кг. Свиноматок у період осіменіння утримували в групових станках по 10....12 голів. Тривалість підсисного періоду - 45 діб. Поросят на дорощуванні і в період вирощування утримували в групових станках.
Умови годівлі та утримання були ідентичні для всіх груп тварин, їх здійснювали відповідно зоотехнічних норм ВІТу з врахуванням віку, живої маси і фізіологічного стану ?140?. Тип годівлі - концентратний з використанням кормів власного виробництва (табл.2.2).
Шляхом промірів у 2-, 4-, 6-, 8-місячному віці вивчали екстер'єрні особливості і лінійний ріст. Вимірювали тварин за допомогою мірної палиці та мірної стрічки. Для взяття промірів тварину ставили на рівний твердий майданчик.

Рис.2.1. Схема досліджень

Таблиця 2.2
Склад і поживність комбікормів
ПоказникПеріод вирощування 20....40 кгПеріод відгодівліСвиноматкиПоросята віком 10....60 діб41....70 кг71....125 кгпоросніпідсисніКомпоненти, % за масоюдерть вівсяна-10106610дерть ячмінна402735-1740дерть кукурудзяна202415473216дерть пшенична212121162512висівки пшеничні---13--макуха соняшникова-61110105борошно трав'яне555664борошно рибне65----дріжджі сухі212132премікси111111сухе збиране молоко5----10Всього:100100100100100100В 1 кг міститься:кормових одиниць1,141,111,111,051,131,13обмінної енергії, МДЖ12,6012,2412,2311,5212,2512,44сухої речовини, г861,77860,58860,92860,07861,77863,31сирого протеїну, г171,69169,08162,20154,29160,97162,52перетравного протеїну, г138,21135,17128,58115,99126,84130,18сирої клітковини, г47,0261,4969,9973,8966,1459,40лізину, г8,777,285,645,015,547,28метіоніну + цистину, г5,845,835,375,055,325,33кальцію, г7,986,673,003,373,313,81фосфору, г6,195,814,675,014,404,70заліза, мг113,48140,31130,51220,55172,16109,40міді, мг6,126,827,467,877,266,70цинку, мг38,4835,3332,4840,0732,1434,03марганцю, мг21,9028,7431,0243,2729,3224,43кобальту, мг0,260,170,210,130,190,35Вітамінів:каротину, мг15,4115,6215,2319,0819,1212,49Е, мг33,3028,4429,5021,8325,4330,39В1, мг3,654,294,624,884,554,42В2, мг3,942,973,223,223,864,06В3, мг12,9811,6912,2813,6712,6014,16В4, г1147,641120,711105,69939,451005,141050,47В5, мг57,7256,8968,6673,7968,6557,64
Під час огляду свиней з боку кінцівки одного боку закривали кінцівки другого, а голова знаходилася на рівні однієї лінії з верхньою частиною тулуба. Брали такі проміри:
* Висота в холці - від найвищої точки холки по вертикалі до землі;
* Ширина грудей за лопатками - між зовнішніми горбами плечо-лопаткових зчленувань;
* Глибина грудей - від холки до грудної кістки (по дотичній до заднього кута лопатки);
* Довжина тулуба - від потиличного гребеня до кореня хвоста;
* Обхват грудей за лопатками - по дотичній до задніх кутів лопаток;
* Довжина голови - від потиличного гребеня до рильця;
* Відстань між зовнішніми кутами очей - між крайніми точками очних ям.
Індекси будови тіла розраховували на основі отриманих промірів за загальноприйнятими методиками [117] за формулами:
(2.2)
(2.3)
(2.4)
(2.5)
(2.6)
(2.7)