Вы здесь

Продуктивні якості та комбінаційна здатність лінії Бериславця 4465 при різних формах підбору

Автор: 
Шульга Юрій Іванович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2003
Артикул:
0403U002615
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Методика досліджень

Дослідження, щодо вивчення репродуктивних, відгодівельних та м'ясних якостей свиней лінії Бериславця 4465 в українській степовій білій породі у внутрішньопородному розведенні та проведені в період з 1997-2000 рр. в племзаводах "Славутич" та агрофірмі "Асканія-Нова" Херсонської області. Лабораторні дослідження виконані в лабораторії агроекології при Інституті тваринництва степових районів ім. М.Ф.Іванова "Асканія-Нова". Усі дослідження проводились згідно зі схемою досліду (таблиця 2.1.) за етапами (рис. 2.1.).
Матеріалом для дослідження були тварини лінії Бериславця 4465 української степової білої породи свиней в порівнянні з лініями Асканія, Задорного, Степняка цієї ж породи.
Тварини цих ліній є типовими для породи, за розвитком належали до еліти та І класу. З материнського поголів'я було сформовано 10 груп, з них 4 контрольні (внутрішньолінійні поєднання Асканія, Задорного, Степняка, Бериславця), та 6 дослідних (міжлінійні поєднання цих ліній) по 15 голів маток у кожній групі. Свиноматки відбирались методом аналогів з урахуванням походження, віку, живої маси та класу. За кожною групою було закріплено по 3 кнура вищевказаних ліній.
На першому етапі досліджень нами вивчались репродуктивні якості свиноматок, які оцінювались за багатоплідністю, великоплідністю, молочністю, живою масою одного поросяти та масою гнізда під час відлучення і збереженістю поросят у 2 місячному віці, а також комплексного показника відтворних якостей (КПВЯ) за методикою В.А.Коваленка [88]:

КПВЯ = 1,1 х1 + 0,3 х2 + 3,3 х3 + 0,35 х4, (2.1.)
де х1 - багатоплідність, гол.; х2 - молочність, кг; х3 - кількість поросят під час відлучення, гол; х4 - маса гнізда під час відлученні, кг.
Таблиця 2.1.
Схема досліду
№ групи
Призначення
груп
Поєднання лінійКількість тварин
маток
кнурівматкикнуріІконтрольнаАсканійАсканій153ІІконтрольнаЗадорнийЗадорний153ІІІконтрольнаСтепнякСтепняк153ІVконтрольнаБериславецьБериславець153VдосліднаАсканійБериславець153VІдосліднаЗадорнийБериславець153VІІдосліднаСтепнякБериславець153VІІІдосліднаБериславецьАсканій153ІХдосліднаБериславецьЗадорний153ХдосліднаБериславецьСтепняк153ВСЬОГО:15030
Усі свиноматки утримувались в однакових умовах. Годівлю свиноматок та тварин усіх вікових груп проводили за нормами і раціонами А.П.Калашникова [153].
На другому етапі проводили оцінку молодняка за власною продуктивністю [195]. Утримувались тварини за статево-віковими групами (кнурці по 15, свинки по 16 голів в групі). Всього на вирощуванні було 310 голів молодняка.
Годівлю молодняка на контрольному вирощуванні проводили кормами вирощеними в господарстві. Облік згодованого корму (концентрованих, зелених, соковитих та ін.) враховували по групах.

І
етап

ІІ-ІІІ
етапи

Рис. 2.1. Етапи досліджень
Рівень годівлі дослідного поголів'я представлений у додатку А.
Ріст та розвиток тварин контролювали за зміною живої маси в 4, 6, 8 та 10 місяців шляхом зважування і вимірювання їх один раз на місяць перед ранковою годівлею з кінцевим визначенням швидкості росту. На основі отриманих абсолютних приростів за періоди, розраховано коефіцієнти відносної швидкості росту за формулою:

; (2.2)
де В - відносна швидкість росту, %;
W1 - жива маса в кінці періоду, кг;
W0 - жива маса на початку періоду, кг.
Під час досягнення підсвинками живої маси 100 кг визначали середньодобовий приріст, прижиттєву товщину шпику на рівні 6-7 грудних хребців, витрати кормів на 1 кг приросту.
Клінічно-фізіологічний стан тварин контролювався морфологічними, біохімічними та імунобіологічними показниками крові яку брали вранці (від 6 голів з групи) із хвостової артерії в 6-місячному віці. В крові вивчали кількість гемоглобіну ( за оптичною щільністю); еритроцитів і лейкоцитів (в рахунковій камері Горяєва); кількість загального білка на рефрактометрі [112]; білкові фракції - методом Олла і Маккорда в модифікації С.А.Карпюка [75].
Перетравність поживних речовин і баланс азоту у свиней вивчені в фізіологічному досліді за методикою Полтавського науково-дослідного інституту свинарства [140].
На третьому етапі проведено оцінку відгодівельних та м'ясних якостей свиней методом контрольної відгодівлі за методикою Полтавського науково-дослідного інституту свинарства [140].
Критеріями оцінки відгодівельних якостей тварин були: середньодобовий приріст, г; вік досягнення живої маси 100 кг, діб; витрати кормів на 1 кг приросту, корм.од.
Забій свиней проводили після 12-годинної голодної витримки і визначали: перед забійну живу масу, забійну масу (маса парної туші з головою, ногами, внутрішнім жиром і шкірою). Всього було забито 60 голів свиней.
За результатами забою враховано м'ясо-сальні показники: забійний вихід, %; довжину туші, см; товщину шпику над 6-7 грудними хребцями, мм; масу окосту, кг; площу "м'язового вічка", см2.
Площу "м'язового вічка" визначено на поперековому розрізі найдовшого м'яза спини на рівні між останнім грудним і першим поперековими хребцями методом копіювання (малюнку) відрубу на кальку, з наступними вимірами його.
Морфологічний склад туші встановлено шляхом обвалювання правих напівтуш та зважуванням м'яса, сала і кісток.
Хімічний склад м'яса визначено за утриманням в ньому вологи, жиру, білку, золи, а сала - вологи, жиру та сполучної тканини за методикою П.Х.Попандопуло і М.Ф.Томме (1956) [140].
На основі експериментальних даних, отриманих в досліді, була розрахована комбінаційна здатність досліджуваних ліній. Методом дисперсійного аналізу оцінювали суттєву відмінність за показниками, які вивчались між комбінаціями ліній. На основі середніх