Вы здесь

Імунобіологічна реактивність корів, хворих на субклінічний мастит, і її зміни після лазеротерапії

Автор: 
Шпилева Лариса Олександрівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2003
Артикул:
0403U002619
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ВИБІР НАПРЯМКІВ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ
2.1.Природно-кліматичні та господарські умови проведення досліджень
Дослідна частина роботи виконувалась у дослідному господарстві Луганського
інституту агропромислового виробництва Слов’яносербського району Луганської
області з 1997 по 2000 рр.
Дослідне господарство розташоване у північно-східній частині Слов’яносербського
району, центральна садиба господарства знаходиться за 10 км від обласного
центру – м. Луганська, від районного центру – селища Слов’яносербськ – 40 км і
від залізничної станції «Луганськ» – 8 км.
Клімат у районі господарства характеризується яскраво вираженою
континентальністю, значною сухістю, холодною зимою і спекотним літом, достатньо
різким коливанням температури. Найхолодніший місяць – січень, середньомісячна
температура – 18-205__В9__Д9__2іший місяць – липень, середньомісячна
температура - +20-22во вираженою континентальністю, ій половині вересня.
Розтавання снігу спостерігається у березні. Максимальне промерзання грунту -
1,5 м.
Зона розташування господарства характеризується низькою відносною вологістю
повітря, яка знижується до 7-10% у період сухих східних вітрів. Ці вітри
переважають у другій половині літа, сприяючи засусі. За рік випадає до 480 мм
опадів. Більша частина опадів припадає на весняно-літній період (118-137 мм).
Взимку опадів випадає менше. Переважають західні вітри.
Дослідне господарство ЛІАВ має 5 населених пунктів, два відділення, три ферми і
три бригади. Основний напрям тваринництва господарства ЛІАВ – молочне
скотарство. Площа земель господарства становить 8380 га. Поголів’я великої
рогатої худоби на 1.01.1997 року становило 1510 голів, у тому числі: корів
фуражних – 440; корів м’ясних – 60; бугаїв-плідників – 4; нетелей – 122; телиць
1994 р. – 34; телиць 1995 р. – 101; телиць – 1996 р. 272; бугаїв 1995 р. – 2;
бугаїв 1996 р. – 285; відгодівля - 190.
2.2.Схема проведення досліджень
Матеріалом власних досліджень були корови чорно–рябої породи, що належали
дослідному господарству Луганського інституту агропромислового виробництва,
Слов’яносербського району Луганської області.
Дослід проводили протягом 1997-2000 рр. Були відібрані корови віком 3-7 років,
середньої вгодованості, масою тіла 400-500 кг із середньорічною продуктивністю
2800 кг, аналоги за тривалістю післяродового періоду, формою маститу, що
утримувалися на однаковому раціоні.
У весняно-літній період корови дослідного господарства ЛІАВ утримувались у
літньому таборі на вигульних майданчиках та на пасовищі; в осінньо-зимову пору
– в приміщеннях на прив’язі, користувалися пасивним моціоном. У господарстві
потоково-цехова система утримання не організована, тому в одному приміщенні
знаходяться тварини з різним фізіологічним станом. До складу раціонів корів
входили грубі, соковиті і концентровані корми. Годівля дослідних тварин
здійснювалася згідно з існуючими норми [253]. У період проведення досліджень
господарство було благополучне з інфекційних хвороб.
Матеріалом для проведення дослідів були: секрет молочної залози, венозна кров,
тканини молочної залози.
Для досліду було сформовано 5 груп, у тому числі 4 дослідні і контрольна. У
дослідні групи увійшли корови, хворі на СМ. Коровам І, ІІ і ІІІ дослідних груп
були застосовані різні лікувальні засоби. Тварини ІV групи не лікувались. У
контрольній групі були клінічно здорові тварини.
Таблиця 2.1
Схема досліду
Групи тварин
Кількість тварин у групі
1 дослідна (антибіотикотерапія)
25
ІІ дослідна (лазеротерапія)
25
IIІ дослідна (новокаїнотерапія)
25
ІV дослідна (не лікувалися)
10
Контрольна група (клінічно здорові)
25
Джерелом лазерного випромінювання був ветеринарний лазерний апарат СТП-5
(Нижній Новгород) (рис.2.2.) з низькоінтенсивним лазерним імпульсним
випромінюванням ближньої інфрачервоної області спектра від напівпровідникових
лазерних діодів. Потужність випромінювання 0,3 Вт, довжина хвилі 0,89-0,99 Мк,
площа випромінювальної поверхні 0,2-45 см2. Апарат СТП-5 працює у автономному
режимі від чотирьох акумуляторів. Габаритні розміри 180) (рис.2.2.) з
низькоінтенсивним лазерним імпульсним випромінюванням ближіння в організмі
тварини 16-18 см на початку до 50 см у середині і кінці сеансу. Розбіжність
променя становить 500 уздовж лінії лазерного діоду і 100 поперек, тобто на
відстані 5 см від робочого органу лазерного апарата проекція променя являє
собою прямокутник розмірами близько 5,5мпульснимЛазеротерапію СМ приладом СТП-5
проводили шляхом рівномірної обробки поверхні ураженої долі та опромінювали
біологічно активні точки (БАТ) (рис.2.3.) у основі вим’я (БАТ 63 – у передніх,
БАТ 64 – у задніх дійок); у місці переходу шкіри у латеральному утворенні
складки на каудальній частині вим’я на висоті колінного суглоба (БАТ 51
–парні); розташовані у центрі передніх (БАТ 56) і задніх (БАТ 57) долей вим’я
[216].
Вивчення захворювання, причин виникнення та поширення маститу у корів у
дослідному господарстві ЛІАП, Слов’яносербського району Луганської області
Діагностика маститу у корів різними методами
Визначення бактеріального обсіменіння молока корів, хворих на субклінічний
мастит та встановлення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків
Визначення ефективності лазеротерапії корів, хворих на субклінічний мастит,
порівняно з традиційними методами лікування
Визначення біохімічних, гематологічних, імунологічних показників крові у корів,
хворих на субклінічний мастит, та їх зміни після застосування лазеро-,
етіотропної та патогенетичної терапії
Вивчення гістоструктури молочної залози корів, хворих на субклінічний мастит та
характеру змін під впливом лазеро-, етіотр