Вы здесь

Вплив податків на процеси ціноутворення в Україні

Автор: 
Мацелюх Наталія Петрівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2003
Артикул:
3403U002632
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
СИСТЕМА ВПЛИВУ ПОДАТКОВОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА ЦІНИ

1.4. Вплив податків на ціни в залежності від структури вартості
Формування цін залежить від дії ряду факторів, серед яких виділяються контрольовані і неконтрольовані. Так, на думку В. Корінєва, серед контрольованих чинників, які суттєво впливають на рівень цін, є запланований у ціні рівень прибутку, оподаткування відноситься до неконтрольованих чинників, тобто справляє зовнішній вплив на процеси ціноутворення [79, с. 51-52]. Цей вплив виявляє суттєві особливості залежно від структури вартості продукції, її поділу на перенесену та додану вартість, яка, у свою чергу, поділяється на прибуток, доходи найманих працівників та податки на виробництво.
Розглянемо структуру податків у ціні товарів залежно від впливу таких основних чинників, як рентабельність та трудомісткість продукції. Припустимо, що частка інших податків, пов'язаних з виробництвом, знаходиться на рівні 4 % від цін товарів, що є наближеним до фактичних даних по Україні, характерних для нефінансових корпорацій у 2000 р. [80, с. 366]. За даними рахунка виробництва та утворення доходу у 2000 р. Національних рахунків України [80, с. 63], обчислимо середнє значення параметрів середніх по промисловості витрат на одиницю продукції та частки витрат на оплату праці у ціні продукції. Припустимо, що частка витрат на одиницю продукції знаходиться на середньостатистичному рівні і складає 70 %, залишаючись незмінною. З урахуванням цих припущень можемо проаналізувати зміни у структурі податкових платежів зі зростанням трудомісткості виробництва, тобто за умови зростання частки витрат на оплату праці у ціні продукції від 5 до 25 % (табл. Д. 2, дод. Д).
Як видно з рис. Д. 1 (дод. Д), при виконанні зазначених вище умов частка податку на додану вартість у загальних витратах підприємства на сплату податків зменшиться з 61 до 44 %, аналогічно скоротиться і частка податків на прибуток та виробництво - з 14 до 10 %. Одночасно частка податків на фонд оплати праці у ціні суттєво зросте - з 10 до 35 %. Отже, зі зростанням трудомісткості виробництва продукції частка податків на фонд оплати праці у загальній сумі податкових витрат зростає з одночасним зменшенням частки податку на додану вартість. При зростанні частки оплати праці у ціні продукції на 1 % частка ПДВ у загальній сумі податків скорочується майже на 1 %, а частка податків на фонд оплати праці зростає на 1,45 % при інших рівних обставинах (див. рис. Д. 2, дод. Д).
Зростання трудомісткості продукції значно впливає на частки різних податків у ціні продукції: за інших рівних обставин зростає частка прибуткового і соціальних податків у витратах на сплату податків. Слід зазначити, що структура податкових платежів має значення виключно з позицій формування доходів бюджету з урахуванням встановленого порядку розподілу окремих податків між місцевими і державним бюджетом. Для підприємства така структура має другорядне значення, набагато важливішою є проблема мінімізації частки податкових витрат. З цих позицій проаналізуємо частку витрат на сплату податків у ринкових цінах, зберігаючи припущення про незмінність інших параметрів - частки ресурсних і майнових податків у ціні (на рівні 4 %) і частки сукупних витрат у ціні (на рівні 70 %).
Встановлено, що зі зростанням частки витрат на оплату праці у ціні продукції рівень податкового навантаження на ціни значно зростає (як видно з рис. Д. 3, дод. Д). Одночасно зі зростанням частки сукупних витрат у ціні при сталій трудомісткості (умовно прийнято 10 %) цей рівень суттєво скорочується - до 27 %. При заданих параметрах рівень податкового навантаження на ціни зі зниженням частки витрат у ціні продукції зростає з 27 % (при збитковості підприємства) до 52 % (при мінімальних витратах на одиницю продукції). При зростанні частки витрат на оплату праці у ціні продукції (при сталій рентабельності, якщо частка витрат у ціні складає 70 %) рівень податкового навантаження на ціну також зростає, наближаючись до рівня 50 %. Вектори трудомісткості і витратності виробництва як внутрішні чинники податкового навантаження на ціни є протилежно спрямованими. Зі зростанням частки витрат на оплату праці у ціні при незмінному рівні рентабельності, тобто структурних змінах у собівартості на користь витрат на оплату праці, рівень податкового навантаження на ціну продукції зростає до певної межі, яка у кожному окремому випадку може бути визначена за формулою (1.8). З погляду макроекономіки така система оподаткування сприяє функціонуванню матеріаломістких та фондомістких виробництв, з одного боку, і орієнтує виробників на заміщення живої праці машинною - з іншого.
Розглянемо альтернативний випадок зі збереженням усіх попередніх припущень. Якщо зі зростанням частки витрат на оплату праці у ціні продукції рентабельність знижується, тобто матеріальні та інші витрати не заміщуються витратами на оплату праці, які виступають як додаткові витрати, рівень податкового навантаження на ціни зростає швидшими темпами (рис. Д. 4 та рис. Д. 5 додатка Д). На підставі проведеного нами порівняльного аналізу податкового навантаження на ціни у випадку з помірною і високою рентабельністю (див.: табл. Д. 4 та Д. 5 додатка Д), можна зробити висновок про те, що зі зростанням рентабельності економічної діяльності податкове навантаження на ціни зростає з одночасним послабленням впливу оподаткування фонду оплати праці при інших рівних обставинах. На відміну від цього, при незмінній рентабельності зростання частки витрат на оплату праці у ціні призводить до зростання загального рівня податкового навантаження, при цьому має місце ефект заміщення податку на додану вартість податками на фонд оплати праці. Слід зазначити, що такі залежності виникають за умов високоеластичного попиту та при стабільних цінах.
Розглянемо протилежний випадок. Припустимо, що частка витрат на одиницю продукції зростає з 20 до 100 %, а частка витрат на оплату праці залишається незмінною і складає 10 %, що відповідає середньостатистичному рів