Вы здесь

Модерністичні тенденції у творчості українських композиторів Львова 20-х - 30-х рр. ХХ ст.: естетичні та стильові ознаки в контексті епохи.

Автор: 
Стельмащук Роман Степанович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2003
Артикул:
0403U002638
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

Розділ 2. Урбаністичні теми та образи у творах А. Рудницького, Н. Нижанківського

2. 1. Одним з неминучих наслідків реалізації "просвітницького проекту" стала прискорена бурхливим розвитком промисловості, транспорту і комунікаційної системи урбанізація - концентрація населення у великих містах, відповідно - створення штучного міського середовища з новою структурою населення і новою ієрархією цієї структури. Формується своєрідний "комунікативно-селективний механізм" (І. Юдкін), який полягає не лише у формальній концентрації соціального фактору та супутніх йому продуктивно-споживацьких стосунків, але й у розшаруванні, ізоляції населення з наступним пошуком діалогу через штучно споруджені бар'єри, а також у потребі відповідного "арбітражу" цього діалогу, що природньо (чи вимушено) покладається на місто. "Міста прибирають на себе функцію таких арбітрів, що стає джерелом їх паразитичного переродження. Якщо вихідне покликання міст в культуротворчому аспекті як зони зустрічі носіїв різного досвіду та обміну між ними в процесі суспільного діалогу визначилося місією модернізації суспільства, то з усталенням нормативів арбітражу такого діалогу роль набуття нового досвіду поступається місцем перед витворенням та відтворенням штучних бар'єрів як у просторі (через унеможливлення безпосереднього спілкування), так і в часі (через обривання спадкоємних зв'язків, через тиск на суспільну пам'ять). В результаті новації прибирають самоцінність як опосередкування таких бар'єрів, і саме автономізована посередницька місія стає витоком їх паразитизму" [182, 78].
Культуротворча місія міста з часом стає вельми сумнівною, навіть починає набувати спрямування, протилежного до початкової мети. І. Юдкін, досліджуючи проблеми цілісності культури в контексті процесів урбанізації, пропонує низку понять, що позначають явища перебігу цих процесів та їх наслідків [177, 179, 182 та ін.]:
- "віатизація" (від лат. via - шлях, вулиця) як антитеза до "доместикації", тобто феномен "безпритульності", що стала наслідком ізоляції індивідів;
- "атлетоцентризм" (як антитеза до "літературоцентризму") -наслідок наркотизації психіки, що особливо виявляється у спорті; подібний ефект демонструє і такий типово урбаністичний феномен як мода;
- "неосинкретизм" як наслідок деградації та загибелі синкретичної традиції внаслідок комерційного попиту на псевдоавтентику (наприклад, зі сфери народної творчості), її вульгаризація, поглинання "масовою культурою" і т. д.
Страх, агресія, хаос, паразитизм (як наслідок дії "комунікативно-селективного механізму" урбанізації), мода, вульгаризація культури, її руйнування, розпад на "субкультури", що символізують зникнення спадкоємності поколінь - це далеко не повний перелік культурних "здобутків" урбанізованого суспільства, "хвороби" якого особливо загострюються в ХХ ст.
2. 2. Накопичення соціальних і технічних проблем у стрімкому, проте, хаотичному рості міст-велетнів породжує у містобудуванні тенденцію, спрямовану на перетворення і вдосконалення міського середовища (зонування території, облаштування кварталів, особливо - робітничих, раціоналізація транспортних комунікацій і т. д.). Ця тенденція отримала назву урбанізму і втілилась у масштабних проектах, що пропонували принципово нові концепції містобудування. Серед них виділяються глобальні проекти Ш.-Е. Лє Корбюзьє, наприклад, проект "Сучасне місто на 3 мільйони жителів" (1922), який випередив нову композицію міського ансамблю на кілька десятиріч. Різноманітні конструктивні варіанти вирішення урбаністичних завдань характерні для проектів Р. Маллє-Стевенса, Л. Міс ван дер Рое, П. Беренса, О. Перре, Б. Таута та ін. Це і реконструкція історичних центрів європейських столиць, і промислові та біржові комплекси хмарочосів, і проекти "дешевого житла" у дусі т. зв. соціальної архітектури, що вирішувалися як у традиційнішому ("неокласичному") дусі, так і з застосуванням скло-залізо-бетонних конструкцій.
Напрямок урбанізму у містобудуванні 1920-х - 1930-х рр., таким чином, поєднував намагання вирішити соціальні проблеми з естетичним новаторством в архітектурі, із застосуванням новітніх будівельних технологій - наслідком стрімкого науково-технічного прогресу в технічних сферах.
Ріст і глобалізація проблем урбанізованого суспільства знайшла своє відображення і в інших видах мистецтва. У 1920-ті - 1930-ті рр. урбаністична та індустріальна тематика все ширше проникає у живопис і графіку, втілюючись в архітектурних, побутових та спортивних мотивах - переважно поверхових, зображальних - у творчості німців В. Баумайстера і О. Шлєммера, французів А. Льота і Ф. Лєже. Урбанізм стає однією з характерних ознак футуризму (від лат. futurum - майбутнє), аванґардового напрямку, що був покликаний "епатувати буржуа" і протиставлявся реалізмові фантастичними формами й кольорами у живописі, незвичною тематикою та словотворчістю у поезії.
2. 3. У цьому ж ключі розвивається урбаністично-побутова, індустріальна, спортивна тематика у музиці кінця 1910-х - 1920-х рр., для означення якої часом теж вживається досить умовний стосовно музики термін урбанізм [193]. Однією з особливостей музичної творчості цього періоду стали пошуки джерел натхнення в повсякденності, побуті великого міста і у творенні з них компонентів "нової краси" мистецтва. Розповсюдженим стає зображення в музиці руху різноманітних машинних механізмів, життя вулиці сучасного міста з його новими реаліями побуту, в тому числі й музичними. "Ідеалом стає енергійний примітив, який живе синхронно стрімкому темпові сучасного міста. "Рухи душі" замінюються зображенням різних видів механічного руху. Звідси часте звертання композиторів до цирку, спортивних ігор, до моторики машини, де все по-новому динамічне і все доцільне. Невиразній багатозначності, співпережиттю і патетиці протиставляється лапідарна стислість, однозначність у трактуванні явища, констатація його суті і в багатьох випадках іронічність у ставленні до нього" [107, 235].
Активне втілення урбаністиної тематики в музиці припада