Вы здесь

Стан та оптимізація мережі лісових заповідних об'єктів Заходу України

Автор: 
Петрова Лілія Михайлівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2003
Артикул:
0403U002785
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄКТИ, ПРОГРАМА І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
Метою роботи було встановлення ландшафтно-географічної, лісівничої та фітоценотичної репрезентативності мережі лісових об'єктів ПЗФ західного регіону України, вироблення наукових засад її оптимізації.
Об'єктом дослідження обрано мережу лісових територій природно-заповідного фонду західного реґіону України, що включає Волинську, Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську, Рівненську, Тернопільську і Чернівецьку області. З метою розробки наукових засад оптимізації лісівничої та флороценотичної репрезентативності лісових заповідних об'єктів проведено поглиблене вивчення лісової рослинності заповідних об'єктів на прикладі Львівської та Івано-Франківської областей.
Предмет дослідження - сучасний стан, гетерогенність та динамічні тенденції лісових угруповань в межах об'єктів ПЗФ.
Програмою досліджень передбачалося:
1. Охарактеризувати існуючу мережу лісових об'єктів ПЗФ реґіону, зокрема її категоріальну і територіальну структуру на адміністративному та ландшафтно-географічному рівнях, визначити ландшафтно-географічну та ценотичну репрезентативність.
2. Поглиблено вивчити на прикладі модельної частини регіону лісівничу репрезентативність об'єктів ПЗФ, зокрема особливості лісової рослинності, гетерогенність, вікову структуру, склад та таксаційні характеристики деревостанів, типологічне, флористичне та фітоценотичне різноманіття, потенційні відновні та динамічні процеси.
3. Розробити наукові засади оптимізації реґіональної мережі лісових природоохоронних об'єктів.
Методичні підходи. Застосовувався ландшафтний підхід до аналізу охоплення охороною в ПЗФ наявного біорізноманіття. Для визначення ландшафтно-географічної і ценотичної репрезентативності мережі лісових заповідних об'єктів Заходу України застосовувався метод аналітичного узагальнення матеріалу на рівні геосистем регіонального рівня розмірності [57].
В основу природної характеристики фізико-географічних провінцій та областей покладено матеріали монографій проф. Шищенка П.Г. та проф. Геренчука К.І. з співаторами [33, 34, 114, 164, 165, 166], описи рослинності України проф. Шеляга-Сосонко Ю.Р. та проф. Андрієнко Т.Л. [6], описи рослинності Карпат проф. Голубця М.А. проф. Малиновського К.А. та д.б.н Мілкіної Л.І. [42, 48, 252], характеристики лісів д.б.н. Стойко С.М. [252] і проф. Генсірука С.А. з співавторами [30] тощо.
Дослідження репрезентативності мережі ПЗФ реґіону проведено за принципом "від загального до конкретного", орієнтуючись на сучасне ландшафтно-географічне районування, розроблене в цілому для України д.г.н. проф. Шищенко П.Г. [10], для Львівської області - к.г.н. Мухою Б.П. [108, 132], для Тернопільської - к.г.н. Штойко П.І. [133], для Івано-Франківської к.г.н. Койновим М.М. [11] тощо.
Для оцінки ландшафтно-географічної репрезентативності мережі ПЗФ реґіону проаналізовано її категоріальну та територіальну структуру в межах конкретних фізико-географічних провінцій і областей. Для аналітичних досліджень використовували оригінальні інформаційно-аналітичні системи "Кадастр природно-заповідного фонду" і "Еколог" географо-ботанічної орієнтації, розроблені за участю спеціалістів комп'ютерного програмування кандидата фізико-математичних наук А.В.Костенка та кандидата технічних наук І.М.Кульчицького [96, 304]. Іх наповнення охоплює наявну відомчу інформацію, що доповнена матеріалами оригінальних натурних досліджень. [170, 188]. Аналіз заповідних об'єктів у плані віднесення їх до конкретних природничих районів проведено за матеріалами ландшафтних карт атласів Львівської та Івано-Франківської областей [11, 108, 132]. Прив'язку конкретних об'єктів до фізико-географічних областей здійснено на основі топографічних карт та схем лісгоспів (масштаб 100000 і 200000). Узагальнено літературні та відомчі матеріали стосовно лісових об'єктів природно-заповідного фонду регіону. До уваги прийнято головним чином територіально великі лісові об'єкти: біосферний і природні заповідники, національні природні парки, реґіональні ландшафтні парки, заказники та заповідні урочища. Відомості про структуру лісового покриву заповідних об'єктів запозичено з довідників про заповідний фонд [168-174, 185, 194], монографічних робіт [70, 221, 223, 224, 229, 282]. Крім того проведені маршрутні ознайомлення з лісовими комплексами Шацького НПП, ПЗ "Розточчя", НПП "Сколівські Бескиди", НПП "Яворівський", НПП "Синевир", Карпатського НПП, Карпатського БЗ та ряду інших заповідних об'єктів. Перелік та загальна характеристика заповідних об'єктів за адміністративним та фізико-географічним принципом наведена у додатках А і Б.
Для визначення ценотичної репрезентативності мережі ПЗФ в межах фізико-географічних областей орієнтувалися на фітоценологічну класифікацію синтаксонів лісової рослинності України [180].
Для визначення лісівничої та флороценотичної репрезентативності мережі лісових природоохоронних об'єктів, а також розробки наукових засад її оптимізації поглиблені дослідження лісової рослинності проведено на природно-заповідних об'єктах Львівської та Івано-Франківської області.
Методика досліджень.
На території району дослідження, що охоплює землі Болехівського, Брошнівського, Вигодського, Калушського, Осмолодського і частини Стрийського держлісгоспів, виділені чотири типи гірського ландшафту - передгірна рівнина, перегірна височина, низькогір'я та середньогір'я [128]. Виділені типи гірського ландшафту представляють собою складні природно-територіальний комплекси, системи місцевостей та їх урочищ з більш-менш однаковою геологічною будовою і клімато-гідрологічним режимом. Такі геосистеми хоричного (місцевого) рівня [57] характеризуються істотними особливостями провідних екологічних факторів, що зумовлюють відмінності лісорослинних умов та характеру лісового покриву.
Аналіз охоплення охороною в ПЗФ лісових рослинних комплексів здійснювався на основі всебічного аналізу структури лісового фонду на ландшафтно-географічній основі. Для цьог