Вы здесь

Суспільно-географічні аспекти злочинності (на матеріалах Львівської області).

Автор: 
Скабара Роман Михайлович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2003
Артикул:
0403U002812
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНІ ЧИННИКИ ЗЛОЧИННОСТІ
2.1. Система суспільно-географічних чинників злочинності
Головним об’єктом вивчення науковців, коли мова йде про чинники злочинності, є
її соціальне середовище. Поняття “соціальне середовище” характеризує
своєрідність суспільних відносин в конкретних просторово-часових умовах та
єдність соціальних умов матеріального та духовного характеру. Розмежовують
соціальне середовище різного рівня.
Метасередовище утворюють соціальні середовища різних держав, націй, рас з
матеріальними умовами їх існування і культурою. Дослідники злочинності у 60-80
роках минулого століття відзначали серед головних її причин такий чинник, як
існування і перманентна конфронтація, поборювання у світі двох антагоністичних
світоглядних систем: псевдосоціалістичної і капіталістичної.
Ця конфронтація позначилась на різних аспектах життя суспільства, у тому числі
і на злочинності. Найбільш очевидно, показово це проявлялося у фактах шпіонажу,
“зради Батьківщини”, справах так званих “врагов народа” у 30-50 роках і
дисидентів у 60-70 роках ХХ століття. У колишньому СССР, економіка якого
фактично працювала на забезпечення військової могутності, потреби конкретної
людини відходили на останній план. Наслідком цього був дефіцит найбільш
потрібних, якісних товарів, їх “діставання” будь-яким шляхом, у тому числі і
злочинним.
Метасередовище постійно розвивається, у ньому відбуваються складні
трансформаційні процеси, що впливають на злочинність. Негативні кризові події в
одній державі впливають на стан справ в інших державах і у світі в цілому. Саме
тому, сьогодні, мова йде про транснаціональну організовану злочинність. Тим
більше, що співробітництво злочинного світу є динамічнішим і успішнішим, ніж
тієї частини людства, яка дотримується іншої системи цінностей.
Макросередовище або соціально-державне середовище злочинності залежить і від
стану метасередовища, і від розвитку конкретної держави, її економічної,
політичної і духовної сфери, геополітичного положення. У більшості наукових
праць, що аналізують соціальний контекст злочинності в межах окремої держави
виділяють кілька сфер людської діяльності, від стану яких безпосередньо
залежить соціальне самопочуття конкретної людини чи груп людей [Рис.2.1.]. До
таких сфер належать: економічна, політична, правова, освітня, інформаційна і
система розселення. На мезо-рівні вивчають соціальне середовище певної
території зі своєрідністю її економічних, політичних, соціальних і духовних
характеристик. У свою чергу мікросередовище людини може ізолювати особистість
від соціально-державного середовища, може своєрідно ретранслювати похідну від
нього інформацію, може бути досить суперечливим (сім’я вимагає одного, друзі –
іншого, співробітники – третього).
Територіальні відмінності злочинності визначаються особливостями цілісного
комплексу процесів, що відбуваються у конкретному реґіоні. Вони є наслідком,
по-перше, реґіональної специфіки явищ соціально-економічного,
соціально-культурного, організаційно-управлінського, правового характеру;
по-друге, особливостей динаміки цих явищ у реґіоні; по-третє, специфіки
взаємодії різних явищ у одному і тому ж реґіоні, різних характеристиках умов
цієї взаємодії – стану зовнішнього соціального контролю, попереджувальної та
правоохоронної діяльності.
Таким чином, суспільно-географічними чинниками злочинності є сукупність явищ і
процесів у соціальному і природному середовищі різного геопросторового рівня,
які прямо чи опосередковано впливають або у майбутньому впливатимуть на
криміногенну ситуацію на конкретній території.
У випадку дослідження суспільно-географічних аспектів злочинності, першорядним
завданням є встановлення взаємозв’язків та особливостей взаємодії злочинності з
оточуючими суспільно-географічними об’єктами. Ми пропонуємо визначати
геокриміногенне положення як сукупність просторових відношень, взаємозв’язків і
взаємодій суспільно-географічних об’єктів, які впливають чи у майбутньому
впливатимуть на динаміку, загальний стан, просторову та видову структуру
злочинності на досліджуваній території. Геокриміногенне положення є одним із
видів соціально-географічного. Проте, на відміну від останнього, має кілька
суттєвих особливостей. Геокриміногенне положення у жодному разі не може бути
оцінене як позитивне, адже окремий злочин, їх сукупність (злочинність), а тим
більше існування і взаємодія, певна територіальна організація бандитських
формувань у будь-якому суспільстві є крайньою формою девіантної поведінки і
сприймається як аномалія. Тому усі дослідження злочинності виконують виключно
деструктивну функцію по відношенню до об’єкта дослідження на відміну від
вивчення інших сфер суспільного життя.
Вивчаючи суспільно-географічні аспекти злочинності, на нашу думку, головну
увагу потрібно звертати на особливості демографічної ситуації або демографічні
чинники. До них ми відносимо: чисельність і густоту населення, особливості
статево-вікової структури, природний приріст, народжуваність і смертність,
характеристики сімейного складу населення, урбанізацію, особливості міського і
сільського розселення, розвиток поселень, освітній рівень населення, міґрації,
національний і конфесійний склад населення.
Виключно важлива роль демографічних чинників підтверджується хоча б існуванням
тісного зв’язку правопорушень з процесами, пов’язаними з чисельністю населення,
його міґрацією, урбанізацією, статево-віковою структурою і т.п. Важливе
значення мають зміни питомої ваги у населенні вікових груп з найбільш
інтенсивною “криміналізацією”, зниження міцності родин і швидке зростання
частки неповних род